Судове рішення #64487570

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-5049/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Загуменнової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та

соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.11.2006 року по 31.10.2009 року та з Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень недовиплачені кошти, які передбачені ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.11.2006 року по 31.10.2009 року, посилаючись на те, що вона є пенсіонеркою та потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом України “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, порушує її права.

Позивачка надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позивачка позов підтримує, відповідачі надали суду заперечення, позов не визнають, наполягають на застосуванні позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою за віком та потерпілою 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії Б № 150022*, виданим 19.03.1993 року Житомирською облдержадміністрацією та пенсійним посвідченням № 149495 виданим 2.09.1993 року УПСЗН в м. Коростень.

Вона проживає в м. Коростень ( дані паспорту а.с. 8), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. В зв’язку з цим позивачка має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 37,39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва - у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не працюючим пенсіонерам, основний розмір пенсії підвищується в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.

Позивачкою отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню

частково, оскільки дія вказаних норм на 2006, 2007 та 2008 роки в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законами України « Про Державний бюджет України на 2007 рік»! «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішеннями Конституційного суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 роки », в тому числі абзац другий, третій та четвертий частини першої ст..37, абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст..39 « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи».

Дані рішення є чинними з моменту їх винесення і мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв,язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод і інтересів.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що слід здійснити позивачці перерахунок та виплату коштів у розмірах визначених ст. 37,39 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року.

Оскільки розпорядниками цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень, тому суд, зобов,язує відповідачів здійснити перерахунок та виплату вищевказаних коштів, а заперечення відповідачів проти позову безпідставним .

При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачі нараховують та здійснюють виплату коштів, передбачених ст.ст. 37,39 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, ст. 39 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що розмір пенсії, підвищується, а не ці доплати є доплатою до пенсії.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99,100, 159- 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року , суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Корост енської міської ради щодо виплати ОСОБА_1

в неповному обсязі коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень щодо виплати ОСОБА_1 в неповному обсязі коштів,

передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов,язати Управління праці та соціального захисту населення Корост

енської міської ради провести перерахунок та виплати ОСОБА_1



Володимирівні доплату у розмірах визначених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року.

Зобов,язати Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень провести

перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсію у розмірах

визначених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року.

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови,/фак як вона прийнята у письмовому провадженні.

Суддя :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація