ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2012 р.Справа № 2-а-1716/11/1470
Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Продан Ю.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді –ОСОБА_1
судді –ОСОБА_2
судді –ОСОБА_3
при секретарі –ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Регіон-Плюс»до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про визнання дій щодо проведення планової виїзної документальної перевірки неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011 року № 000022301/0 та № 000032301/0,
встановила:
Позивач ТОВ «Юг-Регіон-Плюс»04.10.2011 року звернулося до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про визнання дій щодо проведення планової виїзної документальної перевірки неправомірними (з урахуванням змінених вимог) та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 лютого 2011 року № 000022301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1233665 грн. (у т.ч. основний платіж - 986932 грн., штрафні (фінансові) санкції - 246733 грн.) та № 000032301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 982431 грн. (у т.ч. основний платіж - 785945 грн., штрафні (фінансові) санкції - 196486 грн.).
В обґрунтування позовних вимог, Товариство посилалося на те, що перевірку проведено з порушенням строків, установлених податковим законодавством, вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) та підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) ним не порушено, оскільки податковий кредит сформовано позивачем правомірно - із сум податку, нарахованого у зв’язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.
У судовому засіданні представники Товариство позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх повністю.
Представник ОДПІ позов не визнав та у його задоволенні просив суд відмовити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року позов задоволено частково.
Скасовано податкові повідомлення - рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області від 25 лютого 2011 року № 000022301/0 та № 000032301/0.
В решті позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі Первомайська ОДПІ, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставлять питання щодо скасування оскаржуваної постанови в частині скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що Товариство є юридичною особою, зареєстрованою Первомайською міською радою Миколаївської області 11.04.2006 року і з цієї ж дати перебуває на податковому обліку в ОДПІ як платник податків.
ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено акт від 14.02.2011 року № 190/23/34311859, у якому, зокрема, встановлено порушення Товариством вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 986932 грн. (у т.ч. за ІІІ-ий квартал 2009 року - 4501 грн., ІV-ий квартал 2009 року - 184979 грн., І-ий квартал 2010 року - 238708 грн., ІІ-ий квартал 2010 року - 162525 грн., ІІІ-ий квартал 2010 року - 396219 грн.) та підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 785945 грн. (у т.ч. листопад 2009 року - 86667 грн., грудень 2009 року - 104300 грн., січень 2010 року - 56236 грн., лютий 2010 року - 45531 грн., березень 2010 року - 28253 грн., квітень 2010 року - 78052 грн., травень 2010 року - 123039 грн., червень 2010 року - 115884 грн., липень 2010 року - 147983 грн.
Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача, висновки про порушення позивачем вимог зазначених норм Закону № 334/94-ВР та Закону № 168/97-ВР, ґрунтуються виключно на тому, що позивачем укладені договори з ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг" без мети настання реальних наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків. При цьому, відповідач посилається на акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) від 20.12.2010 року № 9633/23-100/36433294 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Свет-Агро" з питань взаємовідносин з ТОВ "Вал-Агро" за період з 01.01.10 року по 31.01.10 року, у якому, зокрема, зазначено, що ТОВ "Свет-Агро" основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь-якого товару в обсягах, задекларованих ним у податковій звітності з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2010 року, не має та використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" і не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом. Крім того, відповідач посилається також і на те, що операції з поставки м'яса у напівтушах позивачу від ТОВ "Свет-Агро" є сумнівними, у зв'язку з неможливістю підтвердження поставки товару останньому, його контрагентами (посередниками) через ланцюги операцій з постачальниками - платниками податку. Також в основу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки, ОДПІ покладено також і акти Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі –ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) від 17.12.2010 року № 1771/23-300/36812937 "Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Синтезторг" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Юг-Регіон-Плюс" за період квітень, травень 2010 року" та від 12.01.2011 року № 41/23-300/36812937 "Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Синтезторг" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Юг-Регіон-Плюс" за період березень - липень 2010 року".
На підставі зазначеного акту перевірки, ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 лютого 2011 року № 000022301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1233665 грн. (у т.ч. основний платіж - 986932 грн., штрафні (фінансові) санкції - 246733 грн.) та № 000032301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 982431 грн. (у т.ч. основний платіж - 785945 грн., штрафні (фінансові) санкції - 196486 грн.).
Відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Законом України від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Тобто, аналіз цієї статті свідчить, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати за умови відсутності податкової накладної.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положень статті 9 Закону № 168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Згідно зі статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Позивач отримавши у встановленому порядку від ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг" податкові накладні, які містили всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правомірно включило суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до пункту 7.5 статті 7 цього Закону. Зазначені податкові накладні виписані зареєстрованими платниками податку на додану вартість - ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг" і в акті перевірки від 14.02.2011 року № 190/23/34311859, ОДПІ жодних зауважень або посилань на порушення порядку їх заповнення чи оформлення, не містили.
Щодо посилань відповідача в акті перевірки від 14.02.2011 року № 190/23/34311859 на нікчемність договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг", у зв’язку з відсутністю настання реальних наслідків за цими договорами, документів про виконання операцій по транспортуванню, навантаженню і розвантаженню, зберіганню та поставці товарів, слід зазначити наступне.
Поставка (закупівля) м'яса напівтушах здійснювалась на підставі договору від 10.11.2009 року № 10/11/09, укладеного між позивачем та ТОВ "Свет-Агро". Відповідно до пункту 6.2 якого доставка продукції від продавця (ТОВ "Свет-Агро") здійснювалась за рахунок сторони, обумовленої в заявках на поставку товару, тому витрати на транспортування несе саме постачальник, тобто витрати на перевезення цієї продукції ТОВ не здійснювало і товарно - транспортні накладні від контрагента не вимагало.
Виконання цієї господарської операції підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими і податковими накладними, касовими ордерами та платіжними дорученнями (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
Придбана позивачем продукція зберігалася на складі, який позивач орендує у товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомбінат" відповідно до договору від 01.03.2008 року № 8, надходила у виробництво, після чого оприбутковувалась на складі цього підприємства згідно складської книги. В подальшому, готова продукція зі складу реалізована, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю "Донецький комбінат заморожених продуктів" та приватному підприємству "М'ясний магнат", іншим покупцям, про що свідчать податкові та видаткові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, банківські виписки, касові ордери (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
В бухгалтерському обліку операції з придбання та наступного продажу, отриманої від ТОВ "Свет-Агро" продукції відображено по рахунку № 631 "Розрахунки з постачальниками" та рахунку № 361 "Розрахунки з замовниками".
Також матеріалами справи підтверджено, що поставка (закупівля) м'яса у напівтушах здійснювалась на підставі договорів від 30.03.2010 року № 01/31/10 та від 02.07.2010 року №02/07/10, укладених між позивачем та ТОВ "Синтезторг", відповідно до пункту 6.2 яких доставка продукції від продавця (ТОВ "Синтезторг") здійснювалась за рахунок сторони, обумовленої в заявках на поставку товару, тому витрати на транспортування несе саме постачальник, тобто витрати на перевезення цієї продукції ТОВ не здійснювало і товарно - транспортні накладні від контрагента не вимагало.
Виконання цієї господарської операції підтверджено наявними у матеріалах справи заявками (замовленнями), видатковими і податковими накладними, касовими ордерами та платіжними дорученнями (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
Придбана ТОВ продукція зберігалася на складі, який позивач орендує у товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомбінат" відповідно до договору від 01.03.2008 року № 8 та надходила у виробництво, після чого оприбутковувалась на складі цього підприємства згідно складської книги. В подальшому, готова продукція зі складу реалізована, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю "Донецький комбінат заморожених продуктів" та приватному підприємству "М’ясний магнат", іншим покупцям, про що свідчать податкові та видаткові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, банківські виписки, касові ордери (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
В бухгалтерському обліку операції з придбання та наступного продажу, отриманої від ТОВ "Синтезторг" продукції відображено за рахунками № 631 "Розрахунки з постачальниками" та № 361 "Розрахунки з замовниками".
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього ж Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
В акті перевірки ОДПІ зазначено про відсутність порушень позивачем в розділі 3.2.1 "Валовий дохід" і відсутність порушень при визначенні приросту/убутку балансової вартості запасів за період перевірки, тобто відповідач підтвердив факт придбання продукції у ТОВ "Синтезторг" та у ТОВ "Свет-Агро", оскільки згідно первинних документів, наданих під час її проведення, вказана продукція, після переробки, реалізована іншим покупцям, внаслідок чого у позивача і виник валовий дохід. Таким чином, виникнення валового доходу від реалізації без попередніх валових витрат пов'язаних з придбанням продукції, не є можливим.
