ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 р. Справа № 2а-18512/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача – Ягодинської митниці Будачова В. В., Покрови А. Я., представника відповідача - ГУДКУ у Волинській області Зізюкіної Ю. Л., представника прокуратури Чмир І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ягодинської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування рішень та стягнення надмірно сплаченого податку,
ВСТАНОВИВ:
підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач, підприємець) у позовнійзаяві просить суд скасувати рішення Ягодинської митниці про визначення митної вартості товарів № 205000038/2009/30011571 від 30.04.2009 року, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205030031/2009/000077 від 30.04.2009 року та стягнути з Державного бюджету України 18778,12 грн. надмірно сплаченого платежу - податку на додану вартість.
В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві та поясненнях від 26.09.2009 року підприємець зазначає, що Ягодинською митницею неправомірно застосовано резервний метод при визначенні ціни товару та використано дані цінової інформації бази даних Держмитслужби України, вважає, що митне оформлення товару повинно проводитись на підставі ціни контракту та відомостей, наданих декларантом.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Відповідач – Ягодинська митниця у запереченнях на позовну заяву зазначає, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товару митницею було з’ясовано, що митна вартість задекларованого товару є значно нижчою, ніж митна вартість, зазначена в ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. У зв’язку з цим відділом контролю митної вартості та номенклатури Ягодинської митниці на підставі поданих позивачем документів було прийнято оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених в запереченні. Суду пояснили, що митним органом під час визначення митної вартості було застосовано резервний метод визначення митної вартості, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України. Крім того, представники митниці надали суду витяги з бази даних цінової інформації, якими керувалися при винесенні оскаржуваних рішень.
Відповідач – ГУДКУ у Волинській області у запереченнях позовних вимог не визнав, зазначаючи, що Ягодинською митницею не подавались висновки щодо повернення надмірно сплачених платежів, а тому відшкодування не могло бут проведено.
У судовому засіданні представник ГУДКУ у Волинській області підтримала наведені у запереченнях доводи, просила в позові відмовити.
Представник Волинської обласної прокуратури в засіданні суду підтримала заперечення Ягодинської митниці, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, представника прокуратури, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до Договору № 7 на поставку товарів від 05 червня 2008 року та Додатку № 4 від 24.04.2009 року до договору фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 придбано у фірми «JURMIR», Польща, товар - панелі для підлоги АС3 в кількості - 3 380, 76 м. кв., країна походження товару - Німеччина, виробник - фірма «Classen», вартість товару - 8857, 59 доларів США.
Для митного оформлення пропуску товарів через митний кордон України позивачем подано митному органу вантажно-митну декларацію № 205030031/9/002634 від 30.04.2009 року, у якій вартість імпортованого товару заявлено у розмірі 69589,44 грн., в тому числі 68203,44 грн. - вартість ламінованої підлоги (8857,59 доларів США х 7,7 грн. по курсу НБУ) та 1386 грн. - транспортні витрати від м. Грубешов, Польща, до кордону Польща – Україна, митний пост Ягодин (180,00 доларів США х 7,7 грн. курс НБУ). Вартість одиниці 1 м. кв. підлоги ламінованої заявлено на рівні 2,6732 долара США.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем було додано Договір (контракт) № 7 від 05 червня 2008 року, Додаток № 4 (специфікація) до Договору на суму 8 857,59 дол. США, рахунок (інвойс) фактуру на суму 8 857,59 дол. (із специфікацією), пакувальний лист, накладну CMR, а також копію експортної декларації фірми «JURMIR», Польща. Декларантом товару виступила підприємець ОСОБА_2
Згідно листа Департаменту митної вартості Державної митної служби України від 08.04.2009 року в результаті аналізу митних оформлень товарів «плити для підлоги (ламінат)» торгівельної марки «Classen» походженням з Німеччини, що ввозилися на митну територію України протягом 2009 року, встановлено значне заниження рівня митної вартості зазначених товарів у зонах діяльності Івано-Франківської та Ягодинської митниць у порівнянні з іншими митними органами України при значних обсягах ввезення – 30 % від загальної кількості такого ввезеного товару. Середня митна вартість зазначеного товару по системі за прямими договорами складає 6,28-7,97 доларів США за м. кв., при цьому вартість товару у зоні діяльності Івано-Франківської та Ягодинської митниць складає 2,37-2,75 доларів США за м. кв.
Не погодившись із визначеною у вантажно-митній декларації вартістю товару, відповідач Рішенням № 205000038/2009/300115/1 від 30.04.2009 року визначив митну вартість товару в розмірі 163480,03 грн. - 6,28 доларів США за одиницю (м. кв.) товару. Відповідно до п. 33 даного рішення при визначенні митної вартості товару використано цінову інформацію Центральної бази даних Держмитслужби України.
Згідно Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205030031/2009/000077 від 30.04.2009 року Ягодинською митницею не прийнято до митного оформлення товари, задекларовані у вантажно-митній декларації № 205030031/9/002634 від 30.04.2009 року.
Згідно з абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також: інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.
Згідно із ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно із ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також, у відповідних випадках, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно з приписами ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 266 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Частинами 2 - 3 вищезазначеної статті визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Позивач наполягає на правомірності його вимог щодо встановлення митної вартості товару відповідно до ст. 267 МК України за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 265 МК України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, який установлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов’язкових платежів (далі – Порядок). Пунктом 2 Порядку визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 51, ст. 3417); усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
Відділом контролю митної вартості та номенклатури, враховуючи наявну інформацію про рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також довідкову інформацію, отриману в мережі Інтернет, було визначено, що митна вартість товару «плити для підлоги (ламінат)» код згідно з УКТ ЗЕД 4418 ЗО 99 00, торгівельної марки «Classen» становить 6,28 дол. США за м. кв.
Так як єдиними документами, що підтверджували митну вартість задекларованих товарів та були надані позивачем, є Договір (контракт) № 7 від 05 червня 2008 року, Додаток № 4 (специфікація) до Договору на суму 8 857,59 дол. США, рахунок (інвойс) фактура на суму 8 857,59 дол. (із специфікацією), пакувальний лист, накладна CMR, копія експортної декларації фірми «JURMIR», заявлена митна вартість не відповідала інформації, яка містилася у ціновій базі даних Державної митної служби України, то Ягодинською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 205000038/2009/30011571 від 30.04.2009 року, згідно з яким митна вартість товару визначена у розмірі 163480,03 грн.
У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що Ягодинською митницею було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв’язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами.
Оскільки митним органом встановлено, що задекларована позивачем вартість товару є значно нижчою за вартість такого ж товару – ламінату торгівельної марки «Classen», що ввозився на митну територію України протягом квітня 2009 року та придбавався безпосередньо у виробника, та з урахуванням наведених вимог законодавства, суд дійшов висновку про правомірність винесених Ягодинською митницею рішень про визначення митної вартості товару та картки відмови, а тому позов до задоволення не підлягає.
Доводи позивача, наведені у позовній заяві та у поясненнях, до уваги судом не можуть бути прийняті, так як спростовуються зазначеними вище нормами та встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення Ягодинської митниці про визначення митної вартості товарів від 30.04.2009 року № 205000038/2009/30011571 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 30.04.2009 року № 205030031/2009/000077 та стягнення з Державного бюджету України 18778,12 грн. надмірно сплаченого платежу відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного
адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня
складення постанови в повному обсязі – 5 жовтня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя О. О. Андрусенко