Справа № 22-285 2006р. Головуючий у 1-й інстанції-Чернобай О.І.
Категорія - 38 Суддя-доповідач - Жмака В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня 13 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Жмаки В.Г.,
суддів - Білецького О.М., КриворотенкаВ.І.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., та осіб, які приймають
участь у справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду від 10 травня 2006р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього середовища України та старшого державного інспектора України з охорони навколишнього середовища ОСОБА_1 з приводу рішень та дій у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИЛА:
В своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Шосткинського міськрайонного суду від 10 травня 2006 року, якою скасована постанова державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовиша від 15.02.06 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КпАП України, та прийняти нову постанову, якою визнати накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 законним і обгрунтованим.
Свої апеляційні вимоги апелянт обґрунтовував тим, що прийняте судом першої інстанції рішення є однобоким, безпідставним, недостатньо обгрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням обставин, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм права.
Зокрема, місцевий суд не прийняв до уваги, що позивач, будучи затриманим за незаконне полювання втік з місця події на закріпленому за ним службовому автомобілі, оформлення протоколу про адміністративне правопорушення 2 лютого 2006 року про події, що мали місце 24.12.05 року мало місце з вини позивача, який ухилявся від явки. Суд необгрунтовано відхилив клопотання відповідача про долучення до справи постанови апеляційного суду від 25.04.06 року по справі 22а/143, якою встановлені обставини незаконного полювання, що мало місце 24.12.05 року за участі позивача, чим порушив вимоги ст. 72 КАС України, не врахував те, що ОСОБА_4. і ОСОБА_5 за скоєне правопорушення, передбачене ч.1 ст.85 КУпАП притягнені до адміністративної відповідальності.
На думку апелянта, місцевий суд необгрунтовано взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та пояснення самого позивача, як зацікавлених осіб і безпідставно не прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_8, які грунтуються на дійсних обставинах. Крім того судом не враховано ряд інших обставин, що мають значення для справи, що мало наслідком прийняття невірного рішення.
Позивач та його представник заперечували проти доводів апелянта, просили апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за слідуючих обставин.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.
На думку колегії суддів позивач довів в суді першої інстанції, надавши відповідні докази, що він особисто не допустив порушення правил полювання 24 грудня 2005 року і місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи, прийшов до вірного висновку про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП.
Ті обставини, що позивач ОСОБА_2 не мав домовленості про спільне полювання, що він не мав рушниці чи інших знарядь, що до лісу він поїхав на прохання лісника ОСОБА_4 щоб допомогти затримати осіб, які на думку нього поїхали в ліс на автомобілі "Нива" за ялинками, що він не тікав з місця затримки, окрім пояснень самого позивача, підтвердили в судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Враховуючи те, що самого факту полювання взагалі не було і будь-яких дій з цього приводу позивач не допускав, що самі ОСОБА_4. і ОСОБА_5 відносно себе факт порушення правил полювання визнали, у суду першої інстанції не було підстав не приймати до уваги пояснення названих осіб відносно позивача, тим більше, що вони не спростовуються апелянтом як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі.
Ні в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, ні в протоколі, конкретно не зазначено, які саме дії допустив позивач, що є порушенням правил полювання. Зазначається, що він керував автомобілем, в якому знаходилися мисливці, рушниці, собаки. Але зазначені обставини самі по собі не дають підстав вбачати в діях позивача склад правопорушення.
Полювання може вважатися вчиненим із використанням транспортного засобу, коли такий засіб, зокрема автомашина, було застосовано для вистежування, переслідування, добування звірів. Подібних дій позивач не допускав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 притягнений до адміністративної відповідальності за порушення правил полювання в зв"язку з перебуванням на території мисливських угідь, яке за певних обставин прирівнюється до полювання. Але і з цього приводу суд першої інстанції вірно виходив з вимог ч.1 ст.85 КУпАП, ст. 12 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", відповідних роз"яснень Пленуму Верховного Суду України і прийшов до висновку, що перебування позивача на території мисливських угідь не є полюванням, тим більше з порушенням правил. З цього приводу суд навів у постанові мотиви, які не спростовуються апелянтом і з ними колегія суддів погоджується.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності з ст. 69 КАС України дав оцінку наданим сторонами доказам і в зв"язку з цим не вбачає підстав для інших висновків, не погоджуючись з доводами апелянта і в частині його посилання на порушення судом ст.72 КАС України.
Постановою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду від 25 квітня 2006р. дійсно доведений і встановлений факт порушення правил полювання з боку ОСОБА_4, а постанова суду про задоволення його позову скасована.
Але за змістом ст.72 КАС України ч.1 "обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини". Ніяких рішень відносно ОСОБА_2 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 суди не приймали, а постанова апеляційного суду стосувалася лише ОСОБА_4
За викладених обставин, апелянтом не доведені підстави, передбачені ст.202 КАС України для скасування судового рішення. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Поряд з цим колегія суддів відмічає, що місцевий суд обгрунтовано зазначив в постанові про порушення окремих норм КУпАП при притягненні позивача до відповідальності з боку відповідача.
Не спростовують прийняте судом першої інстанції рішення і інші доводи апелянта, що не містять посилань на закон, який би давав підстави для задоволення вимог. В них лише дається інша оцінка фактам та обставинам справи, з якою колегія суддів погодитися підстав не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шосткинського міськрайонного суду від 10 травня 2006 року по даній справі, без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня її проголошення.