УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-207/11р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2011 року м. Теплодар

Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Шумейко М.Т., розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з зазначеним позовом до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, у якому просить суд, визнати незаконними дії відповідача, щодо виплати пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2-ої групи з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою (категорія 1), зобов'язати відповідача зробити позивачу перерахунок та виплачувати державну пенсію з «26» січня 2011 року, як інваліду 2-ої групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та який відноситься до числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), згідно вимог ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з рівності мінімального розміру пенсії за віком до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з наступним підвищенням пенсії в зв'язку зі змінами у діючому законодавстві та встановленні нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, мотивуючи тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом 2-ї групи.

Представник відповідача подав до суду належним чином оформлене заперечення, у якому зазначив, що абзац перший ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством. Ч. 3 цієї ж статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України", здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Пункт 9 Положення "Про Пенсійний фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів УПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи, що ЗУ ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, отже для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави та будь-яких порушень з боку органів Пенсійного фонду України не вбачається. Зі свого боку, Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області виконало свої повноваження, передбачені діючим законодавством і тому не несе обов'язків перед позивачем по заявленому позові. Законно обґрунтованих підстав для перерахунку пенсії по заявленому позову позивача немає. 19.06.2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 р. № 3491. яким встановлено, положення ст.ст. 49,50,54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ. При призначенні пенсії та визначенні її розміру управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі керувалося діючим в Україні пенсійним законодавством, тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням на її ім’я серії А №032886, від 26.05.1994 року та вкладки до нього №159085 від 20.08.2007р. Особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ІV передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги по безробіттю та інше, виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином, вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується і до положень Закону № 796-12, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Отже, у такому ж розмірі мінімальної пенсії за віком підлягає нарахування позивачу пенсії по інвалідності у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законом України № 796-12 та ніякими іншими правовими актами не надано повноважень Кабінету Міністрів України змінювати, зменшувати вказані розмірі пенсій по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів II групи, визначені ч. 4 ст. 54 Закону України № 796-12. До того ж Постановою КМ України від 30.05.1997 р. № 523 був визначений розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, для інвалідів II групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. При цьому згідно норми ч.4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. У зв’язку з цим підлягає задоволенню вимога позивача щодо перерахунку йому пенсії з 01.02.2011року.

Відповідно до ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і держава відповідає перед людиною за свою діяльність; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; громадяни мають право на соціальний захист; права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, з незалежних від них обставин, та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року N 2857-VI, зі змінами та доповненнями N 3491-VI від 14.06.2011 року, установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом Законності та застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії.

Виходячи з викладеного, необхідно застосувати положення Закону №796-12, а не Постанови КМ України, на які посилається відповідач. Також посилання відповідача на те, що використання коштів з Бюджету УПФУ проводиться виключно за призначенням відповідно до чіткого переліку напрямків, затверджених Положенням „Про Пенсійний фонд України” і вилученню не підлягають, не може бути підставою для невиконання державою своїх обов’язків та порушення прав своїх громадян, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

Абзацом 2 ч.1 ст. 256 КАС України встановлено, що негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

В зв’язку з цим суд звертає до негайного виконання постанову суду у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93 відповідач звільняється від виплати судового збору.

Згідно ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

На підставі викладеного, вважаю, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки обов’язок щодо виплати спірних сум покладений саме на відповідача і стягнення недоплачених пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинні здійснюватися з рахунків відповідача, оскільки суд не уповноважений перераховувати кошти замість органу, на який такі повноваження покладенні законодавством, також неможливо прийняти до уваги посилання відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вищезазначеної виплати передбаченою у відповідних законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на основну причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України щодо права громадян на соціальний захист, та вважаю за необхідне, визнати дії відповідача у відмові в перерахунку та виплаті пенсії протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоотриману пенсію позивачу, відповідно ст. 54,ч. 3 ст. 63 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XIIз урахуванням мінімального розміру пенсії визначеної за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01.02.2011 року, з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-17 від 14.06.2011р., у задоволені решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 86, 158-163, 183-2, 256 КАС України, ст.ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – протиправними.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по 2 групі інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням мінімального розміру пенсії визначеної за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01.02.2011 року.

Звільнити Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від сплати судового збору у відповідності до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Теплодарський міський суд Одеської області в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: