печерський районний суд міста києва  

Справа № 2-1897-1/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 жовтня 2009 року  

 Печерський районний суд м. Києва у складі:

 головуючого -            судді       Степанової О.С.,

 при секретарі -            Соколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Києві цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, за участю третьої особи Оргкомітету з питань проведення V з?їзду адвокатів України, про усунення порушення права на адвокатське самоврядування, та за зустрічною позовною заявою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України до ОСОБА_1, за участю третьої особи Оргкомітету з питань проведення V з?їзду адвокатів України, про  визнання права за Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, діючої як оргкомітет, на скликання, організацію, підготовку та проведення Зїздів адвокатів України для обрання членів Вищої ради Юстиції та інше,

ВСТАНОВИВ:  

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, посилаючись на те, що скликання та організація Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України V З’їзду адвокатів України для обрання членів Вищої ради юстиції та створення нею із цією метою оргкомітету є неправомірним, оскільки ВККА не є органом адвокатського самоврядування і не має відповідних, регламентованих законодавством повноважень на скликання, організацію і проведення З’їзду адвокатів України.  

Обмеженням своїх прав позивач вважає проведення V З'їзду адвокатів України виключно з метою призначення членів Вищої ради юстиції без обговорення цим з'їздом інших питань, про що адвокатську спільноту повідомлено Зверненням Голови ВККА до членів ВККА, членів оргкомітету з питань організації та проведення  V з`їзду адвокатів України, голів регіональних КДКА та голів регіональних оргкомітетів з питань організації та проведення конференцій по обранню делегатів на V З’їзд адвокатів України від 18 вересня 2009 року (надалі - Звернення),  без права на включення до порядку денного з’їзду і обговорення  інших проблемних питань, які виникають в діяльності адвокатів.

Крім того, не погоджується з викладеною у Зверненні позицією щодо участі у з'їзді адвокатів осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, але цю діяльність не здійснюють. Позицію відповідача вважає такою, що не відповідає вимогам частини другої статті 2 Закону України «Про адвокатуру», порушує права діючих адвокатів, оскільки надає право особам, які не займаються адвокатською діяльністю, брати участь у призначенні членів Вищої ради юстиції і бути призначеними членами цього конституційного органу.

У попередньому судовому засіданні представник Вищої кваліфікаційною комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України подав зустрічний позов, де просить визнати за Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, яка діє як Оргкомітет V З'їзду адвокатів України, право на скликання, організацію підготовки та проведення з’їздів адвокатів України для призначення членів Вищої ради юстиції та визнання за особами, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, право обирати та бути обраним до органів самоврядування адвокатів та органів, які формуються за участю адвокатури України, незалежно від здійснення ними адвокатської діяльності.  

Свої вимоги представник Вищої кваліфікаційною комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України обґрунтовує тим, що повноваження по скликанню та проведенню з’їздів адвокатів України для призначення членів конституційного органу ВККА отримала від найвищого органу адвокатського самоврядування – з’їзду адвокатів. Право адвокатів, які не здійснюють адвокатську діяльність, на участь у адвокатському самоврядуванні, відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру» не здійснення адвокатської діяльності не є підставою для анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а отже відсутні підстави для позбавлення таких осіб зазначеного права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свою позовну заяву в повному обсязі з урахуванням доповнень від 20.10.2009 року та просив її задовольнити з підстав наведених в ній. Проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 заперечив.

Представник відповідача Вищої кваліфікаційною комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України та третьої особи Оргкомітету з питань проведення V з?їзду адвокатів України – Висоцький В.І., заперечив проти задоволення позову ОСОБА_1 та просив задовольнити зустрічну позову заяву Вищої кваліфікаційною комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України з підстав наведених в ній.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд вважає, що первинний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а зустрічний позов Вищої кваліфікаційною комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Конституцією України в державі діє Вища рада юстиції.  

