Справа № 2-82/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого –судді Береза В. І.

при секретарі Волківській Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту ,-

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди .Просить зобов”язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою у с. Стільсько, заборонити відповідачам проходити через вказану земельну ділянку, стягнути з відповідачів завдані матеріальні збитки в розмірі 220 грн та моральну шкоду по 2000 грн. з кожної з відповідачок.

В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що сторони є власниками суміжних земельних ділянок. На її земельній ділянці, яка перебуває у її власності відповідачі утворили стежку та ходять такою. Знищили рослини кукурудзи, пошкодили капусту, поламали сіту яка розділяла земельні ділянки. Вона, позивач, зверталась з заявою про протиправні дії відповідачів до сільради .В результаті була створена комісія, яка при огляді ділянки встановила протоптану стежку, зняту частину металевої сіти, на площі біля 3кв.м. знищені рослини кукурудзи, при стежці вимикана квасоля. Комісія вирішила заборонити відповідачам проходити через її земельну ділянку. Стільська сільська рада прийняла рішення про затвердження актів комісії та скерувала лист відповідачам про неможливість використання проходу без дозволу власника. Незважаючи на заборону, відповідачі продовжують проходити через її земельну ділянку, нищать посаджені рослини,порушують право власності. Такі двічі пошкодили металеву сіту, чим заподіяли збитки в розмірі 220 грн. Заподіяна моральна шкода, вона постійно переживала, була нервово збуджена, неодноразово та безрезультатно зверталась до відповідачів ,зверталась до Стільської сільської ради, Миколаївського РВ УМВСУ, Миколаївської РДА. Відповідачі влаштовували сварки, ображали її нецензурними словами. Син відповідачки штовхав її батька, якому 91 рік, внаслідок чого хвилювалась за його здоров”я. Моральну шкоду оцінює в розмірі 2000 грн. та просить по 2000 грн. стягнути з кожної з відповідачок.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили зустрічний позов до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту. Просять постановити рішення про встановлення постійного земельного сервітуту на право безоплатного проходу через земельну ділянку ОСОБА_1 стежкою довжиною 24 м., шириною 40 см. повз паркан її житлового будинку.

Обгрунтовують зустрічний позов тим, що протягом багатьох років між земельними ділянками сторін проходила стежка, нею користувались для проходу, в т.ч. діди та батьки, через земельні ділянки стежка вела до центру села. При проведені приватизації було досягнуто усної домовленості про подальше спільне користування стежкою, однак згодом відповідач почала забороняти проходити цією стежкою, мотивуючи що стежки не має бути.

Заборона проходити стежкою позбавляє можливості дістатись до своєї земельної ділянки. За земельною ділянкою позивачів є ділянка брата ОСОБА_2 – ОСОБА_4, далі розташовані житлові будинки позивачки ОСОБА_3 та її сина –ОСОБА_4. Позивач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір”ю ОСОБА_2, інвалід 2ї групи, проживає одна,хворіє, потребує допомоги, в противному випадку позивачі вимушені ходити в обхід вулицею 186 м. За вулицею що розташована нижче господарств сторін протікає ріка, яка розливається та позивачам іншим шляхом окрім через спірну стежку неможливо дістатись один до одного. Спірна стежка довжиною 24 м., пролягає впритул до паркану, її існування не перешкоджає відповідачці.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 первісний позов підтримала, навела пояснення аналогічні письмовій позовній заяві, уточнила позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, просить заподіяну матеріальну та моральну шкоду стягнути з відповідачів солідарно. Поясненнями доповнила, що позивачці ОСОБА_3 потреб ходити через її земельну ділянку немає. На даний час існує вимощена дорога в обхід господарств які поруч неї розташовані- усі люди ходять дорогою, по її городі протоптаною стежкою ходить лише відповідачка Пертріца, має психічні розлади, робить шкоду. Вона та її похилого віку батьки хвилюються. Відповідачі знищують облаштовану загорожу –сіту. Під час нищення сіти вона фотографувала відповідачок. Сіта продається у рулонах по 10 м. та щоб відновити пошкоджену ділянку слід купувати рулон сіти, один рулон коштує 220 грн. Відповідачі пошкодили 3 м. сіти, сіта з ізоляцією, тому таку неможливо відновити. Доповнила, що потреби ходити через її город немає, так як відповідачка ОСОБА_3 проживає у доньки – відповідачки – ОСОБА_2. Хата батьків ОСОБА_3 пустує та знаходиться в тій стороні у яку з пояснень відповідачів має ходити ОСОБА_3. Город біля цієї хати відповідачі не обробляють .Брат ОСОБА_2 Пертіца до хати по сусідству приїздить інколи обробляє город відповідачі до цієї хати теж не ходять.. ВВажає,що прохід через її город потрібен щоб вчиняти шкоду на городі. Просить первісний позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2,в своїх інтересах та інтересах відповідачки ОСОБА_3 в якості представника, представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_5 відносно позову заперечили, пояснили, що сіту яка розділяє земельні ділянки не нищили лише відігнули та зняли. Згідно генплану забудови с.Стільсько наявна спірна стежка .Відповідач ОСОБА_3 за станом здоров”я не може ходити в обхід дорогою,через стежку ближче дістатись до своєї хати. Навели пояснення аналогічні письмовим запереченням /а.с. /.В позові просять відмовити.

