№ 1- 631/09
ВИРОК
Іменем України
22 жовтня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді Рибак І.О.
при секретарі Герасименко І.В.
з участю прокурора Шепетуна А.А.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкент Узбекистан, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого з адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
в с т а н о в и в:
Так ОСОБА_2, 17.04.2009 року, приблизно в 21.00 годин, будучи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись у будівельному вагончику НОМЕР_1, розташованому на будівельній площадці по пр-ту 40-річчя Жовтня,60, в м. Києві, де він тимчасово мешкав і працював в складі будівельної бригади мулярів-камінярів підприємства ТОВ «Миго-Будліс», на грунті особистих неприязних відносин, які склалися між ним та працівником будівельної бригади гр-ном ОСОБА_3, з приводу боргу, який повинен був йому повернути ОСОБА_3, схопив кухонний ніж, що лежав на столі і рукою наніс ОСОБА_3 удар кухонним ножем в область живота, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота, вхідний отвір якого – рана розміром 0,5х2,5 см, яка розташована на рівні лівої реберної дуги на 4 см вліво від передньої серединної лінії тіла; від рани відходить рановий канал, що проникає в черевну порожнину, по ходу якого ушкоджуються судини черевної стінки, ліва доля печінки, що обумовлює розвиток гемоперитоніуму(наявність в черевній порожнині 600 мл крові – 200 мл згортків та 400 мл рідкої крові). Вищевказане тілесне ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 828/Е від 25.05.2009 року відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), утворилось від дії гострого предмету, могло утворитись при нанесенні удару клинком ножа, за давністю утворення, враховуючи його морфологічні особливості, може відповідати терміну 17.04.2009 року до 21.30 годин. Після чого ОСОБА_2 був затриманий на місці скоєння злочину працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України визнав повністю, та пояснив, що в м. Київ він приїхав 23.03.2009 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_3. Вони приїхали у пошуках роботи будівельниками. Через кадрове агенство вони влаштувалися офіційно на підприємство «Миго-Будліс», будівельниками. Працювали на будівництві будинку по пр-кту 40-ліття Жовтня,60 в м. Києві, жили з ОСОБА_3 у будівельному вагончику НОМЕР_1. Відношення між ними були дружні.
17.04.2009 роки він не пішов на роботу, тому, що у нього хворів зуб і він залишився в будівельному вагончику. Після роботи він, брати ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ще один хлопець-будівельник з іншого вагончика на ім'я Сергій пішли в магазин для того щоб купити спиртне, оскільки цього дня їм видали зарплату. Після чого, вони повернулися в будівельний вагончик на території будівництва, де приготували поїсти і почали прямо в вагончику розпивати горілку. В процесі чого, він з ОСОБА_3 посварилися між собою. Вони між собою почали боротися, схопивши друг-друга. При цьому столовий ніж лежав на столі, як вийшло він не пам'ятає, тому що був п'яний, але в процесі боротьби він наніс ОСОБА_3 удар ножем в живіт. Як це відбулося, він не пам'ятає, він тільки побачив, що з живота ОСОБА_3 тече кров. Після чого через декілька хвилин приїхала швидка допомога та працівники міліції.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в справі доказами, а саме :
-показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що в м. Київ він приїхав 24.03.2009 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_2, щоб влаштуватись на роботу. Через кадрове агенство вони влаштувались в ТОВ «Миго-Будліс» будівельниками. Керівництво підприємства їх забезпечило житлом-мешкали вони разом з іншими членами бригади будівельників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в будівельному вагончику на території будівництва житлового будинку по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві.
Взаємовідносини в бригаді були дружні, вони разом працювали і разом відпочивали, іноді вживали спиртне, але не зловживали ним. З ОСОБА_2 у нього були дружні стосунки.
15.04.2009 року вони закінчили будівельні роботи і 17.04.2009 року їм виплатили заробітну платню. Вони разом з бригадою, що мешкали в вагончику, вирішили відсвяткувати це. В продуктовому магазину купили спиртне і продукти харчування, після чого почали в приміщенні будівельного вагончику по пр-кту 40-річчя Жовтня вживати спиртне і вечеряти. В процессі розпиття горілки ОСОБА_2 почав до нього пред»являти претензії про повернення боргу в сумі 200 гривень, які ОСОБА_2 витрачав на придбання квітків і поїздку в м. Київ. Він попросив ОСОБА_2 почекати, останній наполягав на негайному поверненню грошей, після чого вони посварилися в процесі сварки. ОСОБА_2 на нього наскакував , щоб вдарити, але він сильніше за останнього і він ОСОБА_2 притримав з силою, схопивши ОСОБА_2 за шію, щоб той заспокоївся. Після чого вони начебто помирилися, випили по чарці горілки. Далі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 пішли на вулицю пити пиво, закривши двері вагончику, а він з ОСОБА_2 лягли спати приблизно в 21.00 годин. При цьому він ліг спати на своє ліжко, що знаходиться поруч із столом, де він разом з ОСОБА_2 і членами бригади будівельників вживали спиртні напої і іжу. Ліжко двохярусне, він ліг спати на своє місце, на нижню полицю. Хлопці з бригади пішли пити пиво і закрили його і ОСОБА_2 вдвох в будівельному вагончику. При цьому замок вагончика з середини поламаний і вийти з вагончику ніхто не зможе, якщо вагончик закрито із-зовнішної сторони, що зробили будівельники ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7. Закрили вони вагончик, тому що він ї ОСОБА_2 лягли спати, щоб не викрали речі будівельників. Коли він спав, лежачі на спині, на ліжку, що розташоване поруч з вікном, головою до вікна, то почув біль у жівоті і потім втратив свідомість, а прокинувся вже в реанімації. Медсестра йому сказала, що його вдарили ножем у живіт і пошкодили печінку. Він зрозумів, що це зробив ОСОБА_2, щоб помститися йому, тому що вони з ОСОБА_2 в процесі вживання спиртних напитків в будівельному вагончику, посварилися.
Інший ніхто не міг нанести йому удар ножем, тому що вони з ОСОБА_2 залишились вдвох в будівельному вагончику і доступу до вагончика іззовні нікому не було. Також у нього в кишенях штанів знаходились гроші в сумі 650 гривень і мобільний телефон «Нокіа-2610» імей 356427011893570 вартістю 340 гривень, з карткою мобільного оператора вартістю вартістю 30 гривень, на рахунку якого знаходились гроші в сумі 20 гривень. Вказані мобільний телефон і гроші зникли, що він виявив, коли потрапив у лікарню. Впослідуючому він взнав, що працівниками міліції у ОСОБА_2 було вилучено його мобільний телефон і гроші. До нього в лікарню приїжджав родич ОСОБА_2 на ім»я Ігор і останній, в якості компенсації за лікування, дав матері гроші в сумі 3000 гривень за рахунок задоволення цивільного позову по кримінальній справі. Матеріальних і моральних претензій він до ОСОБА_2 не має.
/т.1 а.с.39-42, 96-98/
- показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що після Нового 2009-го року, він приїхав в м.Київ на заробітки і влаштувався в ТОВ «Миго-Будліс», будівельником. Працював в складі бригади на будівництві монолітного будинку по вул. А.Барбюса. З початку квітня бригаду переведено на будівельну площадку по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві. Бригада мешкала там же, на будівництві, в будівельному вагончику НОМЕР_1. Вагончик великий, для 8-ми чоловік. Вони мешкали у п»ятьох : він, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5(бригадир), ОСОБА_7. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 влаштувались в бригаду з початку переїзду бригади на будівництво по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві. Останні влаштувались разом і були земляками, товаришували, допомагали один одному. Спиртними напоями не зловживали, пили в основному пиво після роботи. ОСОБА_3 був старше за ОСОБА_2, але лідера між ними особливо не було, все було порівну. На будівництві вони харчувались, привозили повара обіди, із заробітної плати вираховували 10 гривень за обіди, платили аванс. Але заробітну плату їм платили по виконаню роботи. Так 15.04.2009 року бригада закінчила будівництво на 9-му поверсі і прораб 17.04.2009 року членам бригади виплатив заробітну платню. Їм на бригаду дали 27 000 гривень, кожен з членів бригади отримав приблизно по 900 гривень, з урахуванням відрахувань за харчування і аванс. Гроші вони отримали після обіду, працювала бригада тільки до обіду. Далі вони вирішили бригадою відмітити отримання грошей. Всі разом пішли в магазин по вул. Деміївській, де купили продукти і горілку-три літрові пляшки «Цельсія», пиво. Після чого він, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7 пішли до вагончику, де почали святкувати, це було приблизно 13.00 годин. В вагончику вони вживали горілку, після чого знову всі у п»ятьох пішли в місто гуляти. На центральному автовокзалі він, ОСОБА_7 купили квітки на Львів. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 білети не придбали, тому що вирішили їхати 18.04.2009 року на маршрутному таксі з Залізничного вокзалу. Після чого вони купили курочку-гриль і повернулись у вагончик. Знову продовжували вживати спиртне. Бригадир попросив його піти в магазин, щоб купити карту пам»яті на мобільний телефон. Він погодився і пішов в магазин, що розташований по пр-кту 40-річчя Жовтня, на зупинці «вул. Батюка», вибрав необхідну карту пам»яті, але йому не вистачало 10 гривень, тому він зателефонував ОСОБА_5, а останній пояснив, що зараз підійде. Після чого ОСОБА_5 підійшов, вони купили картку пам»яті і повернулись в вагончик. Коли він і ОСОБА_5 зайшли в вагончик, там були ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які спали на кроватях. ОСОБА_7 сидів за столом і запропонував їм піти ще випити пива. Він, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 пішли на вул. Деміївську, до ларьків, де пили пиво приблизно з 19.00 годин до 21.00 годин, після чого пішли до вагончику. При цьому, коли вони уходили з будівництва, то ОСОБА_5 закрив на ключ двері вагончика, а замок дверей вагончика зламаний, тому його можливо відкрити тільки ключем іззовні. Закрили вони ОСОБА_3 і ОСОБА_2, тому що хвилювались за речі, що знаходились в вагончику і тому що останні були у нетверезому стані і спали. Коли вони виходили з вагончику і закривали його, ні у ОСОБА_2, ні у ОСОБА_3 тілесних пошкоджень не було. Далі, коли він, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підходили до вагончика після розпиття пива, він ішов першим і, відкривши двері, побачив, що на полу вагончика лежить в крові ОСОБА_3, а ОСОБА_2 лежить на кроваті і спить. Він одразу повідомив про це ОСОБА_5 і ОСОБА_7, які ще не зайшли у вагончик, щоб вони викликали швидку допомогу. Останні побігли до охоронців викликати швидку, він в цей час перевернув ОСОБА_3 обличчям доверху, тому що останній лежав на животі і прикрив рану ганчіркою. ОСОБА_3 був без свідомості, у останнього була рана в області живота, з правого боку. З рани текла кров чорно-червоного кольору. Швидка приїхала дуже швидко разом з працівниками міліції. Після чого ОСОБА_3, який так і не прийшов до свідомості, повезли до лікарні. Його і інших працівників бригади почали опитувати працівники міліції, після чого його і ОСОБА_2 доставили до Голосіївського райуправління. 19.04.2009 року він разом із матір»ю ОСОБА_3, яка приїхала з Сум, поїхали в лікарню. Він спілкувався з ОСОБА_3 і останній пояснив йому, що побився з ОСОБА_2 із-за грошей, коли він, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 ходили пити пиво. ОСОБА_2 пропонував отримані гроші об»єднати і поділити порівну між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, як він зрозумів, ОСОБА_3 отримав більше грошей, ніж ОСОБА_2. Але ОСОБА_3 не погодився. Тоді ОСОБА_2 почав ОСОБА_3 соромити, що начебто у останнього немає грошей, із-за того, що ОСОБА_2 здав у ломбард свій мобільний телефон. Після чого між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 почалася бійка, в ході якої ОСОБА_2 схопив ніж і вдарив в живіт ОСОБА_3. Останній прийшов до свідомості вже в реанімації. ОСОБА_3 йому пояснив, що написав у присутності матері заяву щодо скоєння відносно нього злочину гр-ном ОСОБА_2 і має до нього претензії.
