_____________________________________________________________________________
Справа№1512/2-1416/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2011 рокуКиївський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Сватаненко В.І.
за участю секретарів –Забегловської Ю.Г., Коваля В.П., представників сторін: позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача –ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - “Про поділ майна”та за зустрічним позовом: ОСОБА_5 до ОСОБА_4 - “Про поділ майна”, -
В С Т А Н О В И В :
Предметом спору є спільне майно подружжя – сторін по справі.
У липні 2009 року позивач –ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який у подальшому був уточнений у травні 2010 року, до відповідача про поділ спільного майна подружжя, по якому просить суд поділити спільне майно, придбане за час перебування у зареєстрованому шлюбі, виділивши йому автомобіль марки TUCSON”, 2007 року виготовлення, державний номерн6ий знак НОМЕР_1, нежитлове приміщення у будинку № 7 по вул. А. Гайдара у м. Одесі (салон краси “Отражение”), холодильник марки “Сименс”, газову плиту виробництва Японія, пральну машину марки “Індезіт”, телевізор марки “Хомакс”, телевізор “Аег”та набір кухонних мебліввиділивши відповідачу квартиру АДРЕСА_1, легковий автомобіль марки CAMRY”, 2007 року виготовлення, державний номерний знак ВН 9056ВМ, кузов № JТ№13К40К003029844, автомобіль марки “ВМW 528І”, синього кольору, двигун № 286s137748462, кузов № WВАDD51050ВРО, газову плиту марки “Вірпул”, телевізор марки “Самсунг”, телевізор з DVD, набір дитячих меблів “Лего-мікс”, комод кутовий, тумбу для телевізора, диван з світло-коричневого кольору з шкірозамінника та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію ? частини вартості легкового автомобіля марки OYOTA CAMRY”державний знак ВН 9056ВМ.
14.08.2009 року відповідач –ОСОБА_5 також звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, по якому просить суд поділити спільне майно подружжя, виділивши їй у власність: квартиру АДРЕСА_1, нежитлове приміщення у будинку № 7 по вул. А. Гайдара у м. Одесі (салон краси “Отражение”), набір дитячих меблів, комод кутовий, тумбу для телевізора, диван з шкірозамінника, автомобіль марки CAMRY”, 2007 року виготовлення, державний номерний знак ВН 9056ВМ, кузов № JТ№13К40К003029844, компенсацію вартості ? частини житлового будинку № 86-б по вул. Толбухіна у м. Одесі; відповідачу –ОСОБА_4: холодильник, дві газові плити, пральну машину, чотири телевізора, набір кухонних меблів з буку, автомобіль марки TUCSON”, 2007 року виготовлення, державний номерний знак НОМЕР_1, моторно-вітрильне судно туристичне УМБ-1100-к, 2004 року виготовлення.
Позивач та його представник свої позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити. Зустрічний позов не визнавали, просили суд відмовити в його задоволені в повному обсязі. З висновком експертизи не погодились, стверджували, що сума зазначена в експертному висновку перебільшує реальну вартість моторно-вітрильного судна.
Відповідач та її представник позовні вимоги ОСОБА_4 визнали частково, свій позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення та доводи осіб, які приймають участь у справі, дослідивши надані та витребуванні докази, висновок судової експертизи, вважає що позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню на підставі встановлених судом фактичних обставин.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
З 20.08.1995 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилась донька –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя між подружжям не склалося та 27.09.2010 року на підставі рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітня донька ОСОБА_6 проживає з матір*ю ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 та знаходиться на повному її утриманні.
Одночасно з позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_4 було подано позов про розподіл майна подружжя та подано зустрічний позов ОСОБА_5, свої позовні вимоги позивачі підтверджують наступними доказами:
Відповідно до розпорядження № 139981 від 02.03.2000 року та на підставі свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_5 належить частина квартири , що розташована за адресою: м. Одеса, вул.. Ак. Філатова, б. 5\2, кв. 54 інша частина даної квартири належить ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7О./ а.с. 40, 41/
10.10.2003 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_5 купила ізольовану чотирьохкімнатну квартиру № 2, яка розташована в м. Одесі, по вул.. Іцхака Рабіна, б. 51, загальною площею –62, 7 кв.м., корисною площею –61, 7 кв.м., житловою площею –45, 6 кв.м. /а.с.27/.
На адвокатський запит 28.07.2009 року від Начальника РЕВ-1 при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області надійшов лист в якому зазначається те що згідно комп*юторної бази даних РЕВ-1 при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області, щодо реєстрації транспортних засобів за період з 1995 року по теперішній час за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2: 15.08.2002 року був зареєстрований автомобіль НОМЕР_2, 1989 р.виг., який 10.04.2003 року знятий з обліку для реєстрації; 03.08.2007 року був зареєстрований автомобіль HYUNDAI TUCSON, дн ВН 6439 ВН, 2007 р.виг., 07.07.2009 року знятий з обліку для реєстрації /а.с. 28/
Одним зі спірних предметів розподілу майна подружжя є моторно-вітрильне судно, УМБ-1100-к, реєстраційний № 3-201490, місце перебування м. Миколаїв, власник якого є ОСОБА_4, тобто позивач по справі, який надав до суду документи про належність судна його батькові ОСОБА_11
У зв*язку з чим ОСОБА_5 зверталась зі зверненнями до правоохоронних органів щодо підробки суднових документів.
Згідно листа Миколаївської транспортної прокуратури, перевіркою було встановлено 29.12.2004 до Інспекції суднового нагляду Дніпро-Бузького регіонального представництва із заявою про реєстрацію моторно-вітрильного судна звернувся ОСОБА_4, до заяви були надані необхідні документи на ім*я ОСОБА_4. На підставі наданих документів моторно-вітрильному судну ОСОБА_4 присвоєно № УМБ 1100-к та видано судновий білет № 026840 від 30.12.2004 року на його ім.*я, про що було зроблено запис у Судновій книзі України пп № 1100. Таким чином, згідно первинних документів власником-вітрильного судна №УМБ 1100-к є ОСОБА_4, судновий білет № 026840 від 30.12.2004 року на ім.*я ОСОБА_11 не видавався./а.с. 120/
Для встановлення вартості моторно-вітрильного судна № УМБ ухвалою суду від 17.02.2011 року було призначено судову оціночну експертизу.
11.10.2011 року до суду надійшов звід незалежної оцінки по встановленню ринкової вартості моторно-вітрильного судна УМБ 1100-к, 2004 г/п, згідно якого ринкова вартість майна приналежного ОСОБА_4, а саме моторно-вітрильного судна № УМБ 1100-к, 2004 року, станом на дату оцінювання 27.09.2011 року, розрахована порівняльним підходом, складає 869561.00 грн. (вісімсот шістдесят девять тисяч п’ятсот шістдесят одну грн..) або за курсом НБУ на дату оцінки 100 дол. США = 797.3600 грн: 109055.00 дол. США (сто дев’ять тисяч п’ятдесят п’ять дол.. США)/а.с. 138-191/
ОСОБА_4 зі звітом незалежної оцінки по встановленню ринкової вартості моторно-вітрильного судна УМБ 1100-к, 2004 г/п категорично не погодився надав свої розрахунки вартості судна.
ОСОБА_5 в своєму позові також просила сплатити їй компенсацію вартості 1\2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б, посилаючись на те, що формально будинок був придбаний на ім.*я матері чоловіка, що вони за кошти подружжя збудували житловий будинок але у подальшому в ході судового засідання не наполягала на задоволені даної частини вимог, так як ОСОБА_4 надав суду докази, що власником будинку є ОСОБА_12 та дані обставини вбачаються з наданих правовстановлюючись документів.
Так, 20.11.1993 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_13 продала, а ОСОБА_12 купила 17\25 частин житлового будинку з надвірними спорудами в м. Одесі по вул.. Толбухіна № 86 /а.с.66-69\.
На підставі свідоцтва про право власності від 25.02.2002 року ОСОБА_12 є власником домоволодіння, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул.. Толбухіна, 86-б, що в цілому складається з одного житлового будинку літ. “Л”загальною площею 332, 0 кв.м., житловою площею 112, 7 кв.м., відображеного у технічному паспорті від 16.12.2001 року. /а.с. 72/
28.01.2006 року ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_5 купила нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Гайдара, б. 7, вартістю 404000 грн./а.с. 88-89/.