Зустрічний позов у судовому засіданні позивач ОСОБА_2, вона ж представник позивачки ОСОБА_3 підтримала, навела пояснення аналогічні письмовій заяві, відповідач ОСОБА_1 позов заперечила, пояснила,що згідно державного акта на право власності на землю є власником земельної ділянки через яку позивач ОСОБА_3 без її дозволу ходить її городом, нищить насаджені культури, така є хворою,з психічними розладами, обкидує хату землею, потреби ходити немає так як живе у дочки –позивачки ОСОБА_2, у старій хаті про яку зазначається у зустрічному позові діда ОСОБА_2 та батьків ОСОБА_3 на даний час ніхто не проживає така пустує, не обробляють позивачі і земельну ділянка ,таку обробляє брат позивачки ОСОБА_2 який інколи приїздить у село, потреби ходити через її ділянку немає, стежка заважає вирощувати насаджені культури, позивачка ОСОБА_3 робить шкоду,нищить насадження. Відносно встановлення сервітуту заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні між сторонами існують напружені, неприязні відносини через потребу проходити через земельну ділянку позивачки ОСОБА_1.

Як видно з відповідей сільського голови Стільська які неодноразово надавались позивачці, підтверджено, що відповідачам роз”яснювалось щодо відсутності права користуватись спірним проходом /а.с. 12.28/.

З договору дарування земельної ділянки /а.с.13/ видно,що ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку пл. 0,545 га, наданої для обслуговування житлового будинку –0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства –0,295 га у с. Стільсько.

Саме на цій земельній ділянці за дерев”яним парканом на початку городу відповідачі ходять спірною стежкою через ділянку ОСОБА_1.

Як видно з постанов про відмову в порушенні кримінальних справ щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, такі неодноразово приймались Миколаївським РВ УМВСУ – 25.05.2010р.,02.06.2010 р., 30.07.2010 р., 07.09.2010 р.. Як встановлено у зазначених постановах протягом тривалого часу між сторонами існують конфлікти щодо стежки яка проходить між їхніми господарствами, згідно постанови від 30.07.2010 р. встановлено,що 23.05.2010 р. члени сім”ї ОСОБА_2 розгородили прохід - зняли металеву сітку, довжиною 5м.,шириною 1.5 м., пошкоджено дерев”яний проліт штахет.

Згідно постанови від 07.09.2010 р. встановлено, що 03.09.2010 р. між сторонами- Куривко та ОСОБА_3 відбувся конфлікт із за стежки, почалась сварка, під час конфлікту ОСОБА_3 словесно погрожувала фізичною розправою, жбурнула глиною в сторону ОСОБА_1/а.с.14/. З постанови від 25.05.2010 р. /а.с.17/ видно, що між сторонами існують тривалий час сварки із за стежки. Під час сварки ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_1, ображали нецензурними словами. З постанови від 02.06.2010 р. /а.с. 20/ видно,що 21.05.2010 р. голова сільради с. Стільсько надіслав листа гр. ОСОБА_2 про відсутність права ходити стежкою. 25.05.2010 р. ОСОБА_1 виявила про пошкодження дерев”яної огорожі,кілька метрів старої сітки пропало .

Таким чном між сторонами існують системні конфлікти щодо проходу через стежку розташовану на приватній земельній ділянці ОСОБА_1 .

Як видно з державного акту про право власності на земельну ділянку, подарована позивачці ОСОБА_1 земельна ділянка належала її батьку_Куривко ОСОБА_6 /а.с. /. Згідно опису меж та плану жодних стежок на даній земельній ділянці не відмічено /а.с.25/.

Як видно з акту від 08.09.2010 р. Стільської сільради комісією виявлено на земельній ділянці ОСОБА_1 знято 2 м. металічної сіти на пл. 3м кв. знищені рослини кукурудзи, при стежці вимикані 5 тичок квасолі. Комісія вирішила закрити даний прохід і заборонити гр. ОСОБА_2,ОСОБА_7 проходити по земельній ділянці гр. ОСОБА_1 \а.с. 30/.

З акту від 16.07.2010 р. /а.с.26/ складеного комісією Стільської сільської ради видно,що на присадибній ділянці розміром 2х0.5 м. поламані рослини кукурудзи, посохла квасоля.

