Справа № 2-4599/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

22 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.,

при секретарі:                              Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» про зобов’язання виконати договір щодо повернення депозитного вкладу,

В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, в обгрунтування яких зазначає, що 24 березня 2008 року між сторонами даної справи було укладено договір банківського вкладу, згідно умов якого позивач здійснив грошовий вклад до ТОВ «Український Промисловий Банк» в сумі 400,00 Євро строком на 390 днів з 24 березня 2008 року по 17 квітня 2009 року, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою 9,5 % відсотків річних. 17 квітня 2009 року позивач звернувся з вимогою до відповідача про повернення суми вкладу, однак, у передбачений договором строк відповідач зобовязання за договором не виконав, суму вкладу в розмірі 400,00 Євро не повернув. За таких обставин, позивач просить суд стягнути на його користь суму вкладу в розмірі 400,00 Євро та 1 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з викладених в позовній заяві підстав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 березня 2008 року позивач уклад договір банівського вкладу (вклад «Перша ластівка») з відповідачем, згідно умов якого відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 400,00 Євро строком на 390 днів – з 24 березня 2008 року по 17 квітня 2009 року. При цьому, процентна ставка, згідно п. 1.2 договору, склала 9,5 % річних. Відповідно до п. 2.4.3 договору, позивач має право отримати суму вкладу та нараховані проценти за останій розрахунковий період у «дату повернення», зазначену у п.1.1 договору.  

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно п. 1.1 договору, датою повернення грошового вкладу є 17 квітня 2009 року.  

17 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про повернення суми вкладу в розмірі 400,00 Євро у зв’язку із закіченням терміну дії угоди. Однак, грошові кошти позивачеві повернуті не були, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договором зобов’язання щодо повернення позивачеві вищевказаної суми вкладу в розмірі 400,00 Євро в обумовлені договором строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на   те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року та з 05.08.2009 року по 21.01.2010, і призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.  

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивача, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.  

Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.  

Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надав доказів, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надав доказів, якими це підтверджується.  

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст., 525, 526, 530, 614, 625, 1060  ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 24 березня 2008 року в сумі 400Євро.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави 51 грн. 00 коп. у відшкодування судового збору.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя