РІШЕННЯ        2-5824/09

                                              Іменем     України

    26 жовтня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва

В складі головуючого                  судді Чередніченко Н.П.

При секретарі                                          Чигир Т.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві , третя особа Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна « про визнання права власності ,-

                                                   Встановив :

    Позивач звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача про визнання за ним права власності на будинок АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим , що він володіє ? частиною цього будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом  після смерті ОСОБА_2

    Власників іншої ? частини вказаного вище будинку немає . Позивач з 1990 року проживає у вказаному будинку , а з 1992 року вільно володіє та розпоряджається ним , підтримує будинок в належному стані . Просить визнати за ним право власності на вказаний будинок .

    В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивачем вимоги за вищевикладеними обставинами та просить суд постановити рішення про визнання за позивачем право власності на будинок ,АДРЕСА_1 .

    Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність , просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача .

    Представник третьої особи до суду не з»явилися . Судом про дату судового розгляду повідомлені належним чином та у встановлений законом термін. Причина їх неявки суду невідома.

    Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи . Судом встановлено наступне .

    В 1942 році подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали будинок , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

    У 1948 році подружжя розлучилося , в результаті чого на підставі рішення суду від 28.01.1948 року (а.с.26) будинок було поділено на дві рівні частини , які були закріплені  окремо за кожним із подружжя на праві приватної власності .

    В 1954 році за вищевказаною адресою були зареєстровані дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_4- ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6. Цього ж року з ОСОБА_5  у вищевказаному будинку почав проживати її цивільний чоловік ОСОБА_2 , який згодом також був зареєстрованим за вказаною вище адресою .

    Згідно договору купівлі-продажу від 12.01.1956 року , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , останній став власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

    В 1987 році померла ОСОБА_5 , яка володіла іншою ? частиною вказаного будинку .Єдиний спадкоємець ОСОБА_2 спадщину після померлої не прийняв , однак продовжував жити та користуватися  обома частинами будинку .

    Хоча ОСОБА_2 і не отримав свідоцтва про право на  спадщину , проте постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття  спадщини фактично вступив у  управління спадковим майном , а тому у відповідності до Цивільного Кодексу 1963 року , який діяв на той час вважається таким , що прийняв спадщину , хоча документів , які б посвідчували його право на іншу частину будинку , у нього не було .

    В 1990 році позивач переїхав у вище вказаний будинок для того , щоб доглядати ОСОБА_2 , так як інших родичів у нього не залишилося .

    Позивач разом з ОСОБА_2 проводив ремонтні та будівельні роботи вищевказаного будинковолодіння , про що свідчать квитанції за сплату будівельних матеріалів .

    У 1991 році ОСОБА_2 склав заповіт на ім.»я позивача на ?  частину  будинку .

    У 1992 році ОСОБА_2 помер.

    Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом , ОСОБА_1 (а.с.5) є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав на підставі Договору купівлі продажу від 12.01.1956 року ОСОБА_2 .

    З 1992 року позивач по справі  добросовісно володіє обома частинами вказаного будинку , підтримує будинок в належному стані .

    За наведеного вище вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі .

    Керуючись ст..ст. 548,548 ЦК Української РСР 1963 року , ст..ст. 212-215 ЦПК України ,суд ,-

                                                                Вирішив :  

    Позов задовольнити .

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок , який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

             На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано . Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений ст.. 294 ЦПК України , рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом .

    Суддя :