Справа № 11-484 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Салон О.В.
Категорія 115 ч. 1 КК України Доповідач Голуб М.В.
УХВАЛА іменем України
2006 року липня 13 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Голуба М.В.
Пархоменко О.М. з участю прокурора Друченко Т.В. потерпілої ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2006 р., яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше засуджувався: 1) 7.02. 2003 р. за ст. 187 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 7.11.2005 р. по відбуттю покарання; засудженого за ч. 1 ст. 115 КК України до дев'яти років позбавлення волі.
Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 7000 грн. на користь ОСОБА_1 за моральну шкоду.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст.81 КПК України.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 17 листопада 2005 року біля 7 год. ранку у будинку по АДРЕСА_1 Глухівського району після сумісного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1959 року народження виникла сварка, а потім бійка. Під час бійки засуджений ОСОБА_2 з метою умисного вбивства ОСОБА_3 взяв металевий чавун та наніс декілька ударів ОСОБА_3 по голові в область лівого вуха. Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_3 помер на місці події.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить суд врахувати, що він скоїв необережне вбивство, поскільки захищався від дій потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав свою апеляцію, потерпілу, яка просила вирок суду не змінювати та думку прокурора, яка вважала, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом доказах.
Судова колегія не може погодитися з доводами засудженого про те, що він скоїв необережне вбивство, поскільки він захищався від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_3а.
На досудовому слідстві і в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 визнавав себе винним частково і пояснював, що 17 листопада 2005 р. він в будинку ОСОБА_3а всю ніч вживав спиртні напої. Вранці між ним та ОСОБА_3им виникла сварка і ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком в обличчя. Він вийшов до другої кімнати, куди зайшов і ОСОБА_3 з чавуном в руках. Він вирвав чавун з рук ОСОБА_3а та наніс удар в лівий висок. ОСОБА_3 упав на підлогу, а він кинув чавун в його бік і з будинку зникнув.
Ці покази підтвердив засуджений і 18 листопада 2005 року при відтворенні обстановки та обставин події з підозрюваним в присутності експертів та понятих.
Свідок ОСОБА_4 також послідовно та неодноразово пояснював про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинили сварку із того, що ОСОБА_2 вночі домагався до його дружини. ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_3 в лоб, а ОСОБА_2 взяв великий чавун і наніс удар ОСОБА_3 в лівий висок. ОСОБА_3 упав на підлогу, а ОСОБА_2 наніс ще декілька ударів чавуном і з будинку зник.
За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3 настала від закритої травми голови, яка могла виникнути від ударів чавуном. Смерть ОСОБА_3а настала через короткий проміжок часу після ударів. А тому доводи ОСОБА_2 про те, що смерть ОСОБА_3а настала через добу, - безпідставні та не обґрунтовані.
Цим та іншим наведеним у вироку доказам суд дав правильну оцінку, на підставі чого вірно встановив, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3а.
Істотних порушень чинного законодавства при проведенні досудового слідства і в судовому засіданні, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, не вбачається.
Тому доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що на свідків чинився тиск зі сторони слідства, прокурора та суду, необгрунтовані. Кваліфікація дій засудженого за ст.115 ч.1 КК України є правильною, і ознак оборони зі сторони засудженого не вбачається. Покарання ОСОБА_3 обрано вірно, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особи засудженого та всіх обставин, що обтяжують його покарання.
Зважаючи на це, колегія не знаходить підстав для скасування, чи-то зміни постановленого по справі вироку.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 26 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий Луговий М.Г.
Судді Голуб М.В.
Пархоменко О.М.