Статтею 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції» визначено, що Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, тобто має спеціальний статус і не відноситься до жодного з органів державної влади чи державного управління. Не вважаються посадовими особами названих органів відповідно і посадові особи Вищої ради юстиції - члени Ради.  Що, зокрема випливає з Рішенням Конституційного Суду України від 18 вересня 2008 року № 18-рп/2008.

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України «Про Вищу раду юстиції» особи, призначені до складу Ради, крім народних депутатів України, на час виконання обов’язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.

З'їзд адвокатів України призначає до складу Вищої ради юстиції трьох адвокатів.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про Вищу раду юстиції» делегати на з’їзд адвокатів України обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях адвокатів. Участь у цих конференціях можуть брати не більше п’яти делегатів від кожного району або міста обласного підпорядкування, які обираються районними або міськими (міст обласного підпорядкування) конференціями адвокатів.  

Частиною третьою цієї статті передбачено, що інші питання порядку скликання і проведення з’їзду адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру».

Згадані положення викладені у спеціальному законі – Законі України «Про Вищу раду юстиції», який регламентує статус, повноваження, організацію та порядок діяльності Вищої ради юстиції, а отже визначають умови проведення з’їзду адвокатів саме для призначення членів Вищої ради юстиції.

Чинне законодавство України не встановлює відповідального органу, до повноважень якого віднесено скликання З'їзду адвокатів України.

Разом з тим, згідно з рішенням І З’їзду адвокатів України, який відбувся 15 березня 1998 року і вперше призначив членів Вищої ради юстиції від адвокатури, на Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури покладено обов’язки оргкомітету з організації підготовки і проведення наступного з’їзду.  

Оргкомітетом, створеним на виконання зазначеного рішення, скликаний та проведений у лютому 2004 року 2-й З’їзд адвокатів України з питання призначення членів Вищої Ради юстиції наступного складу. І цей з`їзд також визначив оргкомітетом наступного з`їзду адвокатів України з аналогічного питання Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.

Отже, вищий орган адвокатського самоврядування своїми рішеннями уповноважив ВККА на скликання та забезпечення організаційних заходів з проведення з’їздів адвокатів для призначення членів Вищої ради юстиції. Два чергових з’їзди адвокатів України - 3 та 4, які вирішували інші питання, також скликалися ВККА.  

Таким чином, сформувався правовий звичай, який заповнив прогалину в законодавстві.

Діяльність Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та регіональних кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури передбачена статтями 13, 14 Закону України «Про адвокатуру».  

Повноваження цих органів визначені Положеннями, затвердженими Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.

Відповідно до наданих повноважень на ВККА покладено ведення Єдиного реєстру адвокатів України, дані до якого надходять від регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. ВККА та регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА) мають легітимні джерела надходження коштів і право їх витрачання на здійснення заходів самоврядування адвокатури, в тому числі проведення з’їздів.

З огляду на викладене, ВККА та КДКА єдині органи адвокатури, існування й діяльність яких законодавчо визначена і врегульована, що володіють достатньою інформацією та ресурсами, необхідними для виконання вимог статті 11 Закону України «Про Вищу раду юстиції» щодо проведення З’їзду адвокатів України для призначення членів Вищої ради юстиції.

Посилання позивача на те, що ВККА при Кабінеті Міністрів України не має повноважень на проведення З’їзду адвокатів України відповідно до Закону України «Про  Вищу раду юстиції» та до Закону України «Про адвокатуру», так як не є органом адвокатського самоврядування, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Формування Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури відбувається за принципами самоврядування.

Так, відповідно до пункту 6 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури представники від кваліфікаційно-дисциплінарних комісій до складу ВККА обираються відповідними комісіями з числа членів цих комісій таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів.

Згідно з пунктом 11 Положення про кваліфіційно-дисциплінарну комісію адвокатури члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – адвокати обираються на загальних зборах (конференціях) адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя та зборах відділення Спілки адвокатів України таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів.  

Тобто, члени ВККА - адвокати є представниками адвокатської спільноти, обраними первинною ланкою адвокатського самоврядування – зборами адвокатів відповідних регіонів. Отже ВККА представляє інтереси усієї адвокатури держави. Тому її участь в організації підготовки та проведення найвищого самоврядного органу адвокатури – з’їзду адвокатів України є цілком логічною.