Згідно листа та роздруківки наданої Відділом реєстраційно-експлуатаційної роботи від 19.05.2010 року за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований автомобіль марки Toyota Сamry, 2007 року /а.с. 99-100/
Згідно листа Директора автосалону “Авто-Альянс Одеса”середня ринкова вартість автомобіля Toyota сamry, 2007 року випуску,об*єм двигуна 3, 5 л, складає 25 060 дол. США /а.с.109/.
Також за згодою сторін була визначена вартість іншого майна в судовому засіданні:
телевізор “Самсунг”, вартістю 2400 грн., який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б.; набір дитячих меблів “Лего-мікс”, вартістю 9500 грн., який знаходиться за адресою: м,ОСОБА_9, вул.. Толбухіна, 86-б; комод кутовий –749 грн;, тумба для телевізору –749 грн.; диван світло-коричневого кольору з шкірозамінника –4800 грн; холодильник “Сіменс”- 4000 грн.; газову плиту, виробництва Японія –3000 грн.; газову плиту іноземного виробництва “WHIRPOOL”- 3000 грн.; пральну машину іноземного виробництва “Індезіт”- 4000 грн.; телевізор марки “ХОМАХ”- 1000 грн.; телевізор “AEG”- 5500 грн.; телевізор з “DVD”- 4000 грн.; набір кухонних меблів з буку –5494 грн..
Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку .
Відповідно до чинного законодавства загальною спільною власністю чоловіка і жінки є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, що може бути об'єктом права приватної власності, крім майна нажитого кожним з чоловіка і жінки за час їхнього роздільного проживання при фактичному припиненні подружніх відносин.
Згідно з положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, навіть якщо один із них не мав самостійного заробітку.
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, що означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов’язанні доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте ними у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім’я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя, тобто якщо у відповідному документі власником чи набувачем вказано лише чоловіка, це ще не означає, що він є одноосібним власником майна.
Об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Річ –це об’єкт матеріального світу, саме предмети якого є об’єктом права власності.
Подружжя володіє, користується та розпоряджається майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності на рівних засадах, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, відповідно до положень ст. 63 СК України.
Дружина та чоловік з часу реєстрації шлюбу мають право на поділ набутого ними майна як під час перебування у шлюбі, так і після його розірвання.
Ст. 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен із співвласників має право на поділ спільного майна.
Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об’єкта права спільної сумісної власності.
При визначені розміру часток майна дружини та чоловіка суд керується ст. 70 СК України, відповідно до положень якої у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 1 статті 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між: ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Тому суд, виходячи з наведених вимог закону та керуючись роз*ясненнями Постанови Пленуму Верховного суд України № 11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя”, вважає, що по даній справі слід застосувати положення про реальний поділ майна в натурі та виділення кожному з подружжя у власність окремого майна, а не застосовувати запропонований ОСОБА_4 принцип визнання за сторонами право власності на відповідне майно по ? частини за кожним, оскільки при такому розподілу не буде вирішено спір по суті.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 з неповнолітньою дитиною постійно зареєстрована та мешкає в спірній квартирі АДРЕСА_3 та фактично використовує за призначенням нежитлове приміщення по вул.. А.Гайдара, № 7 –під салон краси “Отражение”, тому виділяє дане майно в натурі ОСОБА_5
Також, суд до складу подружнього майна зараховує автомобіль “Хюндай Туксон”, вартістю 160000 грн., який був придбаний під шлюбу на ім.*я ОСОБА_4 та був ним на іншу особу.
Однак, в судовому засіданні не були спростовані ствердження ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 продовжує користуватись автомобілем та автомобіль залишився у фактичній його власності. Фактично даний факт у судовому засіданні не спростовував і сам позивач.
Суд вважає не обґрунтованим вимогу ОСОБА_4Є про включення до подружнього майна і автомобілю БМВ-528І, оскільки даний автомобіль був фактично відчуджений у 2009 році шляхом видачі на сторонню особу генеральної довіреності та отримання від нього вартості автомобіля, а по даним УДАІ в Одеській області автомобіль був знятий з обліку 3.07.2009 року ( а.с.100).