/т.1 а.с. 47-49/
- показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що він мешкає в с. Сад Сумської області з сім»єю. Приблизно з кінця 2008-го року він влаштувався на роботу в ТОВ «Миго-Будліс», бригадиром бригади будівельників. Працював на будівництві житлового будинку по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві. Мешкали члени бригади у будівельному вагончику на території будівництва. Приблизно в березні 2009 року в бригаду влаштувались на роботу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Вони працювали добре, зауважень і претензій до останніх він не мав. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 товарищували між собою, ніколи між ними конфліктів не було. Окрім ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в бригаді працювали ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
17.04.2009 року, коли бригаді, яку він очолював, видали заробітну платню, вони вирішили між собою це відмітити і випити спиртне. Він,ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пішли в магазин, купили спиртне і продукти харчування, після чого, приблизно з 15.00 годин, в будівельному вагончику, в якому мешкали, почали вживати горілку. Під час вживання їжі ОСОБА_2 питав у ОСОБА_3, коли останній поверне йому борг, на що ОСОБА_3 пошуткував, що борги у них взаємні, один одному повинен повернути гроші і не відповів ОСОБА_2 на запитання. Бійки з цього приводу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 він не бачив, але останні між собою боролися, як він зрозумів, шуткували між собою. Після чого, приблизно о 20.30 годин, він, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вирішили попити пива і пішли з будівельного вагончику, в якому залишились ОСОБА_2 і ОСОБА_3 При цьому вони зачинили двері вагончика, які відкриваються тільки іззовні, тому що замок з середини поламаний і відкрити двері особам, які залишаються в вагончику неможливо. Закрили вони двері тому, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 лягли спати, а в вагончику були складені особисті речі будівельників.
При уході ніяких тілесних ушкоджень ні у ОСОБА_3, ні у ОСОБА_2 не було. Через деякий час він з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повернулись до вагончика. Двері відкрив ОСОБА_6, він зайшов за останнім і побачив, що на підлозі поруч із столом, на якому вони вечеряли, на колінах сидить ОСОБА_3, у якого в животі була рана і текла кров. Поруч з ОСОБА_3 знаходився ОСОБА_2, який намагався футболкою зупинити кровотечу. ОСОБА_3 мовчав, а на їх запитання, навіщо ОСОБА_2 це зробив, останній зізнався, що вдарив ножем ОСОБА_3 і буде за це відповідати, тому що назад вже нічого не повернути. Після чого ОСОБА_7 викликав швидку допомогу, приїхали лікарі і співробітники міліції. ОСОБА_3 повезли в лікарню, а ОСОБА_2 і ОСОБА_6 співробітники міліції доставили до Голосіївського райуправління. Коли на слідуючий день ОСОБА_6 повернувся до місця роботи, то повідомив, що ОСОБА_2 затримано. В розмові по мобільному телефону з ОСОБА_3, який прийшов до свідомості у лікарні, він дізнався, що ОСОБА_3 наніс удар ножем ОСОБА_2 із-за того, що ОСОБА_3 не бажав повертати ОСОБА_2 борг.
/т.1 а.с. 135-137/
- показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 17.04.2009 року, він, в складі автопатруля №202 спільно з інспектором ОСОБА_10 і водієм ОСОБА_9 заступили на чергування по охороні громадського порядку в Голосіївському районі м. Києва. Приблизно о 21:35 годин, вони отримали виклик, що по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві на території будівництва, громадянину нанесено ножове поранення. Коли вони під»їхали за вказаною адресою, то підійшли до будівельного вагончику, в якому вже знаходилась бригада швидкої допомоги, яка приїхала на декілька хвилин раніше, ніж вони. Лікарі оказували допомогу громадянину ОСОБА_3 Потерпілий ОСОБА_3 в цей момент сидів на кроваті, у останнього з правої сторони живота було помітно ножове поранення. Крім ОСОБА_3, в вагончику були два хлопці, (окрім лікарів) – ОСОБА_6 і ОСОБА_2. Потерпілий ОСОБА_3 був у свідомості, розмовляв з лікарями, але був у стані алкогольного сп»яніння. На їх запитання, хто ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження, останній пояснив, що удар ножем наніс знайомий – будівельник, з яким той мешкав у будинку. Але ОСОБА_3 не сказав