Згідно рішення № 460 від 18.06.2010 р. сесії Стільської Сільської ради /а.с.31/ вирішено затвердити акт комісії Стільської сільської ради від 04.06.2010 р.. У випадку перешкоджання гр. ОСОБА_3 та її сім”єю в користуванні приватною земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 -рекомендовано звернутись до суду. Згідно рішення № 480 від 09.09.2010 р. /а.с.32/ Стільської сільської ради затверджені акти сільради від 16.07.2010 р. та 08.09.2010 р.. Згідно актів комісія виявила наявність протоптаної стежки,зняття металічної сітки, пошкодження рослин /а.с.30/.

Як видно з фотознімків ,позивачкою ОСОБА_1 зфотографовано подію пошкодження металевої сіти встановленої нею на межі ділянок сторін, на знімках –відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 знімають встановлену сіту/а.с. /.

В судовому засідані відповідач ОСОБА_2 підтвердила факт демонтажу сіти, мотивуючи потребою ходити стежкою.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8,ОСОБА_9 пояснили, що між сторонами існує тривалий конфлікт щодо проходу через город ОСОБА_1. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 неодноразово руйнують загорожу ,щоб пройти через город, мотикою розбивали сіту ОСОБА_1, при цьому кричали,погрожували. На даний час потреби ходити стежкою немає так як відповідач ОСОБА_3 живе у своєї доньки –ОСОБА_2, у хаті де жили її батьки не живе, хата пустує. До цієї хати можна зайти навколо по дорозі. Відповідач ОСОБА_3 коли йде через город палицею нищить насаджені культури.

Враховуючи наведене встановлено та підтверджено матеріалами справи про заподіяну матеріальну шкоду –пошкодженя сіти.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується особою яка її завдала.

Товарним чеком від 16.09.2010 р. підтверджено про купівлю гр. ОСОБА_1 сіти 7 рулонів, вартістю 1 рулон –220 грн., встановлено, чого не оспорює сторона відповідачів, що пошкоджена сіта має метало –ізоляційну основу, з фотокарток видно скручену та знищену сіту. Враховуючи наведене,суд вважає прийнятними доводи позивачки про відновлення пошкодженої ділянки загорожі купівлею 1 рулону сіти , тому є доцільним стягнути матеріальну шкоду в розмірі 220 грн..

Вирішуючи питання про відповідальність відповідачів, суд враховує вік відповідачки ОСОБА_3, така є інвалідом 2 групи, перебуває на “Д” обліку, відтак відшкодування заподіяних збитків пошкодженям сіти слід покласти на відповідачку ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Враховуючи системність конфліктів, неодноразові звернення до правоохоронних органів та органу місцевого самоврядування щодо знищення майна, перебування на утриманні позивачки престарілих батьків,сина -інваліда, повторність дій щодо знищення майна відповідачами , на думку суду підтверджують моральні втрати - душевні страждання з боку позивачки, однак така не обгрунтувала доводи щодо розміру заподіяної шкоди в 4000 грн., відтак суд оцінює моральні втрати у 300 грн. та вважає такі достатніми для відшкодування відповідачкою ОСОБА_2.

Стороною відповідачів не наведено доводів щодо потреби проходити через город ОСОБА_1, навпаки , прехід через город породжує неодноразові конфлікти,спричинення шкоди,пошкодження майна. Встановлено,що відповідач ОСОБА_3 проживає у доньки –ОСОБА_2,що спростовує поясненя відповідачки ОСОБА_2 про потребу ходити стежкою до батьківської хати. Відтак позовні вимоги щодо обмеження відповідачів проходу через город підлягають задоволенню.

Розглядаючи зустрічний позов, встановлено,що згідно плану приватизації земельної ділянки гр. ОСОБА_1, на такій не відмічено жодних стежок, покликання сторони позивачів за зустрічним позовом на наявність відміченої стежки в ситуаційному генплані с. Стільсько, викопіюванні з генплану /а.с. / не заслуговують на увагу ,так як у даних планах не зазначено рік виготовлення, що ставить під сумнів відповідність таких планів.. Відтак встановлення сервітуту суперечить інтересам відповідачки, а відсутність такого не позбавляє позивачів задоволити потребу проходити до батьківської хати в інший спосіб, через дорогу за межами земельної ділянки позивачки ОСОБА_1.

Керуючись ст. 208,209,213,215,218 ЦПК України, ст. 90,98,103,152 Земельного кодексу України, ст. 401, 1166,1167 Ц К України,суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково. Зобов”язати Відповідачку ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні належною гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою у с. Стільсько Миколаївського району Львівської обл. призначеної для обслуговування жилого будинку та ведення підсобного господарства по вул. Шашкевича,15 та заборонити проходити через дану земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_1.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1. 220 грн. матеріальної шкоди,завданої пошкодженням металевої сітки -огорожі та 300 грн. моральної шкоди. У решті позовних вимог відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту на право безоплатного проходу через земельну ділянку ОСОБА_1 стежкою довж. -24 м., шириною –40 см. повз паркан її житлового будинку відмовити.

Рішення можна оскаржити до суду апеляційної інстанції враховуючи час отримання повного тексту рішення в десятидений строк шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя :                                          Береза В. І.