Таким чином, судом визначена загальна вартість подружнього майна на суму 2159727 грн., тому кожному з подружжя належить по 1079863,50 грн.
Оскільки ОСОБА_5 суд виділяє чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 45,6 кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_4, вартістю 480000 грн.; нежиле приміщення, загальною площею 62,7 кв.м., розташоване за адресою м. Одеса, вул. Гайдара, 7, вартістю 404000 грн.; автомобіль марки “Тойота-Камрі”, державний номер ВН-9056-ВМ, вартістю 197974 грн.; телевізор “Самсунг”, вартістю 2400 грн., який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б.; набір дитячих меблів “Лего-мікс”, вартістю 9500 грн., який знаходиться за адресою: м,ОСОБА_9, вул.. Толбухіна, 86-б; комод кутовий –749 грн;, тумба для телевізору –749 грн.; диван світло-коричневого кольору з шкірозамінника –4800 грн., а всього на суму 1100172 грн., а ОСОБА_4 виділяє моторно-вітрильне судно туристичне УМБ-1100-к, реєстровий номер 3-201400, вартістю 869561 грн.; холодильник “Сіменс”- 4000 грн.; газову плиту, виробництва Японія –3000 грн.; газову плиту іноземного виробництва “WHIRPOOL”- 3000 грн.; пральну машину іноземного виробництва “Індезіт”- 4000 грн.; телевізор марки “ХОМАХ”- 1000 грн.; телевізор “AEG”- 5500 грн.; телевізор з “DVD”- 4000 грн.; набір кухонних меблів з буку –5494 грн., на суму 899555 грн. та з урахуванням вартості автомобіля “Хюндай Туксон”- 160000 грн. всього на суму 1059555 грн., тобто ОСОБА_5 виділяється майна більше на 20308,50 грн. від її подружньої частки ( 1100172 грн. –1079863,50 грн. = 20308,50 грн.), то суд відступає від засади рівності часток, враховуючи істотну для даної справу обставину: про проживання з ОСОБА_5 неповнолітної дитини та враховуючи що ОСОБА_4 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому не присуджує ОСОБА_4 грошову компенсацію.
Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В Україні діє принцип верховенства права.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 293, 294 ЦПК України, ст. ст. 60, 62, 63, 67 СК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 “Про поділ подружнього майна”- задовольнити повністю, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_15 –“Про розподіл подружнього майна”- задовольнити частково.
Поділити подружнє майно між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та виділити на праві власності ОСОБА_5 наступне майно: чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 62,7 кв.м., житловою –45.6 кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_4, вартістю 480000 грн.; нежиле приміщення, загальною площею 49,8 кв.м., розташоване за адресою м. Одеса, вул. Гайдара, 7, вартістю 404000 грн.; автомобіль марки “Тойота-Камрі”, державний номер ВН-9056-ВМ, вартістю 197974 грн.; телевізор “Самсунг”, вартістю 2400 грн., який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б.; набір дитячих меблів “Лего-мікс”, вартістю 9500 грн., який знаходиться за адресою: м,ОСОБА_9, вул.. Толбухіна, 86-б; комод кутовий –749 грн;, тумба для телевізору –749 грн.; диван світло-коричневого кольору з шкірозамінника –4800 грн., а всього на суму 1100172 грн.;
виділити на праві власності ОСОБА_4 наступне майно: моторно-вітрильне судно туристичне УМБ-1100-к, реєстровий номер 3-201400, вартістю 869561 грн.; холодильник “Сіменс”- 4000 грн.; газову плиту, виробництва Японія –3000 грн.; газову плиту іноземного виробництва “WHIRPOOL”- 3000 грн.; пральну машину іноземного виробництва “Індезіт”- 4000 грн.; телевізор марки “ХОМАХ”- 1000 грн.; телевізор “AEG”- 5500 грн.; телевізор з “DVD”- 4000 грн.; набір кухонних меблів з буку –5494 грн., а всього на суму 899555 грн.
Скасувати арешт на моторно-вітрильне судно з бортовим номером “УМБ-1100-К”, судновий білет № 026840 від 30.12.2004 року, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 2 червня 2010 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя : Сватаненко В. І.