№ 1-317/09
ПОСТАНОВА
22 жовтня 2009 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Мосьондза І.А.
при секретарях Табала Я., Степанишиній Н.О.,
за участю прокурора Нідзельської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 25.12.1997 року Обухівським районним судом Київської обл. за ст.ст.215-3, ч.2, 145 ч.1, 140 ч.2, 81 ч.2 КК України до двох років та шести місяців позбавлення волі, 01.11.1999 року Обухівським районним судом Київської обл. за ст.ст.140 ч.3, 141 ч.3 КК України до шести років позбавлення волі, 05.05.2008 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст.296 ч.2, 74, 76 КК України до двох років позбавлення волі з випробуванням на два роки ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.353 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ст.353 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового слідства ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що 29.01.2009 року, у вечірній час, знаходячись біля станції метро «Вибудичі» в м. Києві, діючи з метою викрадення чужого майна, вступили в попередню змову між собою. 3 цією метою останніми було вирішено підшукати біля нічної аптеки осіб, схильних до вживання наркотичних засобів та, назвавшись працівниками міліції, відібрати у них цінні речі. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобілі « Шкода Фабіа», д.н.з.НОМЕР_1 під управлінням останнього, а ОСОБА_2 на автомобілі « Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_2, прибули на вулицю Антоновича в м. Києві, до будинку № 93, в якому розташована аптека, що працює в нічних час та стали очікувати осіб, які будуть зовні схожі на наркоманів і будуть купляти медичні препарати.
29.01.2009 року, приблизно о 23.30 год., останні побачили як із аптеки вийшов раніше не знайомий ОСОБА_5 та сів в якості пасажира в автомобіль « Хюндай». Після того, як вказаний автомобіль від'їхав від аптеки, ОСОБА_3 на своєму автомобілі, а ОСОБА_2 на своєму, стали їх переслідувати, підшукуючи місце для вчинення злочину. Так під час руху по вул. Тельмана в м. Києві автомобіль «Хюндай» на переході збавив швидкість. ОСОБА_3 перегородив своїм автомобілем дорогу автомобілю «Хюндай», а ОСОБА_2, діючи згідно відведеної ролі, піджав його з заду, не даючи таким чином можливості автомобілю « Хюндай» уїхати. Після цього, ОСОБА_1 вийшовши із автомобіля «Шкода Фабіа», підійшов до автомобіля «Хюндай» та, приклавши до бокового скла посвідчення охоронця, яке було поміщено в шкіряний футляр працівника МВС, назвався працівником міліції і наказав всім вийти із салону автомобіля. Коли із автомобіля «Хюндай», вийшов ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа , ОСОБА_1 назвав їх наркоманами і вони, як працівники міліції, їх затримують та відвезуть на медичний огляд. В цей час до них приєднався ОСОБА_2, який також назвався працівником міліції та підтвердив слова ОСОБА_1. Впевнившись, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа прийняли їх за працівників міліції, ОСОБА_1, незаконно позбавляючи волі останніх, розвів їх у різні автомобілі. Після цього, ОСОБА_3 на своєму автомобілі «Шкода Фабіа» направився в бік 12 центральної клінічної лікарні м. Києва. ОСОБА_1 на автомобілі « Хюндай» та ОСОБА_2 на автомобілі « Шевролет Авео» прослідували за ним.
30.01.2009 року, приблизно о 01.00 год., прибувши до лікарні, розташованої по вул. Підвисоцького, 4 в м. Києві, та продовжуючи застосовувати до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невставленої слідством особи насильство у вигляді можливості вільно пересуватись, ОСОБА_1 перевів ОСОБА_5 до салону автомобіля « Хюндай», де знаходився ОСОБА_2 та не встановлена слідством особа. ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наказав ОСОБА_5 передати йому мобільний телефон та гроші. ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його не відпустять до тих під, поки він не передасть свої речі, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон «Нокіа 6500» та грошів сумі 400 грн.. Застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, ОСОБА_1 діючи за попередньої змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відкрито викрав вказане чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон « Нокіа6500», вартістю 2500 грн., обладнаний контрактною карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 1000 грн., та грошима в сумі 400 грн., а всього загальною, вартістю 3 900 грн. та, перевів ОСОБА_5 до автомобіля ОСОБА_7, який весь час стояв поруч. Останній продовжив утримувати потерпілого ОСОБА_5 мимо його волі, наголошуючи на те, що він також є працівником міліції. Після цього на трьох автомобілях вказані вище особи під'їхали до « Байкового» цвинтаря в м. Києві, де відпустивши ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлену слідством особу, а ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на своїх автомобіля залишили місце вчинення злочину.
Крім цього, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.01.2009 року, приблизно о 01 год., не являючись службовими особами і не маючи будь - яких владних повноважень, під час вчинення біля будинку № 4 по вул. Підвисоцького в м. Києві, відкритого викрадення чужого майна, самовільно присвоїли владні повноваження службової особи, представившись працівниками міліції та провівши незаконне вилучення майна ОСОБА_5, після чого потворно відкрито викрали чуже майно.
Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимий 25.12.1997 року Обухівським районним судом Київської обл. за ст.ст.215-3, ч.2, 145 ч.1, 140 ч.2, 81 ч.2 КК України до двох років та шести місяців позбавлення волі, 01.11.1999 року Обухівським районним судом Київської обл. за ст.ст.140 ч.3, 141 ч.3 КК України до шести років позбавлення волі, 05.05.2008 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст.296 ч.2, 74, 76 КК України до двох років позбавлення волі з випробуванням на два роки, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку, повторно вчинив новий злочин.
Так він, 21.12.2008 року, приблизно о 14.00 год., знаходячись біля будинку №49 по вул. Предславинській в м. Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля « СІАТ» д.н.з. НОМЕР_4. Скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою камінця, який знайшов неподалік, розбив скло лівих передніх дверцят вказаного автомобіля та проник в його салон, звідки повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8, а саме навігатор вартістю 1500 грн., після чого з викраденим залишив місце вчинення злочину.
Він же 02.02.2009 року, приблизно о 16.00 год., знаходячись біля будинку №25 по бул. Д.Народів в м. Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля « Грейт Вол» д.н.з. НОМЕР_3. Скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою камінця, який знайшов неподалік, розбив скло правих передніх дверцят вказаного автомобіля та проник в його салон, звідки повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_10, а саме, мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 800 грн., з карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 грн., загальною вартістю 850 грн., фотоапарат « СОНІ», вартістю 800 грн., гаманець , вартістю 500 грн., в якому знаходились гроші в сумі 200 грн., а всього загальною вартістю 2350 грн., після чого з викраденим залишив місце вчинення злочину.
Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.186, ст.353 КК України, а ОСОБА_1 додатково ще за ч.2 ст.185 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_11 заявив клопотання про направлення зазначеної кримінальної справи для проведення додаткового розслідування, з мотивів істотної неправильності та неповноти досудового слідства, оскільки в судовому засіданні не має можливості допитати потерпілого ОСОБА_12, покази якого є суттєвими.
Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що клопотання підлягає задоволенню, а справа – направленню на додаткове розслідування.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, а справа – направленню прокурору Печерського району міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, виходячи із наступного:
Згідно із вимогами ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання, характер та розмір шкоди, завданої злочином.
Прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність (ст..22 КПК України).
Відповідно до положень ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. В усякому разі досудове слідство визнається однобічним і неповним, коли не були допитані певні особи, не витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в ході судового засідання.
Органом досудового слідства ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України – відкрите викрадення майна ОСОБА_5, поєднане із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитані в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні грабежу по відношенню до потерпілого ОСОБА_12 визнали частково, вважаючи, що їх дії носять ознаки злочину, передбаченого ст.190 КК України – шахрайство, а покази потерпілого ОСОБА_12 є неправдивими.
Судом неодноразово вживались заходи до забезпечення явки потерпілого ОСОБА_12 в судове засідання, в звязку з чим він неодноразово викликався до суду судовими повістками та через засоби телефонного звязку. В звязку з ухиленням потерпілого від явки до суду 13.07.2009 та 29.07.2009 судом виносились постанови про примусовий привід ОСОБА_12, а також 10.09.2009, 22.09.2009 та 06.10.2009 року в порядку ст.315-1 КПК України надавалось судове доручення Печерського РВ УМВС України встановити дійсне місце проживання потерпілого ОСОБА_12 та забезпечити його явку в судове засідання.
Незважаючи на вжиті судом заходи, потерпілий до суду не з’явився, постанови про примусовий привід та судові доручення залишились невиконаними.
Зазначене позбавляє суд можливості допитати потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні, а оскільки його покази є суттєвими, всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини інкримінованого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, визначити роль і ступінь співучасті їх у вчиненому.
Суд вичерпав можливості усунути допущену неповноту досудового слідства, в тому числі шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 3151 КПК та вчинення інших процесуальних дій.
Крім цього, із пред’явленого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення слідує, що під час вчинення ними відкритого викрадення майна ОСОБА_5, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого, свідком зазначених подій був ОСОБА_6 та невставлена слідством особа, до яких також застосовувалось фізичне насильство. Незважаючи на зазначене, органом досудового слідства зазначені особи не встановлені та не допитані.
Допущена неправильність та неповнота досудового слідства перешкоджає суду всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини справи, вирішити питання про винність підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм діях, а в звязку з цим постановити законне, справедливе та обґрунтоване рішення.
За таких обставин кримінальну справу слід направити прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.
Обраний запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО №13 ЦОВВПВП та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16-1, 148, 165, 275, 281, 368 КПК України, суд:
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.353 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.186, ст.353 КК України, направити прокурору Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_1 залишити без змін, - утримання під вартою у Київському СІЗО №13 ЦОВВПВП.
Запобіжний захід стосовно підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишити без змін - підписку про невиїзд з їх постійного місця проживання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя