Справа №22-ц-1035 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Фоменко І.М.
Категорія 36 Суддя-доповідач Лузан Л.В.
УХВАЛА іменем України
2006 року липня «12 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.
суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2006 року про відмову у відкритті провадження
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення мінімального розміру аліментів,
встановила:
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2006 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя послалась на наявність рішення суду по аналогічному спору .
Проте з такою ухвалою судді погодитись не можна із слідуючих підстав.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначала, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.10.1997 року з ОСОБА_2 на її користь були стягнуті аліменти на доньку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Просила збільшити мінімальний розмір аліментів, посилаючись на те, що Законом від 22.09.2005 року були внесені зміни в ч.2 ст. 182 СК України, яка передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 122 ЦПК України дійсно передбачає право судді відмовити у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Разом з тим з позову ОСОБА_1 вбачається, що він пред"являється з інших підстав /тобто з посиланням на інші норми матеріального права/, аніж позов, розглянутий рішенням від 10.10.1997 року.
Тому відмова у його прийнятті на підставі п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України є необгрунтованою.
З доводами судді про те, що позивачці необхідно звернутись із заявою до державної виконавчої служби про те, щоб остання здійснювала виконання на підставі діючого законодавства - погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам ч.2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до даної норми права обов"язок державного виконавця - це здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 травня 2006 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення мінімального розміру аліментів надіслати до Ковпаківського районного суду м. Суми для розгляду зі стадії прийняття.
Ухвала оскарженню не підлягає .