Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-9777/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. м.Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Кондратюк А.Д., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів передбачених ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними, та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 7319,10 гривень, що передбачені ст.37 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2008 року по 01.07.2010 року та недовиплачені кошти в сумі 37885,00 гривень, що передбачені ст.39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2008 року по 01.07.2010 року, мотивуючи це тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

Крім того, позивачка просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, вказавши, що пропустила його з поважних причин, оскільки на протязі останнього року неодноразово вносились зміни до діючого законодавства, а відповідач діяв в супереч закону і обіцяв виплачувати вищевказані кошти у відповідності до вимог ЗУ "Про статус...", що й призвело до пропуску строку звернення до суду.

В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка проживає та працює в м.Коростені - зоні гарантованого добровільного відселення, являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що стверджується копією посвідчення потерпілої від ЧАЕС, паспорта та довідки з місця роботи. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст.39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Відповідно до постанови КМУ №936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус...» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських)

держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

При цьому, суд враховує, що дію ст.37, абзацу третього частини першої ст.39 в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2007 рік і 2008 рік згідно із Законом № 489-V (489-16) від 19.12.2006 року зупинено, і лише з 9 липня 2007 року і 22.05.2008 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (Voa6p710-07) від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 року.

А тому, заборгованість за ст.37 ЗУ "Про статус..." підлягає стягненню за період з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року, відповідно до даних довідки щодо отримання позивачем| даних виплат, та на підставі наявних у справі письмових доказів.

Що стосується позовних вимог про стягнення з УПСЗН Коростенської міської ради недовиплачених коштів передбачених ст.39 ЗУ «Про статус...» за період з 01.01.2008року по 01.07.2010 року, то суд рахує за необхідне в цій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Як видно з листа УПСЗН Коростенської міської ради позивачка працює в ВАТ HACK «Оранта», яке з травня 2009 року по теперішній час не перебуває на обліку у даного відповідача для фінансування чорнобильських компенсаційних виплат згідно ЗУ «Про статус», а тому, виплати за ст.39 вищевказаного закону за цей період часу, даним відповідачем позивачу не нараховувались і не виплачувались.

Таким чином, заборгованість за ст.39 ЗУ «Про статус...», підлягає стягненню 1 відповідача за період з 22.05.2008 року по 30.04.2009 року, відповідно до відпрацьованого часу,! даних довідки з місця роботи позивача щодо отримання даних виплат, а також на підсіві наявних у справі письмових доказів.

Що стосується вимог позивача щодо поновлення строку звернення до суду, то суд вваж що строк звернення до суду порушений з поважних причин і підлягає поновленню.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли j| вказаних періодах:

-з 1.04.2008 р. - 525грн.; - з 1.10.2008 р. - 545 грн.; - з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

-з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р. - 630 грн.; - з 1.10.2009 р. - 650 грн.;

-з 1.11.2009 р. - 744 грн.; - з 1.01.2010 р. - 869 грн.; - з 1.04.2010 р. - 884 грн.;

Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем

розрахунку, а також оскільки відповідач не оспорює розрахунок наданих позивачем сум, заборгованість перед позивачем за весь спірний період часу складає - за ст.37 ЗУ «Про! статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі - 52,50 грн.) - 6499,50 гривень, за ст.39 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі 126 грн.) - 12869,00 гривень, а всього 19368,50 гривень.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці ті соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, стягує з нього дані кошти,] а заперечення відповідача проти позову безпідставні.

В решті вимог відмовити за необгрунтованістю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-12,102,158-163,167,254 КАС України,) ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, ні постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного] бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали 1 внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити позивачу строк звернення до суду, та визнати дії управління праці ті соціального захисту населення Коростенської міської ради — неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської рани на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти в сумі 19368,50 гривень.

В решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня І проголошення, або з дня отримання копії постанови.

Суддя :