_____________________________________________________________________________

Справа№1512/2-855/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08.02.2011 року,

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді: Сватаненка В.І.

за участю секретаря Забегловської Ю.Г., представника відповідача ОСОБА_1–ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 - “Про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та скасування свідоцтва про право на спадщину”, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений, до відповідачів про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, по якому просить суд встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 та складається з 1/9 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за позивачем право власності на 1/9 частину вказаної квартири у порядку спадкування, скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 3.03.2007 року, за яким ОСОБА_4 є власником 1/6 частини вказаної квартири, скасувати свідоцтво про право на спадщину від 3.03.2007 року, за яким ОСОБА_1 є власником 1/6 частини вказаної квартири, посилаючись на те, що він є сином спадкодавця, але не встиг прийняти спадщину, оскільки до нотаріальної контори він своєчасно не звернувся через свою необізнаність та перебуванням у командировці, а відповідачі прийняли спадщину у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав з тих підстав, що дійсно позивач є одним із спадкоємців після смерті їх матері.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з*явився, його представник позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши думку, пояснення та доводи сторін, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Позивач по справі ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) (а.с.6), якій після реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 було присвоєно прізвище чоловіка (а.с.45). Від даного шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 (а.с.46).

Подружжю ОСОБА_5, ОСОБА_1 та їх сину ОСОБА_4 у рівних частках належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51), їх право власності кожного на 1/3 частину було зареєстровано у КП “ОМБТІ і РОН”(а.с.54).

9.06.2006 року ОСОБА_5 померла (а.с.11), після чого відкрилась спадщина на належну їй 1/3 частину вказаної квартири, спадкоємцями якої за законом були її два сини –ОСОБА_3, ОСОБА_4 та чоловік –ОСОБА_1

Син спадкодавця ОСОБА_4 та чоловік спадкодавця ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулись до нотаріальної контори 17.11.2006 року з заявою про прийняття спадщини, в якій вказали, що інших спадкоємців немає (а.с.37), у зв’язку з чим 3.03.2007 року кожний отримав свідоцтво на право на спадщину за законом (а.с.21, 22). Позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернувся.

Таким чином відповідачі стали власниками кожний по ? частини вказаної квартири (1/3+1/6).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1, проживаючи постійно разом зі спадкодавцем, після смерті ОСОБА_5 у встановленому законом порядку звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_3 до нотаріальної контори у встановлений строк не звернувся, разом зі спадкодавцем не проживав.

ОСОБА_3 обґрунтовує свої доводи тим, що він не обізнаний про процедуру прийняття спадщини, але дана обставина не може прийматись судом як законна підстава чи поважна причина того, що позивач не прийняв спадщину.

Також, ОСОБА_3 посилається на ту обставину, що не встиг звернутись до нотаріальної контори через службову командировку, але з довідки вбачається, що він дійсно перебував у командировці з 14.11.2006 року по 10.12.2006 року (а.с.14).

Зазначена обставина також не можу бути прийнята судом до уваги, оскільки мати позивача померла 9.06.2006 року, тобто до 14.11.2006 року позивач мав достатньо часу для звернення до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, позивачем не було надано належних доказів, що він пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, не надав доказів того, що він фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері.

Діючим законодавством України не передбачено вирішення питань про право на спадщину, оскільки дане питання відноситься до компетенції нотаріусів, тому позовні вимоги позивача і про визнання права на спадщину, скасування свідоцтва про право на спадщину є безпідставними, не заснованими на законі.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1216, 1223, 1261, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 - “Про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та скасування свідоцтва про право на спадщину” відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Сватаненко В. І.