Справа № 347/770/17

Провадження № 22-ц/779/1042/2017

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Косівського районного суду від 18 травня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання до досягнення дочкою 3-річного віку.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у них 16 жовтня 2015 року народилася дочка ОСОБА_4, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

26 грудня 2016 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини і відповідач переїхав проживати до своїх батьків.

Зазначала, що вона не працює, здійснює догляд за малолітньою дочкою, інших доходів не отримує і тому не має можливості повністю забезпечити утримання дитини, а соціальної допомоги в розмірі 1 000 грн. їм не вистачає на проживання та харчування.

Посилаючись на те, що відповідач матеріальну допомогу на її утримання та утримання дочки в добровільному порядку не надає, хоча працює будівельником, їздить на роботу за межі України, його середньомісячний заробіток становить 6 000 грн., просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 1 000 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття та на її утримання аліменти в розмірі 1 000 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дочкою трирічного віку.

Рішенням Косівського районного суду від 18 травня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1 000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття та на утримання ОСОБА_2 по 1 000 грн. щомісяця, до досягнення дочкою ОСОБА_5 трьохрічного віку.

Стягнення аліментів розпочато з 03 травня 2017 року, тобто з дня звернення з позовом до суду.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 640 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_3 посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що 18 травня 2017 року сторони з’явилися в судове засідання, однак в порушення ст. 158 ЦПК України суд не здійснював розгляд справи в судовому засіданні по суті.

Звертаючись до суду з позовом, позивач не обґрунтувала свої позовні вимоги та не надала суду відповідних доказів про те, що середньомісячний розмір його зарплати становить 6 000 грн.

Крім того, не відповідає дійсності твердження позивача про те, що він ухиляється від її утримання та утримання дитини, оскільки він щомісячно надавав на це кошти, допомагав матеріально.

У зв’язку з наведеним, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягувати з нього аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття та на утримання дружини ОСОБА_2 аліменти в розмірі 580 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.

В засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку були повідомлені.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового розгляду, колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутності на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 вересня 2015 року між сторонами було укладено шлюб, у якому 16 жовтня 2015 року народилася дочка ОСОБА_4.

Статтею 180 СК України передбачений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Якщо платник аліментів має нерегулярний мінливий дохід, частку доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 цього Кодексу).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 6 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; таке право має дружина і в разі розірвання шлюбу.

Встановлено та сторонами не заперечується, що з грудня 2016 року сторони проживають окремо, малолітня дочка ОСОБА_4 проживає разом з матір’ю та перебуває на її утриманні.

Позивач не працює, здійснює за дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, догляд до досягнення нею трьохрічного віку.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 зазначала, що відповідач працює будівельником по найму, їздить на заробітки за межі України і його середньомісячний дохід становить 6 000 грн.

18 травня 2017 року відповідач подав до суду першої інстанції заяву, у якій позов визнав та не заперечив щодо його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

З урахуванням встановлених судом обставин, що мають значення при вирішенні спору про стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, враховуючи матеріальне становище дитини та її батьків, принцип рівності участі батьків у виконанні обов’язків по утриманню дитини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що він не має постійної роботи і заробітки його є мінливі, а тому не має можливості сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки та дружину по 1 000 грн. кожному нічим не підтверджені.

Враховуючи стан здоров’я дитини та її матеріальне становище, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, який є молодою працездатною людиною, колегія суддів вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання малолітньої дитини та має можливість надавати матеріальну допомогу матері дитини до досягнення дочкою трьохрічного віку.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що доводи скарги про неможливість сплачувати аліменти у визначеному розмірі не містять у собі посилань на обставини, які дають підстави визначити розмір аліментів в іншому розмірі, ніж визначено оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Крім того, обов’язок доказування покладається на сторони, а вказуючи на неможливість сплачувати аліменти у визначеному розмірі, апелянт не довів, що отримуваний ним дохід дає змогу сплачувати аліменти тільки в розмірі 30% прожиткового мінімуму.

У випадку зміни матеріального становища відповідач також не позбавлений можливості звернутись до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що подання заяви відповідачем про визнання позову та розгляд справи за його відсутності не відповідало його вільному волевиявленню, не заслуговують на увагу доводи апелянта з цього приводу.

Доводи апеляційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням вимог закону, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції в цій - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 18 травня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Г.П. Мелінишин

ОСОБА_6