Справа № 2-74/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.01.2011 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого –судді Дем'яновський Ю. Г.

при секретарі Савків Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 23 235 гривень за невиконаним позиковим зобов»язанням, яке виникло внаслідок новації зобов»язання відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, стягнути з відповідача ОСОБА_2 18 718 гривень витрат, необхідних на невідкладне лікування малолітного ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 100 000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В підтримку своїх позовних вимог покликається на те, що відповідач 24 квітня 2008 року біля 18.00 год.в місті Новий Розділ Миколаївського району Львівської області навпроти будинку дитячого майданчика біля будинку № 26 по проспекту Шевченка, керуючи мотоциклом марки «Ямаха» (без державної реєстрації), скоїв наїзд на малолітнього сина ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходився біля проїзної частини дороги та спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_4 було заподіяну закриту черепно – мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеня, перелом склепіння та основи черепа, множинні садна обличчя та потилиці. Ампутація нігтевої фаланги великого пальця правої кісті, згідно довідки Львівської міської дитячої клінічної лікарні № 771 від 8.10.008 року.

Після невідкладного та доволі вартісного лікування, яке триває без достатніх покращень, ОСОБА_3 був визнаний інвалідом – посвідчення серії ААБ № 000983 від 13.10.2008 року.

Також позивач покликається на те, що 16 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_2 фактично визнав факт заподіяння шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та шляхом складання боргової розписки зобов»язувався до грудня 2009 року повернути 26 235 гривень, але відповідачем така сума не повернута. На думку позивача зміна недоговірних зобов»язань на боргові зобов»язання, яка відбулася внаслідок розгляду справи між тими самими сторонами Миколаївським районним судом Львівської області не є перешкодою для звернення з позовом у даній справі, оскільки новий позов покликаний врегулювати триваючі після 2008 року правовідносини не договірного зобов»язання відшкодування шкоди, завданого каліцтвом внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задоволити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, пояснив що відшкодував позивачу шкоду та вважає його позовні вимоги безпідставними.

Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали справи, оцінивши докази. Суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів:

Позов містить вимогу відшкодування 18 718 гривень, необхідних для оплати лікування малолітнього ОСОБА_3 у міжнародній клініці відновного лікування, за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Помірецька, 37. Однак стягнення витрат на майбутнє лікування і посилання лише на рахунок – фактуру не може бути належним доказом у справі, оскільки не має лікарського заключення про необхідність саме такого лікування малолітньому ОСОБА_3 та не вказано, з яких саме процедур складається процес лікування, які саме медичні препарати необхідні для ефективного лікування.

У відповідності до норми статті 57 ЦПК України доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, зокрема, письмових доказів, які в достатньому обсязі не надані суду позивачем.

У відповідності до норми статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позов містить вимогу щодо стягнення з ОСОБА_2 23 235 гривень за невиконаним позиковим зобов»язанням, яке виникло внаслідок новації зобов»язання відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У відповідності до норми статті 1053 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін, що виник із договорів купівлі – продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути змінений позиковим зобов»язанням.

Заміна боргу позиковим зобов»язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.

В матеріалах цивільної справи дійсно знаходиться розписка ОСОБА_2 про те, що відповідач позичив в позивача гроші в розмірі 26 235 гривень в позивача ОСОБА_1, однак в тексті розписки не вказано, що позикове зобов»язання згідно означеної розписки виникло внаслідок новації зобов»язань відповідача перед позивачем внаслідок завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Якщо розглядати означену розписку як документ, що посвідчує факт позики коштів відповідачем в позивача, то перед зверненням до суду позивачем щодо стягнення боргу, визначеному в розписці, слід було дотриматись процедури, що встановлена статтею 530 ЦК України у зв»язику з тим, що в розписці не визначений строк погашення боргу відповідачем перед позивачем.

Відтак позивачем не доведено зв»язок між виникненням боргу відповідача на підставі вищезгаданої розписки та нанесенням відповідачем шкоди джерелом підвищеної небезпеки неповнолітньому сину позивача – ОСОБА_3

Позов містить вимогу про відшкодування моральної шкоди у відповідності до норми статті 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи якшо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В контексті норми статті 23 ЦК України моральна шкода полягає в фізичній болі та стражданнях, які особа зазнала у зв»язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров»я.

Факт дорожньо – транспортної пригоди за участю сторін, спричинення тяжких тілесних ушкоджень (а також матеріальної та моральної шкоди) внаслідок дій відповідача, пов»язаних з використанням джерела підвищеної небезпеки доводиться долученими до позову документами, зокрема – постановою про порушення кримінальної справи № 122 – 0515 від 3 травня 2008 року, копією постанови про закриття кримінальної справи від 30.10.2008 року.

Однак до позову не додано жодного доказу глибини моральних страждань у зв»язку з фізичними стражданнями малолітнього ОСОБА_3, зокрема документів медичних установ які б вказували на тривалість фізичних страждань малолітнього ОСОБА_3

Тому суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1167, 1187, 1195 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 гривень моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23 235 гривень за невиконаним позиковим зобов»язанням, яке виникло внаслідок новації зобов»язання відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, та 18 718 гривень витрат необхідних на невідкладне лікування малолітнього ОСОБА_3 – відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в апеляційний суд через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя :                                          Дем'яновський Ю. Г.