Судове рішення #64391
Справа № 11-499 2006 р

Справа № 11-499 2006 р.                                                    Головуюча    -   Савєльєва А.І.

Категорія - ст. 191 ч. 2 КК                                                  Доповідач      -  Пархоменко О.М.

УХВАЛА                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006   року   липня   "11"   дня   колегія   суддів   судової   палати   з   кримінальних   справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -               Лугового М.Г.,

суддів             -               Пархоменко О.М.,

Демченка М.О.,

з участю прокурора -   Друченко Т.В.

та адвоката -                 ОСОБА_1,

засудженої-                   ОСОБА_2

розглянула у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Суми  кримінальну  справу  за  апеляцією засудженої ОСОБА_2

на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від "16" січня 2006 р.,

яким, -

                             ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканка АДРЕСА_1 Сумської області, раніше не судима, засуджена за ст. 191 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з індивідуальною матеріальною відповідальністю строком на 2 роки

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнена з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Великописарівського вузла поштового зв'язку в рахунок відшкодування матеріальних збитків 7803 грн. 25 коп.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 визнана винною і засуджена за скоєння такого злочину.

ОСОБА_2, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 поштового зв'язку "ІНФОРМАЦІЯ_3" Великописарівського району Сумської області, являючись службовою особою, при прийманні абонплати від населення за газ у грудні 2004 року та у січні 2005 року привласнила кошти за спожитий газ у сумі 6968 грн. 44 коп.

Окрім того, наприкінці 2004 року ОСОБА_2, розписавшись у переказах та внісши неправдиві дані паспорта, привласнила 834 грн. 81 коп., адресованих на ім'я ОСОБА_3, як плата по аліментам.

В апеляції: засуджена ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким її виправдати. Свої вимоги мотивує тим, що суд визнав її винною у трьох різних формах вчинення злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України, проте вона не привласнювала, не розтрачувала або не заволоділа чужим майном. У вироку не наведено жодного конкретного факту та конкретної суми, коли б вона прийняла гроші від споживача та не внесла їх у звіт, а привласнила собі. Зазначає, що вироком не спростовані її твердження щодо невинності у заволодінні грошима.

Поштовий переказ на ім'я ОСОБА_3 вона не брала, а повернула на ст. Харків, оскільки отримувач за грошима не з'явилася.

Зазначає, що суд в порушення вимог ст. 67 КК України врахував ряд обставин, які вплинули на призначення покарання.

На досудовому слідстві її не ознайомили з матеріалами кримінальної справи, не вручили копію постанови про притягнення в якості обвинуваченої.

Заслухавши доповідь судді, засуджену та адвоката, які підтримали доводи апеляції, висновок прокурора про залишення вироку суду в частині засудження без зміни, а в частині вирішення цивільного позову змінити, відрахувавши від стягнутої суми на користь Великописарівського вузла поштового зв'язку добровільно сплачені ОСОБА_2 кошти, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню

Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону суд не виконав і постановив вирок, який не відповідає закону.

Так, відповідно ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Разом з тим, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2, як органами досудового слідства так і судом обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України.

Однак, як органи досудового слідства так і суд, не встановили спосіб розкрадання коштів засудженою ОСОБА_2, тоді як ст. 191 КК України передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Окрім того, обвинувачуючи ОСОБА_2 за ст. 191 ч. 2 КК України, як орган досудового слідства так і суд зазначили, що її дії, як службової особи, полягали в утриманні коштів деяких платників певний час із перерахуванням у подальшому за призначенням.

У даному випадку підлягало б дослідженню розмежування дій між користуванням коштами деякий час і безповоротним заволодінням та з'ясування, чи не має місце інший склад злочину.

Окрім того, орган досудового слідства, пред'являючи обвинувачення, а потім і суд, постановляючи вирок, нечітко визначились із періодом, у який скоєно злочин - в одному випадку це грудень місяць 2004 року та січень 2005 року, в іншому - грудень 2004 року, січень і лютий 2005 року.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування, оскільки неповноту досудового слідства усунути в судовому засіданні неможливо.

У ході додаткового розслідування слід достовірно встановити форму вчинення злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України, якщо він мав місце, чітко визначитись із періодом скоєння злочину, дослідити розмежування дій між користуванням коштами певний час та привласненням їх, розтратою чи заволодінням шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, окрім того належним чином дослідити надходження коштів від конкретного платника до відділення поштового зв'язку "ІНФОРМАЦІЯ_3" Великописарівського району та подальше їх спрямування.

 

 

Керуючись ст.ст. 362, 366, 367, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 16 січня 2006 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити Великописарівському районному прокурору для організації додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація