ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 жовтня 2009 р.                                                                                    № 4/265  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачане з’явився

відповідачане з’явився

ВДВСне з’явився

третіх осібне з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні       

касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_1

на постанову  Львівського апеляційного господарського  суду  від  21.05.2009 р.

на ухвалугосподарського суду Чернівецької області від 18.03.2009 р.

за скаргоюна дії та скасування постанови Садгірського ВДВС Чернівецького МУЮ

у справі№4/265

за позовомПриватного підприємця ОСОБА_2

доПриватного підприємця ОСОБА_1

треті особиМіський торгівельний комплекс "Калинівський ринок"
ОСОБА_3

проусунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.03.2009 року (суддя Проскурняк О.Г.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від  21.05.2009 року (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Краєвська М.В.), відмовлено в задоволенні скарги на дії  виконавчої служби та  в частині скасування постанови Садгірського ВДВС Чернівецького МУЮ від 22.01.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Судові акти мотивовані тим, що  боржником  Приватним підприємцем (надалі ПП) ОСОБА_1 не вповні виконано рішення господарського суду Чернівецької області від 27.08.2009 року у цій справі. Остаточне виконання судового рішення проведено державним виконавцем Садгірського ВДВС, тому боржник повинен сплатити виконавчий збір в сумі 340 грн.

Доповідач: Шаргало В.І.

Не погоджуючись з прийнятими у справі вищезазначеними судовими актами, ПП ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вищезазначеної скарги на дії виконавчої служби. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що оскарженими судовими актами, всупереч положенням ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, розширено зміст резолютивної частини рішення господарського суду, на виконання якого був виданий відповідний наказ (виконавчий документ).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм  матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга   не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.08.2009 року у цій справі зобов'язано ПП ОСОБА_1 демонтувати частину нерухомої металоконструкції, що  знаходиться  з зовнішньої бокової стінки 1/8 великогабаритного павільйону  №147-Б, звільнивши  вхід у контейнер  для зберігання №147-В, розташований на другому поверсі  над частинами 147-Б та 147-В великогабаритного торгового павільйону №147, який знаходиться в третьому ряду торгового сектору №2 на території МТК "Калинівський ринок", вул. Калинівська ,13-а в м. Чернівці, а також стягнуто з  ПП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відповідні судові витрати.

На виконання цього рішення господарським судом 07.09.2008 року видано відповідні накази.

На підставі вищезазначених наказів державним виконавцем Садгірського ВДВС Чернівецького МУЮ відкрито виконавче провадження, однак станом на 15.01.2009 року судове рішення не було виконане, у зв'язку з чим   боржнику надано  додатковий строк для добровільного виконання  судового рішення  –до 22.01.2009 року.

Проте,  ПП ОСОБА_1 було демонтовано лише частину  вищеназваної металоконструкції, тому державним виконавцем Садгірського ВДВС Чернівецького МУЮ  було демонтовано решту металоконструкції, яка вказана в судовому рішенні, про що складений акт від 23.01.2009 року.

При цьому господарськими судами встановлено, що виконані державним виконавцем дії відповідали змісту наказу господарського суду.

Постановою державного виконавця Садгірського ВДВС Чернівецького  МУЮ від 22.01.2009 року стягнуто з ПП ОСОБА_1 340 грн. виконавчого збору.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що  примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (у тому числі  судових наказів).

Імперативними приписами ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" та  п. 4.16 "Виконавчий збір" Інструкції "Про проведення виконавчих дій", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за №865/4158, встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю; у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми або вартості майна.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо часткового виконання боржником  рішення господарського суду у строк добровільного виконання,  проведення виконавчих дій стосовно повного виконання у відповідності з наказом господарського суду, господарські суди правомірно відмовили в задоволенні вищезазначеної скарги  ПП ОСОБА_1

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу  України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які потребують   додаткової оцінки перевірки доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи  господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права,  тому  у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі оскаржених судових актів.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від  21.05.2009 р. у справі №4/265  залишити без змін.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя
Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.