Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-10316/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. м.Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Кондратюк А.Д., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів передбачених ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними, та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 3062,00 гривни, що передбачені ст.37 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та недовиплачені кошти в сумі 15310,00 гривень, що передбачені ст.39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року, мотивуючи це тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

Крім того, позивачка просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, вказавши, що пропустила його з поважних причин, оскільки на протязі останнього року неодноразово вносились зміни до діючого законодавства, та відповідач обіцяв виплачувати вищевказані кошти у відповідності до вимог ЗУ «Про статус...», що й призвело до пропуску строку звернення до суду.

В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка проживає та працює в м.Коростені - зоні гарантованого добровільного відселення, являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що стверджується копією посвідчення потерпілого від ЧАЕС, паспорта та довідки з місця роботи. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст.39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Відповідно до постанови КМУ №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус...» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських)

держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Таким чином, заборгованість за ст.ст.37,39 ЗУ "Про статус..." підлягає стягненню за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року, відповідно до даних довідки з місця роботи позивача щодо отримання даних виплат, відпрацьованого часу, та на підставі наявних у справ письмових доказів.

Що стосується вимог позивача щодо поновлення строку звернення до суду, то суд вважг що строк звернення до суду порушений з поважних причин і підлягає поновленню.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:

-з 1.12.2008 р. - 605 грн.; - з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р. - 630 грн.;

-з 1.10.2009 р. - 650 грн.; - з 1.11.2009 р. - 744 грн.;

Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем

розрахунку, а також оскільки відповідач не оспорює розрахунок наданих позивачем су заборгованість перед позивачем за весь спірний період часу складає - за ст.37 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі - 25,20 грн.) - 3062,00 гривни, за ст.39 ЗУ «П статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі 104,89 грн.) - 12841,11 гривни, а всьо 15903,11 гривни.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, стягує з нього дані кош а заперечення відповідача проти позову безпідставні.

В решті вимог відмовити за необгрунтованістю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-12,102,158-163,167,254 КАС У краї ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, ні постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів У краї №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів держави бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити позивачці строк звернення до суду, та визнати дії управління праці и] соціального захисту населення Коростенської міської ради - неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міськоїр на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 15903,11 гривни.

В решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенськ міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя :