№ 1-276/09
ВИРОК
Іменем України
22 жовтня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді Рибак І.О.
при секретарі Герасименко І.В.
з участю прокурора Шепетуна А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городище Березанівського району Рівненської обл., громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, 11.12.2007 року, приблизно о 22.00 годині, перебуваючи в одній з кімнат приватного будинку АДРЕСА_3, в якій з дозволу власниці ОСОБА_2 тимчасово мешкав разом з ОСОБА_3, скориставшись відсутністю останнього та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон «Нокіа 6151», вартістю 1059 гривень, який належить ОСОБА_3, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та показав, що він з метою заробітку восени 2007 році приїхав до міста Києва, де проживав в одній з кімнат АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_3
11.12.2007 року, приблизно о 22.00 годині, повернувшись до вказаного будинку. Зайшовши в кімнату, в якій нікого не було, на журнальному столику в він побачив мобільний телефон марки «Нокіа 6151» чорного кольору. Про те, кому належить даний телефон він не знав. Підійшовши до столика, він взяв вказаний вище мобільний телефон у руки та роздивився його. Мобільний телефон був в гарному стані, виглядав майже як новий. Оглянувшись по сторонам і побачивши, що за ним ніхто не спостерігає він вирішив таємно викрасти телефон. Для чого він витяг з мобільного телефону елемент живлення сховавши його до поліетиленового пакету, що знаходився під його ліжком, а мобільний телефон сховав собі до кишені куртки. Через деякий час він ліг спати. Наступного дня, а саме 12.12.2007 року, вранці він вийшов з будинку і пішов на роботу, викрадений телефон був при ньому. Після роботи, перебуваючи в районі «Петрівки», ідучи пішки по пр-ту Московському м. Києва, він зустрівся із раніше йому знайомою ОСОБА_4 Під час розмови, він передав їй на зберігання викрадений ним мобільний телефон «Нокіа», при цьому не пояснивши їй звідки він його дістав. 13.12.2007 року до місця його мешкання прийшли працівники міліції, від яких він довідався про те, що викрадений ним мобільний телефон належить ОСОБА_3 Разом з працівниками міліції він поїхав до ОСОБА_4, в якої працівники міліції вилучили мобільний телефон «Нокіа 6151».
Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного та дослідженням даних, характеризуючих його особу.
Заслухавши підсудного, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Вина ОСОБА_1 в тому, що він таємно викрав чуже майно (крадіжка). Його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 185 КК України, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття та сприяння встановленню істини по справі; обставин, що обтяжують покарання, суд не знаходить, особу винного – раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, а тому приходить до висновку про його засудження до позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі .
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 2 (два) роки . Зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи і навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази:
• Елемент живлення до мобільного телефону «Нокіа» та мобільний телефон «Нокіа», які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 – залишити власнику;
• Фіскальний чек на придбання мобільного телефону, який знаходиться в матеріалах справи – залишити при справі.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб, а особами, які знаходяться під вартою, в цей же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя: І.О.Рибак