Справа № 2-1557 / 2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого Іванюка Т.І.,
при секретарі Дідовець М.І.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Бірківської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності на спадщину за законом,
в с т а н о в и в:
у суд із позовною заявою про визнання права власності на спадщину звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивуючи тим, що 21 квітня 2008 року помер їхній батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входять: земельна ділянка площею 0,0406 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776245 та земельна ділянка площею 0,02894 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776244. Вищевказані Державні акти на право власності на земельні ділянки були виготовлені за заявою ОСОБА_1, але вони не були передані йому як власнику та не виділені в натурі у зв’язку з його смертю і припиненням цивільної правоздатності.
У судове засідання позивачі не з’явились. При цьому від представника позивачів до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином відповідач повідомлений про місце і день судового розгляду цивільної справи. При цьому, відповідачем до суду подана заява про визнання позовних вимог позивача з клопотанням розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Як установлено в судовому засіданні, 21 квітня 2008 року помер батько позивачів ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входять: земельна ділянка площею 0,0406 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776245 та земельна ділянка площею 0,02894 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776244.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці за законом прийняли дану спадщину і фактично вступили в управління даною спадщиною, але оформити право власності на неї не можуть у зв’язку з тим, що державні акти на право власності на земельні ділянки були виготовлені за заявою та на ім’я ОСОБА_3, але не були йому передані як власнику.
На даний час виготовлені державні акти на право власності на земельні ділянки на ім’я ОСОБА_1 видати власнику неможливо в зв’язку з припиненням цивільної правоздатності в момент його смерті, тому спадкоємці не мають можливості оформити дану спадщину у нотаріальній конторі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, оскільки достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як єдині спадкоємці за законом, фактично вступивши в управління спадковим майном, мають право на набуття у власність земельну ділянку площею 0,0406 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776245 та земельну ділянку площею 0,02894 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776244.
Суд відповідно до ст.130 ЦК України з’ясував можливість врегулювання спору до судового розгляду, так як відповідач визнав позов, і вважає за необхідне задовольнити позов відповідно до ст.174 ч.4 ЦПК України, яка передбачає, що у разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права громадян.
Керуючись ст. ст. 316, 325, 328, 331, 383 і 392 ЦК України, ст.ст. 130, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках за кожним по ? частині на спадкове майно - земельну ділянку площею 0,0406 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776245
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках за кожним по ? частині на спадкове майно - земельну ділянку площею 0,02894 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЕ 776244.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя :