_____________________________________________________________________________

Справа№2-4509/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13.12.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –судді Непоради М.П.

при секретарі – Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства “Укрсоцбанк”в особі Одеської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2011 року ПАТ “Укрсоцбанк”(надалі – “позивач”) звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом, в якому просив постановити рішення, згідно якого стягнути з ОСОБА_1 (надалі –“відповідач”) грошові кошти у сумі 38 971,43 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.04.2011 року становить 310 395,78 грн., а також стягнути сплачені судові витрати у розмірі 1700,00 гривень - судовий збір, та 120 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду позовної заяви.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 березня 2006 року між Акціонерно–комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 06/95/34 (надалі –“договір кредиту”), відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування грошові кошти в сумі 35 000,00 доларів США з графіком повернення кредиту, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за договором кредиту до 27.03.2011 року або достроково у випадках, передбачених договором кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору кредиту - без наявних причин він припинив погашення кредиту. Банк неодноразово звертався до позичальника з претензіями про погашення боргу. Проте відповідач залишив їх без відповіді.

До теперішнього часу заборгованість не погашена.

Станом на 08.04.2011 року заборгованість відповідача становить 38 971,43 доларів США, що відповідно курсу НБУ складає 310 395,78 гривень, з якої: сума простроченої заборгованості за кредитом –19 842,00 доларів США (158 035,58 грн.); сума прострочених відсотків за кредитом –8 565,71 доларів США (68 223,31 грн.); сума штрафу 25% від суми кредиту –8 750,00 доларів США (69 691,13 грн.); розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту –1276,01 доларів США (10 163,01 грн.); розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту –537,72 доларів США (4 282,76 грн.).

У судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, ухваливши по справі рішення у відсутності відповідача (заочне).

Відповідач у судове засідання не з’явився, з позовом ознайомлений, про час та місце судового розгляду сповіщений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним кодексом України.

Як встановлено в судовому засіданні, 27 березня 2006 року АКБ “Укрсоцбанк”, який 16.04.2010 року загальними зборами акціонерів АКБ “Укрсоцбанк”на вимогу Закону України “Про акціонерні товариства”акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”перейменований на публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”, яке є правонаступником АКБ “Укрсоцбанк”та належним позивачем по справі та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 06/95/34 (надалі –“договір кредиту”), відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування грошові кошти в сумі 35 000,00 доларів США з графіком повернення кредиту, передбаченим пунктом 1.1. договору кредиту та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за договором кредиту до 27.03.2011 року року або достроково у випадках, передбачених Договором кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідачу відкрито позичковий рахунок в Одеській обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, та відповідно до заяви про видачу готівки № 9-18 від 27 березня 2006 року ОСОБА_1 отримав від позивача грошову суму, еквівалентну 35 000,00 доларів США.

Позичальник зобов’язався повернути у повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений договором кредиту.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору кредиту 07.11.2008 року позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про погашення виниклої заборгованості, проте дану вимогу відповідачем не виконано.

Неналежне виконання взятих на себе зобов’язань відповідачем призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 08.04.2011 року становить 38 971,43 доларів США, що відповідно курсу НБУ складає 310 395,78 гривень, з якої: сума простроченої заборгованості за кредитом –19 842,00 доларів США (158 035,58 грн.); сума прострочених відсотків за кредитом –8 565,71 доларів США (68 223,31 грн.); сума штрафу 25% від суми кредиту –8 750,00 доларів США (69 691,13 грн.); розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту –1276,01 доларів США (10 163,01 грн.); розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту –537,72 доларів США (4 282,76 грн.).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.ст. 1054,1050 ЦК України у разі невиконання прийнятих на себе зобов’язань позичальником банк отримує право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

При постановленні рішення суд враховує, що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”( далі –Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001р.( зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою ( купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків ( резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів- нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту “в” п.4 ст.5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії задовольняється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк ( ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Тому при розгляді спору про стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Національний банк України видав АКБ “Укрсоцбанк”, на підставі якого Банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, в т.ч. зрозміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При викладених обставинах суд вважає позов Акціонерно-комерційного банку

соціального розвитку “Укрсоцбанк”в особі Одеської обласної філії АБК “Укрсоцбанк” підлягає задоволенню, при цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_1 проти позову, в яких він посилається на те, що закінчився строк позовної давності щодо пред'явлення до нього позову відповідно до ст. 257 ЦК України, та він вважає що строк позовної давності сплив 28.04.2011 року.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 209, 212 –215, 223, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 611, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного Товариства “Укрсоцбанк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”(пр29092683099001 в Одеській обласній філії ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 328016, ЄДРПОУ 09328015 місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 6), в розмірі 38 971 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят один) долар США 43 цент, що за курсом НБУ станом на 08.04.2011 року становить 310 359 (триста десять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 78 коп. за договором кредиту № 06/95/34 від 27.03.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”(пр29092683099001 в Одеській обласній філії ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 328016, ЄДРПОУ 09328015 місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 6), судовий збір в сумі 1 700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду заяви в сумі 120,00 гривень (сто двадцять гривень 00 копійок), разом 1820,00 гривень (одна тисяча вісімсот двадцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, а саме рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : Непорада М. П.