прізвище і дані злочинця, сказавши, що сам «покарає» злочинця своїми силами, без допомоги міліції. Після огляду, лікарі швидкої пояснили, що необхідна термінова госпиталізація, в зв»язку з тим, що ОСОБА_3 втратив багато крові. Коли лікарі увезли ОСОБА_3, громадянин ОСОБА_2 з гаманця ОСОБА_3 взяв гроші, кількість він не пам»ятає, сказавши, що забирає їх, тому що це їх спільні гроші. Як ОСОБА_2 брав у ОСОБА_3 мобільний телефон, він не бачив. Коли він і інші працівники міліції знаходились у вагончику, ОСОБА_3 ніяких заяв не надавав з приводу зникнення речей. Після чого вони з нарядом затримали ОСОБА_2 і ОСОБА_6, які знаходились в вагончику і доставили останніх до Голосіївського райуправління. В цей час прибула слідчо-оперативна група і стала робити огляд місця події. Після доставлення затриманих в райуправління, гр-н ОСОБА_6 пояснив співробітникам міліції, в тому числі і йому, що удар ножем громадянину ОСОБА_3 наніс затриманий ними громадянин ОСОБА_2 Затриманий ОСОБА_2 виглядав переляканим, говорив дуже мало, був в стані алкогольного сп»яніння, розумів дії, що відбуваються, але заперечував свою причетність до вчинення злочину. Також ОСОБА_6 пояснив, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт із-за грошей, які заборгував ОСОБА_3 - ОСОБА_2 і громадянин ОСОБА_3 гроші не повертав, тому ОСОБА_2 і вдарив ножем ОСОБА_3 Після затримання і доставлення в Голосіївське райуправління, працівники ВКР Голосіївського райуправління почали відбирати пояснення у ОСОБА_2, а також проводити огляд і вилучення у останнього речей.
/т.1 а.с. 127-128/
- показаннями свідка ОСОБА_10, який дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_8
/т.1 а.с. 129-130/
- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що в Голосіївському РУ ГУМВС України в м. Києві він працює з 2002 року. 18.04.2009 року, зранку, він отримав на виконання матеріал по факту нанесення ножового поранення 17.04.2009 року по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві громадянину ОСОБА_3 Після чого разом з працівниками відділу по розкриттю вбивств і тяжких тілесних ушкоджень Кошельником О.І. і іншими працівниками ВКР вони запланували проведення дослідчих дій. Він проводив опитування громадянина ОСОБА_2, затриманого працівниками патрульної служби на скоєння вказаного злочину. Опитування проходило в службовому кабінеті на п»ятому поверсі Голосіївського райуправління. Перед початком допиту, він роз»яснив ОСОБА_2 зміст ст.63 Конституції України, а також спитав у останнього стан його самопочуття. Останній пояснив, що покази давати бажає, почуває себе добре. Після чого він провів опитування ОСОБА_2 і склав пояснення. При опитуванні ОСОБА_2 давав покази добровільно, ніяких незаконних мір впливу до останнього не застосувувалось, ОСОБА_2 визнав свою вину, що вдарив в процесі сварки ножем у живіт свого знайомого ОСОБА_3, визнавав, що вдарив ОСОБА_3 на грунті сварки, що виникла із-за боргу, що повинен був йому повернути ОСОБА_3, але не повертав. Після складання пояснення, ОСОБА_2 його прочитав і підписався, а матеріали по факту нанесення тяжких тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3 було передано в слідчий відділ Голосіївського райправління для вирішення питання ро порушення кримінальної справи.
- показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що він працює лікарем 3-ої підстанції швидкої допомоги з 1995 року. 17.04.2009 року він чергував в складі бригади № 312 карети швидкої допомоги. Приблизно в 21.15 годин, вони отримали виклик, що на території будівництва по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 - вул. Деміївська,35 в м. Києві необхідно надати допомогу в зв»язку з ножовим пораненням. Прийхавши за вказаною адресою, вони зайшли в приміщення будівельного вагончику і побачили гр-на ОСОБА_3 з проникаючим колото-різаним пораненням передньої черевної порожнини. Останній був у нетверезому стані, але у свідомості. Окрім постраждалого, у вагончику знаходились працівники міліції і інші будівельники. Постраждалий ОСОБА_3 від медпрацівників приховував те, хто останному наніс ножеве поранення, а зі слів співробітників міліції вони дізналися, що поранення наніс інший будівельник, який мешкав разом із ОСОБА_3 в будівельному вагончику. Після цього, він у складі бригади швидкої допомоги, доставили ОСОБА_3 до 17-ої лікарні м. Києва.
