СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

26 квітня 2007 року

Справа № 2-21/1230-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,  Новосвітська селищна рада;

відповідача: не з'явився, Судацьке державне лісомисливське господарство;

розглянувши апеляційну скаргу Новосвітської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Чонгова С.І.) від 01 лютого 2007 року у справі № 2-21/1230-2007

за позовом           Новосвітської селищної ради  (вул. Л. Голіцина, 16, смт Новий Світ, місто Судак, Автономна Республіка Крим, 98032)

до          Судацького державного лісомисливського господарства (вул. Алуштинська, 33, місто Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)       

про визнання недійсним рішення

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Новосвітська селищна рада, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача - Судацького державного лісомисливського господарства про визнання недійсним та скасування рішення 21 сесії 3 скликання Новосвітської селищної Ради № 3 від 06.09.2004 „Про видачу державного акту на право постійного користування землями у межах смт. Новий Світ Судацькому державному лісомисливському господарству”; анулювання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 000083, виданого Судацькому державному лісомисливському господарству на підставі рішення 21 сесії 3 скликання № 3 Новосвітської селищної ради від 06.09.2004.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення прийнято з порушенням вимог діючого законодавства.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2007 року у справі № 2-21/1230-2007 (суддя Чонгова С.І.) у задоволенні позову Новосвітської селищної ради відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, Новосвітська селищна рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Новосвітської селищної ради задовольнити.

                    Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

          Так, за твердженнями позивача, пунктом 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Отже, такий акт повинний бути скасований тільки у судовому порядку з мотивів невідповідності його діючому законодавству.

          У зв'язку із зайнятістю судді Маслової З.Д. в іншому судовому засіданні, на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2007, здійснено заміну судді Маслової З.Д. на суддю Заплава Л.М.

          У судове засідання 26.04.2007 представники сторін не з'явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від Новосвітської селищної ради на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку свого  представника у судове засідання.

          Враховуючи, що згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а також те, що причина неявки Новосвітської селищної ради не була підтверджена документально, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

                    Рішенням 21 сесії 3 скликання Новосвітської селищної ради № 3 від 16.09.2004 Судацькому державному лісомисливському господарству виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 28,5144 га в межах смт. Новий Світ.                    

Новосвітська селищна рада звернулась до місцевого господарського суду з позовними вимогами про визнання вказаного рішення недійсним та його скасування, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вказане рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки виділ земельної ділянки проведено без додержання її цільового призначення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі Новосвітської селищної ради з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами у господарському процесі є підприємства та організації, що подали позов або в  інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Предметом позову у даній справі є акт органу місцевого самоврядування - Новосвітської селищної ради, який за своєю суттю є актом ненормативного характеру індивідуальної дії.

Вказаний акт прийнято не відповідачем, а позивачем, а тому відповідач - Судацьке державне лісомисливське господарство не може бути відповідачем у справі.

Обраний спосіб захисту права повинен кореспондуватися з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем місцевий господарський суд, з чим погодилась колегія суддів, не виявив такого порушення права позивача, з яким кореспондується обраний ним спосіб захисту права.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту права не може бути використаний при розгляді даного спору, у зв’язку з чим він не може бути задоволений.

                    Посилання позивача в апеляційній скарзі на статтю 143 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки цією статтею регулюються питання щодо примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється  у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі оскаржуваного рішення  Судацькому державному лісомисливському господарству був виданий державний акт серії ЯЯ № 000083 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 28,5144 га у межах смт. Новий Світ.

                    Спірна земельна ділянка віднесена до лісів 1 групи, категорія захищеності - ліси 1 і 2 зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій, покритих лісовою рослинністю та використовується Судацьким державнім лісомисливськім господарством за цільовим призначенням - для ведення лісового господарства.                    

При цьому, позивач не звертався до відповідача з вимогами про припинення права землекористування з підстав, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України.

Перелік викладеного дає суду підстави для висновку, що відповідач по заявленим вимогам є неналежним. Відповідачем по цим вимогам може бути тільки позивач, який і прийняв спірне рішення. Однак діючий Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо можливості об’єднання в одній особі як позивача, так і відповідача.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення у справі прийнято при правильному застосуванні норм процесуального права,  у зв'язку з чим вимоги Новосвітської селищної ради, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

                    1.Апеляційну скаргу Новосвітської селищної ради залишити без задоволення.

                    2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2007 року у справі № 2-21/1230-2007 залишити без змін.                    

                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді