Справа № 22ц-20532 Головуючий в 1 інстанції

Категорія 57(1) Бондарчук Г. Д.

Доповідач - Соколан Н. О.

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі

головуючого судді - Митрофанової Л. В. суддів - Соколан Н. О., Карнаух В. В.,

при секретарі - Бондарь Ю. А. за участю: представника позивача - Терещук Оксани Іванівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2009 року за позовом ВАТ по газопостачанню й газифікації «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використаний природний газ

ВСТАНОВИЛА:

4 серпня 2008 року ВАТ по газопостачанню й газифікації «Криворіжгаз» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використаний природний газ, посилаючись на те, що відповідачу було поставлено у період з 1. 05. 2005 року до 01. 08. 2008 року за адресою АДРЕСА_1 природного газу на суму 5603, 06 грн. та добровільно відповідачем ці послуги не оплачені.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2009 року за позовом ВАТ по газопостачанню й газифікації «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за використаний природний газ задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки рішення було
ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права; судом не взято до
уваги письмові докази споживання газу та наявність пільг за весь період споживання, а
також ту обставину, що УМВС не надавало довідку про підтвердження права на пільги.

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу належить будинок АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, та за вказаною адресою ВАТ по газопостачанню й газифікації «Криворіжгаз» надає відповідачу послуги з газопостачання. За період з 1. 05. 2005 року до 01. 08. 2008 року позивач надав відповідачу природного газу на суму 5603, 06 грн., однак добровільно відповідачем ці послуги не оплачені.

Вирішуючи спір, суд вірно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про стягнення боргу з відповідача на користь позивача за спожитий газ у розмірі 5603 грн 06 коп., оскільки відшкодування пільги відповідачу повинно

проводитись відповідно до Порядку надання пільг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31. 03. 2003 року № 426 « Про затвердження порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу».

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного нарахування розміру боргу при наявності пільг в період споживання газу та необхідність відшкодування пільг відповідача за рахунок позивача - є безпідставними, оскільки п. 2 Порядку... передбачено, що пільги, компенсації та гарантії, на які мають право пільговики, у тому числі і працівники міліції, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами (газ), за рішенням керівника установи де працює пільговик, в межах бюджетних асигнувань. Згідно п. 8 Порядку..., грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою за місцем роботи разом з щомісячними виплатами.

В іншій частині рішення не оскаржено.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвалене рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.