Товариство, відповідно до вимог пункту 5 статті 5 та підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР, збільшило валові витрати по операціях з ТОВ "Синтезторг" та ТОВ "Свет-Агро" і оформлено відповідні первинні документи, які підтверджують їх реальне виконання (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
Встановлені судом 1-ї інстанції обставини свідчать про те, що дії платника податку є добросовісними, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту і підтверджуються достатніми і наявними у матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.
Крім того, відповідно до пунктів 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 року № 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В акті перевірки 14.02.2011 року № 190/23/34311859, ОДПІ посилається на висновки, викладені в акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 20.12.2010 року № 9633/23-100/36433294, в якому встановлено, що ТОВ "Свет-Агро" основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь-якого товару в обсягах, задекларованих ним у податковій звітності з податку на додану вартість, зокрема, за січень 2010 року, не має та використовує у своїй діяльності підприємства, що не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом. Крім того, відповідач посилається також і на те, що операції з поставки м'яса у напівтушах позивачу від ТОВ "Свет-Агро" є сумнівними, у зв'язку з неможливістю підтвердження поставки товару останньому, його контрагентами (посередниками) через ланцюги операцій з постачальниками - платниками податку.
Також в основу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки, ОДПІ покладено також і акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 17.12.2010 року № 1771/23-300/36812937 "Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Синтезторг" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Юг-Регіон-Плюс" за період квітень, травень 2010 року" та від 12.01.2011 року № 41/23-300/36812937 "Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Синтезторг" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Юг-Регіон-Плюс" за період березень - липень 2010 року".
Тобто, відповідач взяв до уваги лише обставини господарських взаємовідносин ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг" з його контрагентами. Висновки, викладені ним в акті перевірки фактично ґрунтуються лише на висновках, викладених у зазначених актах перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, тобто, обмежуються виключно посиланнями на факт несплати податку одними з учасників ланцюга постачання товарів.
З довідки ОДПІ від 28.02.2011 року № 291/23/34311859 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Юг-Регіон-Плюс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Донецький комбінат заморожених продуктів" за період з 01.10.2009 року по 31.01.2010 року та від 31.03.2011 року №496/23/34311859 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Юг-Регіон-Плюс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "М’ясний магнат" за період з 01.01.2010 року по 31.11.2010 року, з яких вбачається, що під час її проведення встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відомостей з цими контрагентами, порушень податкового законодавства не виявлено (т. 2 а.с. 224-229, 234-239).
Достовірність викладених у цих довідках висновків підтвердив та визнав у судовому засіданні і представник ОДПІ.
Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов’язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов’язаннями, не передбачена.
Суд 1-ї інстанції правильно визнав, що у випадку не виконання контрагентами ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг", які в свою чергу є контрагентами позивача, своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, на час укладення та виконання господарських операцій, контрагенти позивача - ТОВ "Свет-Агро" та ТОВ "Синтезторг" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Також за фактом порушень, встановлених за результатами документальної перевірки фінансово - господарської діяльності позивача, стосовно його посадових осіб, у порушенні кримінальної справи було відмовлено у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину на підставі статті 6 пункту 2 Кримінально-процесуального кодексу України, про що свідчить лист Відділу податкової міліції Первомайської ОДПІ від 17.03.2011 року № 776/8/26-511 (т. 2 а.с. 222).
При цьому, судом 1-ї інстанції вірно встановлено і підтверджено матеріалами справи, що планова виїзна документальна перевірка проведена ОДПІ з дотриманням передбачених законом строків для проведення таких перевірок, тому посилання позивача у цій частині вимог є необґрунтованими.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).
Колегія суддів вважає, що ОДПІ, як суб’єкт владних повноважень, не надало достатніх доказів в обґрунтування обставин і не довело правомірності прийнятих оскаржених податкових повідомлень –рішень.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області –залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Регіон-Плюс»до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про визнання дій щодо проведення планової виїзної документальної перевірки неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011 року № 000022301/0 та № 000032301/0 –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий:/підпис/ОСОБА_1
Суддя:/підпис/ОСОБА_2
Суддя:/підпис/ОСОБА_3