печерський районний суд міста києва
Справа №3-1556-1/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2009 року суддя Печерського районного суду м. Києва Степанова О.С., при секретарі Соколенко М.В., за участю прокурора Панафеди Н.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, працюючого заступником Голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч.1 ст.6 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,
ВСТАНОВИВ:
Співробітник спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Бенюх О.В. склав протокол №60-Б від 11 серпня 2009 року про корупційне діяння передбачене ч.1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією», вчинене ОСОБА_2
Як вбачається з вказаного протоколу, ОСОБА_2, який згідно розпорядженням голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.08.2002 року №130к, призначений на посаду заступника Голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави, під час заповнення декларації про доходи за 2008 рік, в порушення ст.13 Закону України «Про державну службу», ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією», Постанови КМУ від 11.08.1995 року №641 «Про застосування ст.13 Закону України «Про державну службу» та наказу Міністерства фінансів України від 09.04.2001 року №175 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, «Декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім’ї», в розділі ІІІ «Зобов’язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном», в п.3 «За договорами позики» умисно, з метою приховати реальні доходи та майновий стан, не зазначив основну суму позики та сплачені протягом звітного періоду платежі за кредитом отриманим особисто у ВАТ «Укрсоцбанк» для придбання автомобіля «Мерседес-Бенц».
З огляду на викладене, с півробітник спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області Бенюх О.В. вважає, що н аявні матеріали свідчать, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.9 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, в судовому засіданні, просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією» з підстав наведених в письмових поясненнях.
Прокурор в своєму висновку, просить визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та притягнути його до адміністративної відповідальності згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.08.2002 року працює на посаді заступника Голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації.
З кола доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що 17.07.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №031.29-08/626 на купівлю автотранспортних засобів, згідно якого АКБСР «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 82 397 доларів США для оплати придбаного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель ML 350, 2008 року випуску (Далі – Кредитний договір).
Поняття кредитного договору міститься в ст. 1054 ЦК України, згідно якої , з а кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією», декларування доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, здійснюється в порядку і на підставах, передбачених ст. 13 Закону України «Про державну службу». При цьому слід зазначити, що питання щодо декларування доходів посадових осіб органів місцевого самоврядування регламентовані ст. 13 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно ст. 13 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої - сьомої категорії, надає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, стосовно себе та членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої - другої категорії, повинна надати також відомості про належне їй та її родині нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках та цінні папери. Зазначені відомості надаються посадовою особою органів місцевого самоврядування щорічно в порядку, встановленому законом.
31.03.2009 року ОСОБА_2 заповнив та подав, за місцем своєї роботи, декларацію про доходи (форма №001-ДС) за 2008 рік (Далі – Декларація_1).
Під час заповнення Декларації_1, в розділі ІІІ «Зобов’язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном за 2008 рік», в п.3 «За договорами позики», ОСОБА_2 поставив прочерк.
Відповідно до п.3 Методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, «Декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім’ї» (затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 09.04.2001 року №175) (Далі – Методичні рекомендації), у пункті 3 повідомляється про сплачені протягом звітного періоду платежі за договорами позики (за одержані декларантом кошти або майно у позику (тимчасове користування)), у тому числі про основну суму позики, а також проценти або фіксовану суму на цю позику, незалежно від того, отримані вони від банківських установ чи від інших юридичних або фізичних осіб.
Згідно ст.1046 ЦК України, з а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як вбачається з пояснень захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідаючи на поставлені у Декларації_1 питання, мав дотримуватися встановленої обов’язкової точності і законодавчої відповідності наданих відомостей на поставлені питання, щоб уникнути можливих звинувачень у недостовірності та/або неповноти даних занесених до декларації, а тому у п. 3 «За договорами позики» розділу ІІІ Декларації_1, ним був поставлений прочерк, чим ОСОБА_2 було зазначено про відсутність у нього зобов’язань саме за договором позики, поняття і ознаки якого визначено у ч.1 ст. 1046 ЦК України.
Разом з тим, 06.04.2009 року ОСОБА_2 подав заяву до відділу кадрів Голосіївської РДА у м. Києві де додатково повідомив про наявність у нього фінансових зобов’язань за Кредитним договором, враховуючи що окремої графи для зазначення даних щодо зобов’язань за договорами кредиту у розділі ІІІ Декларації_1 в розумінні ст. 1054 ЦК України немає.
Також, про наявність у ОСОБА_2 фінансових зобов’язань за Кредитним договором, останнім було зазначено в Декларації про доходи за 2008 рік, яку ОСОБА_2 подав 31.03.2009 року до ДПІ Шевченківського району м. Києва за вх.№1885(Далі – Декларація_2).
Лист Міністерства фінансів України від 16.11.2007 року № 31-21010-04 направленого на ім’я Головного управління державної служби України, на який посилається захисник ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях, суд не приймає до уваги оскільки він не є нормативно-правовим актом, і не є доказом в розумінні ст.251 КпАП України в даній справі.
Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За аналогією конструкції цього визначення, корупційним правопорушенням слід визнавати суспільно шкідливе, протиправне, умисне діяння (дію чи бездіяльність), яке посягає на встановлений порядок здійснення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, наданих їм повноважень, і за яке Законом України «Про боротьбу з корупцією» передбачено адміністративну та іншу відповідальність.
Склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємообумовлених і взаємопов’язаних елементів: об’єкта і об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної сторони. Загальним об’єктом усіх корупційних правопорушень, є встановлений законом порядок здійснення службових повноважень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Об’єктивна сторона корупційних правопорушень характеризується дією або бездіяльністю. Суб’єктивна сторона корупційних правопорушень характеризується прямим умислом: винувата особа усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність свого діяння і бажає його вчинити. Жодне з корупційних правопорушень не вчиняється з необережності. Суб’єктом правопорушення визначеного ст.6 Закону України «Про боротьбу з корупцією» може бути лише особа, уповноважена на виконання функцій держави. Відсутність одного з наведених елементів свідчить про відсутність складу корупційного правопорушення.
Корупційне правопорушення передбачене ч.1 ст. 6 закону України «Про боротьбу з корупцією» за своєю правовою природою є правопорушення з умисною формою вини.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.6 Закону України «Про боротьбу з корупцією» в діях заступника голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що заступник Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 31.03.2009 року при заповненні декларації про доходи (форма №001-ДС) за 2008 рік, в розділі ІІІ «Зобов’язання фінансового характеру в тому числі за кордоном» в п.3 «За договорами позики», умисно з метою приховати реальні доходи та майновий стан, не зазначив основну суму позики (кредит) отриману особисто у ВАТ «Укрсоцбанк», а саме фінансові зобов’язання за 2008 рік перед банком «Укрсоцбанк» в сумі 180 690,99 грн., для придбання автомобіля «Мерседес-Бенц».
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи обставини справи, керуючись ст.1, ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією», ст. 13 закону України «Про державну службу», ст. 13 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.3 Методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, «Декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім’ї» (затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 09.04.2001 року №175), ст. 1046, ст. 1054 ЦК України, ст.ст.9, 247, 251, 252, 283, 284 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, працюючого заступником голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, за ч.1 ст. 6 Закону України «Про боротьбу з корупцією» - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга чи протест прокурора подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Суддя: