Машівський районний суд  Полтавської області  

Справа № 2-417/2009рік  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

27 жовтня 2009 року.  Машівський районний суд Полтавської області  у складі:  

головуючого судді               Кравець С.В.  

за участю: секретаря               Ткач Н.М.  

  представника позивача           ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка справу за позовом ОСОБА_2     до Машівської районної державної адміністрації Полтавської області, Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання  права на земельну частку (пай), -  

в с т а н о в и в :  

У серпні 2009 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом та відповідними уточненнями, посилаючись на те, що в лютому 1992р. вона була прийняла в члени колгоспу ім. Гоголя, де пропрацювала до квітня 1994р. З 1992р. їй встановлена 2 група інвалідності, вона постійно знаходиться на обліку у психіатра, часто лікується, а тому змушена була звільнитися з роботи. Про те, що відбулося паювання землі вона не знала, її ніхто не повідомляв, а проте, що має право на пай дізналася лише у березні 2009р. від односельчан. Вважає, що пропустила строк звернення до суду з поважних причин, через психічні розлади та хворобу. У зв’язку з наведеним позивач просить поновити їй строк звернення до суду, визнати право на земельну частку ( пай ) та зобов’язати Машівську РДА виділити із земель резерву ( запасу ) Селещинської сільської ради земельну частку (пай) розміром 5, 39 умовних кадастрових гектарів.  

В судовому засіданні  представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Відповідачі в судове засідання не з’явилися, направили заяву з проханням справу слухати без їх участі, покладаються на розсуд суду.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.  

Судом установлено, що 16.12.1998р. Селещинською сільською радою погоджений проект передачі земель колективної власності асоціації ім. Гоголя ( а.с. 34 ). З повідомлення відділу держкомзему у Машівському районі, Селещинської сільської ради вбачається, що відомості про дату видачі державного акту на право колективної власності на землю асоціації ім. Гоголя відсутні (а.с. 17, 22).  

За таких обставин, суд виходить з наявних доказів по справі і вважає, що датою з якої слід відраховувати початок процесу паювання та видачу державного акту на право колективної власності на землю слід вважати 16.12.1998р.  

Розмір земельної частки ( паю ) колишнього КСП ім. Гоголя складає 5, 39 умовних кадастрових гектарів ( а. с. 22 ).  

Згідно ст. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства..., які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства..., відповідно до списку, що додається до державного акта про право колективної власності на землю.  

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - невнесення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, особи яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.  

ОСОБА_2 не була включена до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ), про що свідчить довідка від 17.07.2009р. (а.с. 7), хоча була членом КСП на момент розпаювання землі, що підтверджується архівною довідкою ( а. с. 3 ).  

Як видно з довідки відділу держкомзему у Машівському районі станом на 01.07.2009р. по Селещинській сільській раді рахується 51, 8 га земель запасу  ( а.с. 57 ).  

Як на поважність пропуску строку позовної давності позивач зазначає те, що вона дізналася про порушене право лише у березні 2009 році.  

Але, суд не приймає до уваги зазначене посилання позивача, оскільки необізнаність не є  підставою поважності пропуску строку позовної давності, оскільки у кожного громадянина є доступ до законодавчих актів України, які публікуються в офіційних виданнях, і у позивача не було будь-яких перешкод з їх ознайомленням чи зверненням за роз’ясненням в будь-яку установу, як і для з’ясування питання про її членство в колгоспі та права на земельну частку ( пай ). Крім цього, судом установлено, що позивач постійно проживала на території Селещинської сільської ради, а тому не могла знати про процес паювання.  

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що поважними можуть бути причини пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до суду за захистом свого права.  

Крім цього, як на підставу пропуску строку позовної давності позивач зазначає, що вона перебувала на лікуванні через психічні розлади, має другу групу інвалідності і не знала про порушене право ( а.с. 8, 10 ).  

Разом з тим, з довідки Машівської ЦРЛ від 14.10.2009р. вбачається, що ОСОБА_2 може віддавати звіт своїм діям і нести повну відповідальність.  

Стосовно доводів позивачки про те, що вона лікується, проходить комісії, то жодного доказу на підтвердження цієї обставини вона не надала, у зв’язку з чим не довела тривалість лікування (стаціонарного чи амбулаторного ) та того, що воно заважало звернутися своєчасно до суду за захистом своїх прав. Стосовно того, що вона є інвалідом, суд вважає, що ця обставина не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.  

Таким чином, як вбачається з трудової книжки позивача ( а.с. 5 ). в 1994 році вона добровільно залишила колектив колгоспу, ніякої участі в його роботі не брала, не цікавилася його діяльністю, доказів того, що вона з часу розпаювання постійно хворіла, що перешкоджало їй звернутися до суду для відновлення порушеного права не надала, а тому суд не вбачає підстав для поновлення їй строку позовної давності.  

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 2003 року – правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.  

Таким чином, оскільки право на земельну частку ( пай ) члена КСП виникає з моменту видачі державного акту, процес паювання землі асоціації  ім. Гоголя завершено в 1998 році, позивач мала можливість і повинна була знати про розпаювання землі, а тому суд вважає, що до виниклих правовідносин в даному випадку необхідно застосовувати Цивільний кодекс, 1963 року.  

Відповідно до ст. 71 ЦК, 1963 року – загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено ( позовна давність ), встановлюється в три роки.  

За змістом ст. 80 цього Кодексу – закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові, якщо суд не визнає причину його пропуску поважною.  

В судовому засіданні позивач не довела, що строк звернення до суду нею пропущений з поважних причин, чим не виконала вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач без законних підстав не була включена до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ), оскільки вона була членом колгоспу ім. Гоголя на момент розпаювання землі, але оскільки вона пропустила строк позовної давності без поважних причин, який складає майже 11 років, надані докази пропуску його з поважних причин судом визнані неповажними, доказів іншого не надано, а тому суд вважає, що до вимог позивача необхідно застосувати строк позовної давності і в задоволенні позову відмовити.  

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України від 8.08.1995 року ”Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 71, 80 ЦК, 1963 року, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 2003 року, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в :  

В задоволенні позову ОСОБА_2     до Машівської районної державної адміністрації Полтавської області, Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання  права на земельну частку ( пай) –     відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя: ( підпис)  

Копія вірна:  

Суддя Машівського районного суду                 Кравець С.В.