ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.05.2007 року Справа № 16/625
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Михайличенко Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача Коноваленко І.І., представник за
довіреністю № 605 від 30.11.07;
Козацька Ю.О., представник за
довіреністю № 7 від 09.01.07;
від відповідача Рубан Л.В., представник за довіреністю
№16-7/1192 від 15.12.06;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Контрольно – ревізійного управління
в Луганської області, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02.03.07 (підписане 07.03.07)
по справі №16/625
(головуючий суддя – Шеліхіна Р.М.,
судді – Лісовицький Є.А., Яресько Б.В.)
за позовом Контрольно – ревізійного управління
в Луганської області, м. Луганськ
до відповідача Управління ветеринарної медицини
Луганської області, м. Луганськ
про стягнення 6442 грн. 17 коп.
В С Т А Н О В И В:
Контрольно - ревізійним управлінням в Луганській області заявлений до господарського суду Луганської області позов про стягнення з Управління ветеринарної медицини Луганської області 6442 грн. 17 коп. збитків, заподіяних державі на підставі ст.224 Господарського кодексу України та ст.1166 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.07 по справі №16/625 відмовлено у задоволенні позову повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що бюджетне правопорушення в сфері виконання бюджету при здійсненні своєї діяльності Слов‘яносербський психоневрологічний інтернат не припускав: видатки були здійснені у межах затверджених кошторисом асигнувань; встановленого фонду оплати праці відповідно до затвердженої чисельності працівників (про що вказує і позивач в позовній заяві); нецільового використання бюджетних коштів та їх зайвого витрачання відповідач не припустив, оскільки діяв виключно в межах встановлених видатків (затвердженого кошторису), а відтак, зайве або надмірне витрачання бюджетних коштів не може мати місця. При цьому суд першої інстанції посилається на ст.19 Конституції України, ст.ст.1, 113, 116 Бюджетного кодексу України, п.п.7, 8, 10 ст.10 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ „Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні” (далі – Закон №2939) та п.1.3 Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки України, затвердженого наказом головного контрольно - ревізійного управління України, міністерства внутрішніх справ, служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.06. №346/1025/685/53 (далі – Порядок) та зазначає, що такий захід, як відшкодування збитків, спричинених державі, розпорядниками бюджетних коштів (відповідачем), не передбачений главою 18 Бюджетного кодексу України, тому позивач не має повноважень вимагати від відповідача відшкодування збитків; вимога про стягнення збитків є безпідставною, оскільки ст.1166 Цивільного кодексу України, якою позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, регулює правовідносини, пов’язані з відшкодуванням майнової шкоди, а не збитків, а ст.224 Господарського кодексу України, якою позивач також обґрунтовує свої позовні вимоги, регулює правовідносини, пов’язані з відшкодуванням збитків, які заподіяні порушенням господарського зобов’язання, що не є підставою даного позову.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для відшкодування з відповідача збитків у сумі 6442 грн. 17 коп.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, позивач - Контрольно - ревізійне управління в Луганській області, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 02.04.07 №13-17/2434, в якій просить зазначену постанову скасувати через неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та стягнути з відповідача збитки, завдані державі, в сумі 6442 грн. 17 коп.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач, посилаючись на ст.2, п.10 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, вважає, що звертаючись з позовом до господарського суду Луганської області він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та п.10 ст.10 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні”, які передбачають право державної контрольно - ревізійної служби звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога про усунення порушень виявлених в ході проведення контрольного заходу від 22.03.06 №07-14/170 – є засобом досудового врегулювання спору, зміст вимоги містить відомості про порушення законодавства, що призвели до втрат активів на суму, яка має бути відшкодована підконтрольною установою у визначений термін.
Крім того, позивач у апеляційній скарзі зазначив: „...що у описовій частині рішення, суд вказує, що у вимозі не зазначено кому, до яких фондів або якого бюджету і на яких підставах відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати, крім суми в розмірі 300 грн. Але вимога про усунення порушень від 22.03.06 №07-14/170 не мала у своєму змісті зазначеної суми. Також у рішенні зафіксовано: „За таких підстав, у позові по стягненню (відшкодуванню) збитків у сумі 46539,55грн. слід відмовити.” При цьому, у позовній заяві позивач просить стягнути суму 6442,17 грн.”
Відповідач – Управління ветеринарної медицини Луганської області, відзивом від 04.05.07 №16-5/517 та доповненнями до відзиву від 08.05.07 №16-5/540 просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, оскільки наведені доводи в апеляційній скарзі вважає безпідставними.
Позивач - Контрольно - ревізійне управління в Луганській області, запереченнями на відзив від 07.05.07 №13-17/3485 уточнив банківські реквізити для перерахування суми позову.
Розпорядженням від 06.04.07 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги контрольно – ревізійного управління в Луганській області, від 02.04.07 №13-17/2434 на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.07 у справі №16/625 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Отже, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст.1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини носять господарський характер.
Під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом судового розгляду в даній справі є вимоги контрольно – ревізійного управління в Луганській області, яке звернулось до господарського суду як суб'єкт владних повноважень в інтересах держави.
З 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.05 №2953-ІУ, який набрав чинності 01.11.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За визначенням термінів, що дається у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України:
справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);
адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої);
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1).
Згідно ст.2 Закону України "Про державну контрольно - ревізійну службу" – головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Контрольно – ревізійній службі (її органам всіх рівнів) надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства ..., вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі (п.7 ст.10 Закону №2939); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону №2939).
Отже, позивач є органом, що здійснює владні управлінські функції, а спір є публічно - правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
За таких обставин даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду.
Господарський суд Луганської області не мав повноважень щодо його розгляду.
На підставі викладеного оскаржуване рішення має бути скасоване, провадження у справі припинено на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Питання щодо судового збору не вирішується, оскільки позивач у справі звільнений від сплати держмита при подачі апеляційної скарги по справі, згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” №7-93 від 21.01.93.
У судовому засіданні 08.05.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, п.1 ст.80, ст.ст.99, 101, п.3 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу контрольно – ревізійного управління в Луганській області, від 02.04.07 №13-17/2434 на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.07 у справі №16/625 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.03.07 у справі №16/625 скасувати.
3. Провадження по справі №16/625 припинити.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Д.Ю. Перлов