Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2-449/2009 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2009 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Кравець С.В.
за участю: секретаря Кульчицької І.М.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення, -
відповідно до ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 21 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -
в с т а н о в и в :
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 08.06.2006р. між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 44 594 грн. терміном до 09.06.2011р. В забезпечення виконання зобов’язань 08.06.2006р. між сторонами укладений договір застави автомобіля ВАЗ-210990 державний номерний знак ( далі ДНЗ ) ВІ 20-67 АН. Відповідач не належним чином виконує умови договору у зв’язку з чим станом на 29.07.2009р. виникла заборгованість у розмірі 24 890, 04 грн. У зв’язку з наведеним позивач просить в рахунок погашення заборгованості вилучити у відповідача автомобіль передати йому в заклад, звернути стягнення на автомобіль НОМЕР_1 з наданням прав щодо його продажу та стягнути судові витрати.
В попередньому судовому засіданні до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3.
В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві. Відповідачі в судове засідання не з’явилися без поважних причин, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що 08 червня 2006 укладений кредитний договір між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, згідно якого ( п. 1.1 ) банк зобов’язався надати відповідачу кошти в розмірі 44594 грн. на придбання автомобіля ВАЗ-21099, з відсотковою ставкою 1, 32 % на місяць, та винагородою за надання фінансового інструменту в розмірі 0, 25 % щомісяця, терміном до 08.06.2011р. Погашення заборгованості здійснюється з 19 по 25 число кожного місяця рівними платежами у розмірі 917, 06 грн. ( а.с. 7-8 ).
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за порушення строків сплати відсотків та винагороди позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.
Пунктом 2.3.3 та 2.2.10 кредитного договору передбачено обов’язок позичальника достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі у випадку порушення ним зобов’язань, передбачених умовами цього договору.
Банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно при настанні умов, передбачених п. 2.3.3. ( п. 2.3.7 договору ).
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1049 цього Кодексу – позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В період дії кредитного договору відповідач-1 не дотримувалася умов п.п. 1.1, 2.2.2, 2.3.3 кредитного договору, відповідно до яких сплата заборгованості по кредиту, відсотків, винагороди здійснюється щомісячно рівними платежами. Станом на 29.07.2009р. ОСОБА_2 має заборгованість перед банком по сплаті кредиту у розмірі 24890, 04 грн., з яких: 22181, 15 грн. – заборгованість за кредитом; 2188, 07 грн. – заборгованість за відсотками; 341, 56 грн. – заборгованість з комісії; 179, 26 грн. – заборгованість з пені ( а.с. 11 ).
В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 08.06.2006р. між сторонами укладений договір застави за умовами якого відповідач-1 передала в заставу автомобіль НОМЕР_2 ( а.с. 9-10 ). Позивач є власником зазначеного автомобіля, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу ( а. с. 12 ).
Відповідно до ст. 572 ЦК Країни в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави ).
За змістом ст. 589 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про заставу» у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначена на момент фактичного задоволення, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.п. 15.7.1, 15.7.3, 23 договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов’язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані
Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності
За таких підстав, враховуючи, що ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, в забезпечення виконання якого між позивачем та нею укладено договір застави, а тому суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» підлягають задоволенню як обґрунтовані в межах позовних вимог, а тому необхідно вилучити у відповідачів автомобіль-21099 НОМЕР_3 та звернути на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості в розмірі 24890, 04 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України також стягнути з відповідачів сплачений позивачем судовий збір в розмірі 254, 24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 572, 589, 590, 1049, 1054 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в:
Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення - задоволити.
Вилучити у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ-210990, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 та передати закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк.
Звернути стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль ВАЗ-210990, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.06.2006р. в розмірі 24 890, 04 грн., шляхом продажу його закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 254, 24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Машівського районного суду С.В. Кравець
Повний текст Рішення виготовлено та підписано 26 жовтня 2009 року