УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2006 року.           Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Демковича Ю.Й.

Суддів Ходоровського М.В.Стефлюк О.Д.

при секретарі Стець І.М.

з участю ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у зв"язку з навчанням і додаткових витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_3 пред"явила позов до ОСОБА_1 про стягнення в її користь аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно у зв"язку з навчанням їх повнолітнього сина ОСОБА_4, 31 травня 1987 року народження в ліцеї (гімназії) Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Турові Ілавецькому (Польща), а також додаткових витрат, зумовлених хворобою сина в розмірі 100 грн. щомісячно, посилаючись на те, що син потребує матеріальної допомоги, а відповідач взмозі таку матеріальну допомогу надавати. Крім цього позивачка просить стягнення аліментів проводити за попередній період, з часу виповнення повноліття сину - 31.05.1987 року.

Судом до участі у справі залучено співпозивачем ОСОБА_4

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року позов задоволено частково.

Постановлено стягувати з ОСОБА_1, 1964 р.н., жителя АДРЕСА_1 Тернопільської області в користь ОСОБА_3 аліменти у зв"язку з навчанням повнолітнього сина ОСОБА_4, 31 травня 1987 року народження у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно з наступним проведенням індексації відповідно до діючого законодавства, починаючи з 7 лютого 2006 року до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше як до 23 років.

Справа №22а-709                                                           Головуючий 1 інстанції Щавурська Н.Б.

Категорія - стягнення аліментів                                     Доповідач Ходоровський М.В.

2

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у зв"язку з навчанням за попередній період, починаючи з 31.05.1987 року, а також стягнення додаткових витрат - відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та зменшити розмір стягнення аліментів посилаючись на те, що суд не врахував його важке матеріальне становище, а саме, що він не працює у зв"язку з хворобою, сплачує аліменти в розмірі 180 грн. на двох неповнолітніх дітей, надає допомогу хворому брату та перестарілій матері.

В судовому засіданні апелянт пославшись на доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_4 31 травня 1987 року народження.

ОСОБА_4 є учнем 3-го класу в Ліцею (гімназії) в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Гурові Ілавецькому (Польща)., проживає у гуртожитку. Оплата його харчування в місяць у зв"язку з навчанням в середньому складає 210 злотих, оплата за проживання 20 злотих щомісячно. Протягом останніх п"яти років ОСОБА_4 хворіє, у зв"язку з чим потребує щорічних профілактичних лікувань. Він знаходиться на утриманні матері ОСОБА_3

Батько ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_1 є платником аліментів на двох неповнолітніх дітей в розмірі по 90 грн. на кожну дитину, не працює, однак у жовтні 2004 року став власником жилого будинку в АДРЕСА_2 загальною площею 161,7 кв.м. Матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4 у зв"язку з його навчанням не надає.

Постановляючи рішення про стягнення аліментів із ОСОБА_1, на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 200 грн. щомісячно, суд виходив з того, що син у зв"язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яку відповідач спроможний надавати.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам ст. 199 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дітей які навчаються і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови, коли вони можуть її надавати.

Доводи апелянта про неспроможність надавати матеріальну допомогу із-за важкого матеріального становища колегія до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою Білецької сільської ради про те, що у 2004 році він став власником житлового будинку, що свідчить про наявні у нього доходи, відомості про які він суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст.307. 308. 314. 315. ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -підпис Судді - два підписи

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду Тернопільської області

М.В.Ходоровський