/т.1 а.с. 138/
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2, в ході проведення якої потерпілий ОСОБА_3 підтвердив свої раніше надані покази.
/т.1 а.с. 102-104/
- висновком судово-медичної експертизи № 828/Е від 25.05.2009 року , згідно з яким у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота, вхідний отвір якого – рана розміром 0,5х2,5 см, яка розташована на рівні лівої реберної дуги на 4 см вліво від передньої серединної лінії тіла; від рани відходить рановий канал, що проникає в черевну порожнину, по ходу якого ушкоджуються судини черевної стінки, ліва доля печінки, що обумовлює розвиток гемоперитоніуму(наявність в черевній порожнині 600 мл крові – 200 мл згортків та 400 мл рідкої крові). Вищевказане тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), утворилось від дії гострого предмету, могло утворитись при нанесенні удару клинком ножа, за давністю утворення, враховуючи його морфологічні особливості, може відповідати терміну 17.04.2009 року до 21.30 годин. /т.1 а.с. 178-180/
- висновком судово-медичної експертизи № 2322 від 21.04.2009 року , згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синець – на правому передпліччі, садно – в лівій лобно-тім»яної ділянці, на тилі правого передпліччя (три), крововилив на склері правого ока. Вищевказані тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитися 17.04.2009 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров»я). При проведенні експертизи, ОСОБА_2 пояснив, що вказані тілесні ушкодження йому наніс 17.04.2009 року, близько 21.00 годин ОСОБА_3
/т.1 а.с. 185-186/
- висновком судово-імунологічної експертизи № 187 від 07.05.2009 року, згідно з яким кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи «А» з ізогемагглютиніном анти-В. На представлених на дослідження джинсах, вилучених у гр-на ОСОБА_2 і туалетному папірі, вилученому при огляді місця події виявлена кров, видову приналежність якої не встановлювали, в зв»язку з відсутністю на даний час в Україні зареєстрованих сироваток, які преципітують білки людини, рогатого скота, свині, птаха, собаки, кішки, коня, кроля.
/т.1 а.с. 189-193/
- висновком криміналістичної експертизи № 297 від 06.07.2009 року, згідно з яким ніж, вилучений 17.04.2009 року під час огляду місці події за адресою: м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 60 в м. Києві в будівельному вагончику НОМЕР_1 підприємства «Миго-Будліс» не є холодною зброєю.
/т.1 а.с. 202-205/
- висновком цитологічної експертизи № 126/ц від 06.07.2009 року, згідно з яким при судово-цитологічному дослідженні клинка кухонного ножа, вилученого при огляді місця події : будівельного вагончику по пр-кту 40-річчя Жовтня,60 в м. Києві, знайдено піт, мікрофрагмент жирової тканини, а також кров та мікрофрагменти сполучної тканини травматичного походження особи чоловічої генетичної статі. Групову належність слідів не встановлювали через відсутність сертифікованих в Україні видових сироваток, необхідних для включення домішок білка тваринного походження. На рукоятці ножа кров не знайдена.
/т.1 а.с. 195-198/
Заслухавши підсудного, свідка, дослідивши всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині доведена повністю.
Вина ОСОБА_2 в тому, що він умисно наніс тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння. Тобто, дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 121 КК України, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття та сприяння встановленню істини по справі; обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, особу винного – раніше не судимого, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно, а тому приходить до висновку про його засудження до позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі .
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 3 (три) роки . Зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи і навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з ПВП на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі – вартість проведених експертиз в розмірі 608 грн. одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК в Київській області на р/р №35226002000466 код ЗКПО № 25575285 МФО 821018 (за проведення експертиз та дослідження).
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на лікування ОСОБА_3 в розмірі 1580 грн. 80 коп. на р/р № 35426002001329 в ГУДК в м. Києві, код ЗКПО № 03319759, МФО 821019 (за проведення лікування).
Речові докази:
-джинси синього кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві – повернути ОСОБА_2;
-фрагменти туалетного папіру та ніж, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві – знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб, а особами, які знаходяться під вартою, в цей же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя: І.О.Рибак