ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир , майдан Путятинський , 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2009 р.                                                           Справа № 11/29-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                 

суддів:                                                                       

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:

- ОСОБА_1: ОСОБА_2 (довіреність від 08.01.2009р.),

ОСОБА_3 (довіреність від 08.01.2009р.),

- ОСОБА_4: ОСОБА_3 (довіреність від 05.03.2009р.),

ОСОБА_5 (довіреність від 01.01.2008р.),

- ОСОБА_6: ОСОБА_3 (довіреність 02.03.2009р.),

- ОСОБА_7: ОСОБА_3 (довіреність 27.02.2009р.),

від відповідача: ОСОБА_8 (довіреність № 36 від 18.02.2009р.),

розглянувши апеляційну скаргу Вінницької міської ради

на рішення господарського суду Вінницької області

від "16" березня 2009 р.  у справі  

за позовом підприємця ОСОБА_1 (м.Вінниця),

підприємця ОСОБА_4 (м.Вінниця),

підприємця ОСОБА_6 (м.Вінниця),

підприємця ОСОБА_7 (м.Вінниця)

до Вінницької міської ради (м.Вінниця)

про визнання частково недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:  

У   січні  2009  року  підприємці  ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_7 звернулися в господарський суд Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради про  визнання недійсним та скасування рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. № 1787 "Про затвердження містобудівної програми "Інвестиційні зони вулиці Соборна" в частині визначення інвестиційною зоною № 3 вул.Соборна, 53-а.

06 березня 2009 року представник позивачів подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. № 1787 "Про  затвердження містобудівної програми "Інвестиційні зони вулиці Соборна" як таке, що винесене з порушенням ст.41 Конституції України, статтей 3, 10, 22 Закону України  "Про планування та забудову територій", ст.21 Закону України "Про основи містобудування", статтей 12, 110, 111, 154 Земельного кодексу України, ст.321 Цивільного кодексу України та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000р. № 1577 (т.1 а.с.79).

11 березня 2009 року представником позивачів подано заяву про зміну предмету позову, в якій сформульовано вимогу про визнання недійсним рішення 24 сесії 5 скликання Вінницької міської ради від 29.02.2008р. № 1787 "Про  затвердження містобудівної програми "Інвестиційні зони вулиці Соборна" в частині включення до загальної площі інвестиційної зони-3 (вул.Соборна, 53-а) земельних ділянок в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 площею 0,0725 га, ОСОБА_4 площею 0,0725 га, ОСОБА_7 площею 0,0127 га та ОСОБА_6 площею 0,0249 га. Позовну вимогу, викладену в заяві про зменшення позовних вимог від 06.03.2009р., просили залишити без розгляду (т.1 а.с.87).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.03.2009р. позов задоволено. Визнано  недійсним  рішення  24 сесії 5 скликання Вінницької міської ради № 1787 від 29 лютого 2008 року "Про затвердження містобудівної програми "Інвестиційні зони вулиці Соборна" в частині включення до загальної площі інвестиційної зони-3 (вул.Соборна, 53-а) земельних ділянок в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 площею 0,0725 га, ОСОБА_4 площею 0,0725 га, ОСОБА_7 площею 0,0127 га та ОСОБА_6 площею 0,0249 га. Стягнуто з Вінницької міської ради на користь підприємця ОСОБА_4 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі Вінницька міська рада просить скасувати рішення суду від 16.03.2009р. і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення суду винесено за недостатнього дослідження матеріалів справи, а також з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що відповідачу необгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання від 23.02.2009р. про припинення провадження у справі відповідно до ст.80 ГПК України, так як спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки відноситься до адміністративної юрисдикції. Позивачі вже звертались до суду з позовом про визнання  недійсним  та  скасування  рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. № 1787,  однак  ухвалою  господарського  суду  Вінницької  області  від 13.01.2009р. за № 14/1-09/02-2 в прийнятті позовної заяви відмовлено у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарському суді. Зазначає, що територія вул.Соборної, 53-а входить до зони регулювання забудови навколо історичних домінант центральної частини міста Вінниці (водонапірна башта, готель "Савой", Свято-Преображенський собор), а згідно з п.3 ст.32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, в межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. До повноважень міської ради, визначених ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відноситься, зокрема, встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність. Земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності позивачам, має розмір 0,1826 га і розміщена безпосередньо в центральній історичній частині м.Вінниці, та формує перемитральну забудову вул.Соборної, а розмір інвестиційної зони складає 8490,2 кв.м. Таке місцезнаходження земельної ділянки позивачів та її незначний розмір, а також розташування на ній малоцінних тимчасових споруд сприяло включенню даної земельної ділянки до складу інвестиційної зони, так як будівництво об'єкта архітектури високого рівня на земельній ділянці, що  має форму вузького і довгого прямокутника, є неможливим. Власники земельних ділянок та нерухомого майна в межах інвестиційних зон мають переважне право на укладення інвестиційних угод з урахуванням власних прав та інтересів. Містобудівною програмою "Інвестиційні зони вулиці Соборна" передбачено, що містобудівні та архітектурно-планувальні обмеження по майбутній забудові цих територій встановлюються на кожній ділянці, однак встановлення містобудівних вимог до ділянок не означає припинення існуючого землекористування і обмеження прав власників (т.2 а.с.2 - 7).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів просить залишити рішення суду без змін. Вважає, що підвідомчість справ визначається з урахуванням того, в яких правовідносинах виник спір. В даному випадку між сторонами виник спір про право власності на земельні ділянки та об'єкти нерухомості, оскільки своїм рішенням відповідач обмежив позивачів у здійсненні цього права, а тому спір не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а є підсудним господарському суду. Підвідомчість спору визначалась виходячи із суб'єктного складу сторін, з огляду на те, що Вінницька міська рада не здійснює владних управлінських функцій по відношенню до позивачів. Право позивачів на звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування рішення міської ради передбачено  п."г" ч.2 ст.152 , ст.155 ЗК України, ч.4 ст.8 Закону України "Про планування та забудову територій", ст.393 ЦК України, п.3 ч.2 ст.20 ГК України. Відповідачем не доведено, що земельні ділянки позивачів відносяться до історичних домінант центральної частини міста, що є порушенням п.3 ст.32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки  в межах таких зон забороняються містобудівні, ландшафтні та архітектурні перетворення. Чинне законодавство не передбачає повноважень органів місцевого самоврядування на затвердження містобудівних програм стосовно земельних ділянок, що знаходяться у приватній власності, як і не надає повноважень на право оголошення конкурсу щодо таких об'єктів нерухомості (т.2 а.с.16 - 18, 26 - 29).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування і архітектури Вінницької міської ради від 09.03.2005р. щодо комплексного екскізу проекту реконструкції вул.Соборної вирішено схвалити запропоновані перспективні напрямки реконструкції вул.Соборної для подальшого застосування замовниками та розробки містобудівної і проектної документації, з урахуванням прав власників, землекористувачів, нормативно-правових актів України (т.1 а.с.58, 97).

09 червня 2005 року між Вінницькою міською радою (продавець) і підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (покупці) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за яким продавець на підставі рішення 33 сесії Вінницької міської ради 4 скликання № 1142 від 12.04.2005р. продав, а покупці купили у спільну власність для комерційних потреб земельну ділянку площею 1017 кв.м. по вул.Соборній, 53-а у м.Вінниці, згідно з планом земельної ділянки, що додається, в тому числі: ОСОБА_4 і ОСОБА_1 площею 725 кв.м., ОСОБА_6 - 165 кв.м., ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - 84 кв.м., ОСОБА_7 площею 43 кв.м. (т.1 а.с.100 - 101).

29 лютого 2008 року 24 сесією 5 скликання Вінницької міської ради прийнято рішення № 1787 "Про затвердження містобудівної програми "Інвестиційні зони вулиці Соборна", відповідно до якого затверджено містобудівну програму "Інвестиційні зони вулиці Соборна" та вирішено визначати інвесторів реконструкції громадської та житлової забудови зазначених інвестиційних зон за підсумками конкурсів (або аукціонів на право оренди земельних ділянок) чи на підставі інвестиційних угод, затверджених міською радою, з урахуванням прав власників земельних ділянок та нерухомого майна. Крім того, вказаним рішенням визначено, що власники земельних ділянок та нерухомого майна в межах інвестиційних зон мають переважне право на укладання інвестиційних угод (т.1 а.с.23 - 27, 51 - 57, 90 - 96). Зазначене рішення міської ради опубліковано в Вінницькій газеті "Місто" від 01.04.2008р. (т.2 а.с.35).

Згідно з ч.4 додатку до рішення міської ради від 29.02.2008р. № 1787 прийняття дозвільних рішень по інвестиційних зонах базується на умовах, зокрема, накладання мораторію на продаж або інше відчуження землі окремими особами в межах інвестиційних зон, крім територіальної громади в особі міської ради (ст.111 ЗК України); встановлення заборони на нове вибіркове капітальне будівництво в межах інвестиційних зон, крім поточних ремонтів, першочергових протиаварійних заходів, ремонтів та реконструкцій окремих приміщень, завершення розпочатих об'єктів.

На земельній ділянці в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а, яка визначена вказаним рішенням як інвестиційна зона-3, знаходяться об'єкти нерухомості, що належать підприємцям:

- ОСОБА_6 на праві приватної власності 7/100 частин будинковолодіння торгово-рекламного комплексу в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а на підставі реєстраційного посвідчення від 14.08.2003р., виданого на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2003р., та 1/5 частина будинковолодіння торгово-рекламного комплексу в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а на підставі реєстраційного посвідчення від 13.01.2005р., виданого на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2004р.;

- ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - 1/2 частина торгово-рекламного комплексу в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності № 97 на рекламно-торговий комплекс, який видано на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 12.04.2007р. № 725  та на підставі реєстраційних посвідчень від 26.04.2007р.;

ОСОБА_7 на праві приватної власності 8/50 частин будинковолодіння торгово-рекламного комплексу в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а на підставі реєстраційного посвідчення від 07.11.2003р., виданого на підставі договору дарування від 10.10.2003р.

Зазначені об'єкти нерухомості знаходяться земельних ділянках в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а :

- площею 0,0165 га та 0,0084 га, що належать ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 724436 від 02.04.2007р.  та державного  акта  на  право  власності  на  земельну  ділянку серії ЯБ № 724433 від 02.04.2007р.;

- площею 0,0043 га та 0,0084 га, що належать ОСОБА_7 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 957323 від 02.04.2007р. та державного  акта  на  право  власності  на  земельну  ділянку серії ЯБ № 724434 від 02.04.2007р.;

- площею 0,0725 га, що належить ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 724414 від 12.03.2007р.;

- площею 0,0725 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 724415 від 12.03.2007р. (т.1 а.с.11 - 13, 14 - 16, 17, 18, 21, 22, 81, 19, 20, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 82).

24 листопада 2008 року підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7Л звернулися з листом до міського голови м.Вінниці з проханням надати дозвіл на будівництво багатофункціонального торгового комплексу, а також дозвіл на отримання вихідних даних на проектування вказаного комплексу (т.1 а.с.34).

У відповіді від 02.12.2008р. № 04-3-10-7203 виконавчий комітет Вінницької міської ради запропонував підприємцям виконувати поточний ремонт існуючого об'єкта, планувати пропозиції з урахуванням власних прав та інтересів (т.1 а.с.35, 59, 83).

Вважаючи, що Вінницька міська рада, затвердивши рішенням від 29.02.2008р. № 1787 містобудівну програму стосовно земель та об'єктів нерухомості, що знаходяться у власності суб'єктів господарювання та наклавши мораторій на розпорядження об'єктами власності, порушила право власників на вільне користування та розпорядження своєю власністю, підприємці звернулися до суду за захистом порушеного права шляхом визнання недійсним та скасування рішення в цій частині.

В силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням  їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст.393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 1 ст.154 ЗК України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Глава 22 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на землю визначає відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.

Згідно з п.42 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції міських рад у сфері містобудування на їх території належить: затвердження відповідно до законодавства місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб, внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону. Крім зазначених повноважень міські ради затверджують місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів або окремі розділи місцевих правил забудови, вносять зміни у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства. Міські ради також утворюють спеціально уповноважені органи з питань містобудування і архітектури.

Статтею 10 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством. Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни. Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Статтею 22 Закону України "Про планування і забудову територій" встановлено, що в місцевих правилах забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, зокрема, перелік обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних), інші вимоги, зазначені у статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про планування і забудову територій" встановлення режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівельних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Отже, чинне законодавство не надає органу місцевого самоврядування право встановлювати заборону власникам на відчуження  земельних ділянок і розташованих на них об'єктів, що знаходяться  в межах інвестиційних зон.

Частиною 3 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачена заборона проведення на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених пунктів України, містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно з частиною 1 цієї статті порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Зазначаючи про те, що територія вул.Соборна, 53-а належить до зони забудови навколо історичних домінант центральної частини міста Вінниці, Вінницька міська рада не надала документів, які б підтверджували цю обставину. Лист управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради від 15.06.2009р. № 263/01-09 з викопіюванням історико-архітектурного опорного плану м.Вінниці не є таким доказом (т.2 а.с.19 - 20).

Таким чином, встановленням обмеження на використання приватних земельних ділянок в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а та на реконструкцію і забудову об'єктів нерухомості, що знаходяться на цих землях, Вінницька міська рада порушила право позивачів на вільне користування та розпорядження об'єктами, що належать їм на  праві приватної власності.

Надані відповідачем докази: рішення Вінницької міської ради від 04.07.2008р. № 2012 "Про затвердження плану зонування міста  (1 розділ частини 2 "Правил забудови та використання територій м.Вінниці"), витяг з додатку № 1 до генерального плану м.Вінниці "Охорона культурної спадщини" - "Вимоги до використання і забудови територій історичних ареалів", витяг з пропозицій "НДІ проект-реконструкція" стосовно реконстурції вул.Соборної в м.Вінниці, фотоматеріали вул.Соборна, 53-а не свідчать про обгрунтованість затвердження Вінницькою міською радою містобудівної документації стосовно необхідності включення до інвестиційної зони-3 земельних ділянок позивачів в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а (т.2 а.с.52 - 62).

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про незаконність рішення ради в оспореній частині.

Твердження відповідача про те, що даний позов є адміністративним і його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на п.5.3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" є безпідставним, оскільки спірне рішення ради не зобов'язує конкретно позивачів вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення цих дій та не покладає на них відповідальності.

Рішення Вінницької міської ради від 29.02.2008р. № 1787 має локальний нормативний характер, однак зачіпає права власників земельних ділянок та об'єктів нерухомості, тому в даному випадку має місце спір про право, що виникає з господарських правовідносин, вирішення якого належить до компетенції господарського суду.

Правильність такої позиції підтверджується ухвалою Ленінського районного суду  м.Вінниці   від  13.10.2009р.,  яка  набрала  законної  сили  19.10.2009р., про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 2-6390/09 за позовом підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Вінницької міської ради про визнання  недійсним  рішення в частині включення до загальної площі інвестиційної зони - 3 земельних ділянок в м.Вінниці по вул.Соборній, 53-а, які належать позивачам на праві приватної власності, у зв'язку з тим, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства (т.2 а.с.63 - 64).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для скасування законного судового рішення.

Керуючись ст.ст.  101, 103 - 105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:  

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 16 березня 2009року залишити без змін, а апеляційну скаргу Вінницької міської ради  - без задоволення.

2. Справу № 11/29-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 

судді:

Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2009р.

Надруковано 7 прим.:

1 - у справу,

2 - 5 - позивачам,

6 - відповідачу,

7 - в наряд.