Аналіз норм Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури свідчить також про те, що утворення ВККА при Кабінеті Міністрів України лише вказує на зобов’язання уряду здійснювати організаційно-технічне забезпечення діяльності цієї комісії і жодним чином не говорить про її підпорядкованість або віднесення до органів будь-якої державної влади та державного управління.  

За таких обставин, суд вважає, що створення Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури Оргкомітету для організації підготовки та проведення З’їзду адвокатів України для призначення членів конституційного органу – Вищої ради юстиції, а також скликання та проведення цим оргкомітетом такого з’їзду не суперечить чинному законодавству та рішенням з’їздів адвокатів - вищих органів адвокатського самоврядування, з огляду на що відсутні й будь-які порушення прав первинного позивача.  

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про адвокатуру» адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.  

За таких обставин, особа набуває статусу адвоката з моменту вручення відповідного свідоцтва та складення Присяги і набуття цього статусу жодним чином не пов’язані зі здійсненням адвокатської діяльності.

До того ж стаття 17 цього ж Закону визначає вичерпний перелік випадків, за яких рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури припиняється адвокатська діяльність, а свідоцтво анулюється: засудження адвоката за вчинення злочину, обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним, втрата адвокатом громадянства України, грубе порушення законодавства, Присяги адвоката. Таким чином, закон не надає права комісії позбавляти статусу адвоката у разі не зайняття ним адвокатською діяльністю.  

Відповідно до частини другої статті 2 названого Закону адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. У зв’язку з цим суд зазначає, що під органами державного управління розуміються органи державної виконавчої влади. Застереження названої норми не встановлює заборону для осіб, які працюють у названих установах і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а відтак – статус адвоката, брати участь у адвокатському самоврядуванні.

З огляду на викладене суд вважає, що особи, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, але не здійснюють таку діяльність, а працюють в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління та інших організаціях, мають право бути призначеними з’їздом адвокатів України до складу Вищої ради юстиції.  

Зазначений висновок підтверджується тим, що чинним законодавством не встановлений обов’язок з’їзду адвокатів призначати до складу названого конституційного органу лише діючих адвокатів, як і адвокатів взагалі. З’їздом адвокатів України до складу Вищої ради юстиції може бути висунута будь-яка особа, навіть не адвокат, яка відповідає вимогам, встановленим статтею 6 Закону України «Про Вищу раду юстиції». Вирішення питання стосовно висунення таких осіб та призначення на посади членів Вищої ради юстиції – виключна компетенція з’їзду адвокатів.

Також суд приходить до висновку, що члени Вищої ради юстиції - адвокати, які працюють на постійній основі, зберігають статус адвоката і мають усю повноту прав діючих адвокатів, у тому числі щодо участі в адвокатському самоврядуванні (право на участь у зборах, конференціях адвокатів, право обирати і бути обраними делегатами на з’їзд адвокатів, право на участь у формуванні Вищої ради юстиції тощо ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,6,11,19 Закону України  «Про Вищу Раду Юстиції», ст.ст. 2,13,14,17 Закону України «Про адвокатуру», Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положенням про Вищу                кваліфікаційну комісію адвокатури затверджені Указом Президента України від 05.05.1993 року за № 155/93, ст.ст.10, 11, 34, 60, 61, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, за участю третьої особи Оргкомітету з питань проведення V з?їзду адвокатів України, про усунення порушення права на адвокатське самоврядування - залишити без задоволення.

Зустрічний позов Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України  - задовольнити .  

Визнати право Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України на скликання, організацію, підготовку та проведення з’їздів адвокатів України для обрання членів Вищої ради юстиції.

Визнати за особами, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, але не здійснюють таку діяльність, право обирати та бути призначеними  до органів, які формуються за участю адвокатури України, в тому числі до складу Вищої ради юстиції.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України судові втрати у розмірі 54 (п’ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набере законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти  днів  з  дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга  подаються апеляційному суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя