ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 р. Справа № 2а-18522/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання – Кириченко О.О.,
з участю позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача – Багдасарова Є.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2331 про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії, зобов’язання поновлення на квартирному обліку,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини А2331про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії, зобов’язання поновлення на квартирному обліку.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з 05.08.1977 року по 30.12.2004 року проходив службу у Збройних Силах.
З 1994 року він разом зі своєю сім’єю в складі чотирьох осіб перебував на обліку для отримання житла. В 1997 року йому із сім’єю була виділена двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 без зняття з квартирного обліку.
24.12.2004 року згідно наказу Міністра Міноборони №1167 він звільнений з військової служби в запас за станом здоров’я із залишенням на квартирному обліку для отримання житла позачергово за рахунок Міноборони.
З 19.05.2005 року він включений до списку осіб, які мають право на першочергове і позачергове отримання житла.
27.11.2007 року житловою комісією військової частини А2331 прийнято рішення про виключення його з квартирного обліку у зв’язку з поданням неправдивих даних, про що він випадково дізнався в листопаді 2008 року. Письмового повідомлення про виключення його з квартирного обліку житлова комісія не надсилала. Таке рішення вважає житлової комісії військової частини вважає неправомірним, оскільки воно прийняте з порушенням норм чинного житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання у сфері житлових відносин.
Неправдивих відомостей, на що посилається житлова комісія військової частини при вирішенні питання про зняття його з квартирного обліку, він не подавав. Його особова справа містить усі передбачені законодавством документи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові. Також пояснили, що в рішенні житлової комісії військової частини А2331 від 27.11.2007 року не наведено підстав для зняття позивача з обліку. Просять визнати протиправним та скасувати згадане вище рішення житлової комісії, оскільки з часу включення до списку осіб для отримання житла будь-яких документів не додавав. Вважають, що виключення із черги відбулось протиправно саме на передодні здачі в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку для військових в місті Володимир-Волинському.
Представник відповідача Багдасаров Є.Л. в судовому засіданні позов визнав повністю. По суті пояснив, що позивача було помилково знято з обліку на першочергове і позачергове отримання житла за рахунок Міноборони України.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Зі змісту статті 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків коли такі справи підлягають розгляду в порядку іншого судочинства.
Стаття 3 Житлового кодексу Української РСР передбачає, що житлові відносини в Українській РСР регулюються Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік та видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами житлового законодавства Української РСР.
Такими актами житлового законодавства є Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470 (далі – Правила), а також Інструкція про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затверджена наказом Міністра оборони України 06.10.2006 року №577 (далі – Інструкція).
Стаття 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.43 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Згідно зі ст.45 Житлового кодексу Української РСР у першу чергу жилі приміщення надаються певній категорії осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
З довідки Володимир-Волинського об’єднаного районного військового комісаріату від 23.11.2007 року №71 вбачається, що позивач ОСОБА_1 в період з 05.08.1977 року по 30.12.2004 року проходив військову службу у Збройних Силах та приймав участь у бойових діях з 04.02.2004 року по 10.10.2004 року.
Оглянута в суді довідка військової частини А2331 від 03.12.2008 року доводить, що ОСОБА_1 з 26.03.1996 року перебував на квартирному обліку у військовій частині А2331 в загальній черзі під №75, в списках осіб, які користуються першочерговим отриманням житлових приміщень з 19.05.2005 року під №21, в списках осіб, які користуються першочерговим отриманням житлових приміщень з 19.05.2005 року (запас) під №7.
Судом встановлено, що у 1997 році відповідно до рішення житлової комісії військової частини А2557, яка входила до складу дивізії А2331 позивачу разом з сім’єю в складі чотирьох осіб була виділена двохкімнатна квартири АДРЕСА_1, житловою площею 26,5 кв.м., без зняття з квартирного обліку.
Відповідно до п.53 Правил жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Згідно витягу із наказу Міністра оборони України від 24.12.2004 року №1167 ОСОБА_1 був звільнений у запас за станом здоров’я із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міноборони України.
Згідно заяви позивача від 30.03.2005 року, яка оглянута в судовому засіданні, житлова комісія зарахувала ОСОБА_1 на квартирний облік як такого, що має право на першочергове і позачергове отримання житла, що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини А2331 від 15.05.2005 року. Це також доводиться оглянути в судовому засіданні довідками військової частини А2331 №174 від 30.12.2005 року та №3743 від 03.12.2008 року.
З оглянутого в судовому засіданні витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А2331 від 27.11.2007 року №21 вбачається, що ОСОБА_1 був виключений з квартирного обліку військовослужбовців у зв’язку з тим, що облікові справи не відповідають встановленим нормам та зразкам. Комісія встановила, що деякі службовці, в тому числі позивач подали неправдиві дані, що й призвело до того, що облікові справи ведуться із суттєвими недоліками. Отже, підставою для виключення позивача з квартирного обліку стала ст.40 ч.2 п.5 Житлового кодексу РСР, та п.3.12 Інструкції, які визначають, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивача не повідомляли про прийняття рішення щодо зняття його з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» неправомірні дії, рішення органів військового управління та командирів можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законом.
Пункт 3.4 Інструкції визначає, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника) про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на квартирний облік. До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї (Ф-3); витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї;
довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих органах місцевих рад); документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.
Інші документи житлова комісія запитує в разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів.
Військовослужбовці, які приймаються на квартирний облік на пільгових засадах або користуються правом першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, зазначають про це у рапорті з доданням до нього відповідних документів.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що його облікова справа перебуває у належному стані, містить усі передбачені п.3.4 Інструкції документи, неправдивих відомостей у ній відсутні, що і не заперечується в судовому засіданні представником відповідача.
Отже, суд вважає, що відповідач не мав законного права приймати рішення про зняття позивача з обліку громадян потребуючих поліпшення житлових умов.
З аналізу наведеного суд приходить до висновку, що рішення житлової комісії військової частини А2331 від 27.11.2007 року №21 в частині виключення ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов слід визнати протиправним та скасувати, зобов’язати військову частину А2331 поновити позивача на квартирному обліку в списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового отримання житла з часу прийняття протиправного рішення житловою комісією - 27 листопада 2007 року.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст.40, 43, 45 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 12, 19 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.4.3, 3.12 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України 06.10.2006 року №577, п.53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А2331 (вул. Ковельська, 265, м. Володимир-Волинський) від 27 листопада 2007 року №21 в частині виключення ОСОБА_1 з квартирного обліку.
Зобов’язати військову частину А2331 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку в списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового отримання житла з 27 листопада 2007 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, з 29 вересня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий: С.Ф. Костюкевич