ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 р. Справа № 2а-18465/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання – Кириченко О.О.,
з участю представника позивача Лобачевської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу,
ВСТАНОВИВ:
Волинське обласне управління у справах захисту прав споживачів звернулося з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 150,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовою особою Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів встановлено порушення фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», тобто: розміщено рекламу в газеті «Сім’я і дім» №23 (598) від 5-11 червня 2008 року про «знижки до Зелених свят» в магазині «Сфінкс» власником якого він являється, без відомостей про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару, про що складено протокол №027 від 25.06.2008 року. Відповідачу надіслано повідомлення за вих. №651/1-17 від 25.06.2008 року про розгляд згаданого вище протоколу 03 липня 2008 року, однак перший подав клопотання про перенесення розгляду справи на 09 липня 2008 року.
09.07.2008 року на відповідача згідно рішення №227 накладено штраф в розмірі 150,00 грн., яке ОСОБА_1 цього ж дня отримав особисто.
Оскільки станом на 09.07.2009 року відповідачем в добровільному порядку штрафу не сплачено, а тому просить даний штраф стягнути в примусовому порядку.
Представник позивача Лобачевська І.С. позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві. По суті пояснила, що відповідач не сплачує в добровільному порядку штраф за порушення законодавства про рекламу, а тому просить його стягнути з примусовому порядку. Крім цього додала, що 03 липня 2008 року відповідач прибув до управління на розгляд своєї справи, однак просив відкласти даний розгляд для долучення документів. Розгляд справи було відкладено на 09.07.2008 року. Відповідач прибувши на розгляд справи подав довідку про вартість реклами, яка становила 30 грн. Рішення про накладення штрафу ОСОБА_1 отримав особисто 09.07.2008 року.
Відповідач двічі 31.07.2009 року та 29.09.2009 року не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що стверджують реєстри відправки поштової кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду за 15.07.2009 року та за 03.08.2009 року. Суд вважає за можливе відповідно до ст.128 КАС України розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об’ємі з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 1 Закону України «Про рекламу» (далі по тексту – Закон) визначає, що: реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - це засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - це особа, яка здійснює розповсюдження реклами; рекламодавець – це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; зовнішньою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів – щодо захисту прав споживачів реклами.
Частина 5 статті 8 Закону визначає, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється фізичною особою – підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії НОМЕР_2) та власником магазину «Сфінкс».
З протоколу №027 від 24.06.2008 року, який оглянуто в судовому засіданні вбачається, що фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 було розміщено рекламу в газеті «Сім’я і дім» №23 (598) від 5-11 червня 2008 року про «знижки до Зелених свят» в магазині «Сфінкс» без відомостей про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару, як того вимагає ч.5 ст.8 Закону.
Згідно із ч.1 ст.27 Закону, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Статтею 27 Закону встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, в розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
В судовому засіданні встановлено, що вартість розповсюдженої реклами відповідачем становила 30,00 грн.
З оглянутого судом рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів №227 від 09.07.2008 року вбачається, що на підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу згідно з ст.27 Закону накладено штраф в розмірі 150,00 грн. (30,00х5=150,00 грн.).
На день розгляду справи штраф за порушення законодавства про рекламу відповідачем не сплачений, оскільки відповідач доказів про це суду не представив.
Пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 року передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Отже, за результатами оцінки поданих позивачем та наявних у справі доказів суд дійшов висновку про те, що є підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення законодавства про рекламу та стягнення штрафу.
Керуючись ст.ст.11, 17, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 8, 27 Закону України «Про рекламу», п.20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) 150 (сто п’ятдесят) гривень 00 копійок штрафу за порушення законодавства про рекламу до Державного бюджету міста Луцька.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 04 жовтня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий: С.Ф. Костюкевич