Копія:
Справа № 2-1703-2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2009 року Уманський міськрайонний суд,
Черкаської області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Шаповал Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства „Рубін” про поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі, на посаді головного інженера ДП „Рубін”, з 14 січня 2009 року, так як вважає своє звільнення, по п.4 ст.40 КЗпП України, за прогули без поважних причин, незаконним та таким, що суперечить діючому законодавству, оскільки з 14 січня 2009 року, він знаходився у черговій відпустці, а потім тривалий час хворів, що підтверджується лікарняними листами.
Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав та пояснив, що він працював на посаді головного інженера ДП „Рубін”, з 8 грудня 2008 року, в зв’язку з хворобою директора ДП „Рубін”, тимчасово виконував обов’язки директора даного підприємства. З 8 по 13 січня 2009 року перебував на лікарняному, 14 січня 2009 року приступив до виконання обов’язків тимчасово виконуючого обов’язки директора ДП „Рубін”, в зв’язку з тим, що погіршився стан здоров’я, 14 січня видав наказ про свою відпустку з 14 січня по 24 лютого 2009 року, включно. За час перебування у відпустці, знаходився на лікарняному, тому 25 лютого до роботи не приступив, а продовжив відпустку, так як хворів, потім тривалий час перебував на лікарняному, по виходу на роботу, 1 червня 2009 року, його ознайомили з наказом про звільнення, по п.4 ст.40 КЗпП України, своє звільнення вважає незаконним та просить поновити його на посаді головного інженера ДП „Рубін”.
Представник ДП „Рубін”, в судовому засіданні, позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_2, тимчасово виконуючи обов’язки директора ДП „Рубін”, з порушенням діючого законодавства про порядок надання відпусток, порушивши встановлений графік, щодо відпусток працівникам ДП „Рубін”, не погодивши з керівництвом підприємства та департаментом, видав наказ про свою відпустку з 14 січня 2009 року, після закінчення відпустки, 25 лютого 2009 року, до виконання своїх безпосередніх обов’язків головного інженера підприємства не приступив, причини невиходу на роботу керівництву не повідомив, на неодноразові виклики не з’явився, лікарняні листи не надав, причини невиходу на роботу не повідомив. Оскільки наказ № 4, від 14 січня 2009 року, було видано особою, яка не мала права видавати даний наказ, так як 14 січня 2009 року, приступив до обов’язків директора ДП „Рубін” ОСОБА_3 та з порушенням закону України „Про відпустки”, порушенням трудового законодавства, тому невихід на роботу ОСОБА_2, було визнано, як прогули без поважних причин і звільнено по п.4 ст.40 КЗпП України, підстав для скасування наказу № 72, від 01.06.2009 року, не має.
Свідок ОСОБА_4, в судовому засіданні, пояснив, що він працює на підприємстві ДП „Рубін” помічником директора, в січні 2009 року, дати не пам’ятає, ОСОБА_2 з ранку повідомив, що він іде у відпустку, а він буде виконувати обов’язки директора, згідно наказу, який буде видано, після даної розмови, приблизно через дві години, приїхав представник департаменту та надав наказ про звільнення ОСОБА_5 з посади директора та призначення на дану посаду ОСОБА_3, який приступив до виконання своїх обов’язків. Печатку підприємства ОСОБА_2 йому не передавав.
Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні, пояснив, що неодноразово проводилися профспілкові збори, але ОСОБА_2 на виклики не з’являвся, печатку та чекову книгу не передавав, він особисто ходив до ОСОБА_2, щоб вручити повідомлення про проведення профспілкових зборів.
Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні, пояснив, що з 2007 року він тимчасово виконував обов’язки голови профспілки, графік відпусток був складений на 2009 рік і погоджений з усіма працівниками та затверджений на зборах. Документи та печатка, що стосується по роботі профспілки, знаходилися у ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні, пояснив, що він працював на посаді начальника відділу кадрів ДП „Рубін”, 14 січня 2009 року, зранку, ОСОБА_2 наказав йому підготувати наказ про його відпустку з 14 січня 2009 року, чи погоджував ОСОБА_2, свою відпустку з департаментом, йому не відомо, заяву від ОСОБА_2 про надання відпустки та продовження відпустки у зв’язку з хворобою, в лютому 2009 року, не надходило. 14 січня 2009 року, до своїх обов’язків директора підприємства приступив ОСОБА_3
ОСОБА_2 працював на даному підприємстві по переводу з 18 січня 2001 року, на різних посадах, що підтверджується наказом № 13 від 19 січня 2001 року. 12 листопада 2008 року, переведений на посаду головного інженера, що підтверджується наказом № 175, від 12 листопада 2008 року, звільнений із займаної посади по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, з 14 січня 2009 року, що підтверджується наказом № 72, від 1 червня 2009 року, за прогули.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, особа, яка без поважної причини не з’явилася на роботі та не надала документів, що підтверджують відсутність її на роботі, може бути звільнена за прогули, обов’язок доводити поважність причини відсутності на роботі покладена на працівника.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на підприємстві з 18 січня 2001 року, а на посаді головного інженера з 12 листопада 2008 року. З 8 грудня 2008 року, згідно наказу № 187, ОСОБА_2, тимчасово виконував обов’язки директора ДП „Рубін”, в зв’язку з хворобою директора ДП „Рубін” ОСОБА_5 14 січня 2009 року, ОСОБА_2, як ТВО директора ДП „Рубін”, видав наказ № 4 про відбуття у чергову відпустку з 14 січня 2009 року, на 42 календарних дні, за період роботи з 18 січня 2008 року по 17 січня 2009 року та з 18 січня 2009 року по 17 січня 2010 року. Відповідно ст. 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, надаються щорічні відпустки. Право на щорічну відпустку особа отримує після того, як відпрацювала робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору, ОСОБА_2, згідно наказу, відпустку взяв авансом не відпрацювавши жодного дня, тобто з 17 січня 2009 року по 17 січня 2010 року. Черговість надання відпусток, визначається графіком, який затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковою організацією і доводиться до відома всіх працівників, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2, згідно графіку щорічних відпусток працівників ДП „Рубін” на 2009 рік, який був затверджений ним, як ТВО директора ДП „Рубін”, 8 січня 2009 року та погодженим з головою профкому даного підприємства, період відпустки ОСОБА_2, вказано липень 2009 року. Перенесення щорічної відпустки на інший період, повинна бути висловлена працівником у письмовій формі та погоджена з керівництвом підприємства. ОСОБА_2, перенесення відпустки, з керівництвом не погоджував, причину перенесення відпустки, також не вказав, із заявою про надання йому відпустки в департамент економічної та господарської діяльності Міністерства Оборони України, як тимчасово виконуючий обов’язки директора ДП „Рубін” ОСОБА_2 не звертався, хоч відпустку повинен був погоджувати з департаментом, що підтверджується довідкою департаменту від 21 жовтня 2009 року, за № 225/5/7195. ОСОБА_3 був поновлений на роботі ДП „Рубін” на посадів директора даного підприємства 31 грудня 2008 року, що підтверджується наказом Міністра Оборони України № 675, від 31.12.2008 року та приступив до виконання своїх обов’язків з 14 січня 2009 року, що підтверджується наказом № 5, від 14.01.2009 року. У ОСОБА_2, перенесена відпустка, згідно виданого ним наказу, закінчилася 24 лютого 2009 року, але 25 лютого 2009 року ОСОБА_2, до роботи не приступив, причини невиходу на роботу керівництву не повідомив. В судовому засіданні позивач послався на те, що в період відпустки він хворів, тому мав право на продовження відпустки. Відповідно до ст.80 КЗпП України, тривалість щорічної відпустки, може бути продовжена у випадку тимчасової непрацездатності працівника, але при умові письмового звернення працівника про продовження тривалості відпустки в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, але ОСОБА_2, з такою заявою до керівництва підприємства, не звертався, документи, які б підтверджували знаходження в період відпустки на лікуванні, на підприємство не надав. ОСОБА_2 вважає, що адміністрація ДП „Рубін” порушила вимоги діючого законодавства при його звільненні, так як не погодила його звільнення з Одеським територіальним комітетом профспілки працівників військово-повітряних сил, оскільки він працював на посаді голови профкому ДП „Рубін”, разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджено повідомленням Одеського теркому профспілки працівників військово-повітряних сил, профспілкова організація ДП „Рубін” за порушення статуту Всеукраїнської профспілки працівників збройних сил України, була виключена з профспілкового обслуговування, як членська організація Одеського теркому профспілки працівників військово-повітряних сил з 21 лютого 2008 року, тому адміністрація ДП „Рубін” при звільненні ОСОБА_2 і не повинна була звертатися за таким погодженням, а профспілкова організація ДП „Рубін”, дала свою згоду на звільнення ОСОБА_2 по п.4 ст.40 КЗпП України, що підтверджується протоколом загальних зборів членів профспілки працівників ДП „Рубін” від 8 липня 2009 року. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що перенесення щорічної відпустки на новий термін ОСОБА_2 не погоджувався, продовження відпустки, після її закінчення 25 лютого 2009 року, також не погоджувалося, як це передбачено КЗпП України та Законом України „Про відпустки”, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_2 необґрунтований, не підтверджений доказами, підстав для скасування наказу № 72, від 1 червня 2009 року, про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за прогули, не має, тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, п.4, ч.1, ст.40, ст.ст. 74, 78-80, 221, 232 КЗпП України та ст.ст. 6, 11 Закону України „Про відпустки”, керуючись ст.ст. 10, 58, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до державного підприємства „Рубін” про поновлення на роботі, відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів, після його проголошення, а апеляційну скаргу, протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча-підпис
З оригіналом згідно:
суддя Бурлака В.І.
секретар