СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
26 квітня 2007 року | Справа № 2-16/18173-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача:Дерев'янко Олександр Михайлович, довіреність № б\н від 10.01.07;
відповідача: Сачок Олег Анатолійович, довіреність № 6634/10-0/10 від 04.12.06, Чащина Тетяна Анатоліївна, довіреність № 1954/10/10-00 від 25.04.07
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 22.02.2007 по справі № 2-16/18173-2006А
за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, Красноперекопськ, 96000)
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2, Красноперекопськ, 96000)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
За результатами виїзної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства Відкритим акціонерним товариством „Бром” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2006 року (акт № 533/23-4/05444552/131 від 19.10.2006 р.) Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132304/0 від 26.10.2006 р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 169 284 грн.
Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивачем в порушення вимог п. п. 7.7.2 „а”, п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено бюджетне відшкодування на суму 169284,04 грн. за липень 2006 року, оскільки позивачем до складу ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2006 року включено: податковий кредит не попереднього податкового періоду (червень 2006 року), а раніших податкових періодів (травень, квітень, березень 2006 року) у сумі 153978,70 грн.; ПДВ у сумі 11014,07 грн., сплачений постачальникам товарів (послуг) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2007 у справі 2-16/18173-2006А (суддя Омельченко В.А.) позов задоволено, вищеназване рішення податкового органу визнане нечинним.
При прийнятті постанови суд першої інстанції визнав безпідставними доводи податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.
Так, на думку місцевого господарського суду, відповідно до статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, бюджетному відшкодуванню підлягає не частина податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду (рядок 17 декларації по ПДВ), а частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі ПДВ, фактично сплаченій позивачем у червні 2006 року постачальникам товарів.
Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права.
Так, на думку податкового органу, відповідно до п. п. 7.7.1., п. п. 7.7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, визначена відповідно до п.п. 7.7.1. вищеназваного Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а у даному випадку попереднім податковим періодом є червень 2006 року, а не березень, квітень, травень 2006 року.
Крім того, апелянт зазначає, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено принцип проведення грошових розрахунків, при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 Декларації) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів грошовими коштами, а не як у даному випадку, шляхом укладення угод про взаємозалік зустрічних вимог.
Доводи відповідача також мотивовані іншими підставами викладеними у апеляційній скарзі, котрі не мають значення для розгляду справи.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторон, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. п. 7.7.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. п. 7.7.2 статті 7 вищеназваного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.
Таким чином, законотворень чітко визначився, що бюджетне відшкодування у покупця можливе лише при сплаті ним сум ПДВ продавцю товарів у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон України „Про податок на додану вартість” не позбавляє покупця товарів права на бюджетне відшкодування по сплаченим продавцям сумам ПДВ у інших податкових періодах, та не залежить від виконання продавцем податкового зобов’язання перед бюджетом.
Також апеляційна інстанція не приймає до уваги доводи податкового органу щодо обов’язковості проведення розрахунків у грошовій формі, оскільки відповідно до пункту 3 статті 203 Господарського кодексу України і статті 601 Цивільного кодексу України допускається припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Таким чином, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим заллишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2007 у справі № 2-16/18173-2006 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді