Справа № 22ц-809/2006р. Головуючий у першій інстанції
Артюх К.В. Категорія - цивільна Доповідач - Шемець Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., ЛИТВИНЕНКО І.В.
при секретарі: МЕХЕД Т.О.
за участю: представників сторін, відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Чернігові на рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 23 березня 2006 року по справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові до ВАТ „Спецавтотранспорт", ОСОБА_1 про внесення змін до акту розслідування нещасного випадку за формою Н - 5 та визнання акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н - 1 недійсним
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 року позивач звернувся до суду зазначеним позовом посилаючись на те, що до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Чернігові /далі Фонд/ звернувся ОСОБА_1 за призначенням страхових виплат. Підставою для звернення є Акт про нещасний випадок на виробництві за формою ІНФОРМАЦІЯ_1 року та виписка з акту огляду МСЕК НОМЕР_1 від 02.06.2004 року про встановлення ОСОБА_1 30% ступеня втрати професійної працездатності.
Проте позивач вважає, що нещасний випадок, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року на території ВАТ „Спецавтотранспорт" з ОСОБА_1, не може бути пов'язаний з виробництвом, оскільки стався у неробочий час та не при виконанні трудових обов'язків, тому просив внести до п.6 акту розслідування нещасного випадку за формою ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року, виклавши його в такій редакції: „Нещасний випадок вважається не пов'язаним з виробництвом" та визнати недійсним акт за формою ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням суду від 23 березня 2006 відмовлено позивачеві у задоволенні його вимог.
В апеляційній скарзі Фонд просить скасувати рішення суду, постановити нове про задоволення його вимог, зазначаючи, що рішення суду суперечить фактичним обставинам справи, оскільки показаннями свідків та наявними у справі документами підтверджується факт, що нещасний випадок з потерпілим ОСОБА_1 стався у неробочий час та не при виконанні ним трудових обов'язків. Суд помилково вважає, що факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ВАТ „Спецавтотранспорт" є підставою для визнання нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом, і це суперечить чинному законодавству, так як те, що подія трапилась на території підприємства не є підтвердженням того, що нещасний випадок стався при виконанні потерпілим трудових обов'язків.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працював електромонтером по ремонту та обслуговуванню електроприладів в ВАТ „Спецавтотранспорт" з 01.11.2001 року. 19.09.2003 року згідно розпорядження керівництва виконував роботу на даху адміністративної будівлі. ІНФОРМАЦІЯ_2року /у вихідний день - суботу/, перебуваючи на охоронюваній територій підприємства з метою закінчення дорученої роботи, впав з пожежної драбини адміністративного корпусу і отримав травму.
Відповідач ОСОБА_1 стверджував, що 19.09.2003 року він не закінчив роботу на даху, тому вийшов ІНФОРМАЦІЯ_2 року і його через прохідну пропустили за наказом заступника голови правління товариства ОСОБА_2 і виконуючи роботу впав з драбини. З роботи його відвезли додому, але в зв'язку з погіршенням здоров'я звернувся до лікарні. В стані алкогольного сп'яніння не перебував. Це він підтвердив і в судовому засіданні апеляційного суду.
Представник відповідача ВАТ „Спецавтотранспорт" пояснював, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ОСОБА_1 неробочий день, проте він самовільно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник на територію підприємства, без вказівки керівництва поліз на дах адміністративної будівлі і впав. Акт за формою Н -1 склали на вимогу інспектора Чернігівської ДІОП.
Ці ж обставини події зазначені в п.3 акту форми Н-5 та п.6 акту форми Н-1, де також вказано, що обставини події записані зі слів потерпілого, а його відмова від виклику „швидкої допомоги" вмотивована тим, що він був напідпитку.
В п.6 акту розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 9-30 форми Н-5 комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, з чим не погоджується позивач і просить визнати цей випадок як такий, що не пов'язаний з виробництвом та визнати недійсним акт форми Н-1.
Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимог, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 9-30 ОСОБА_1 впав з пожежної драбини адміністративного корпусу ВАТ „Спецавтотранспорт" під час виконання трудових обов'язків за дорученням роботодавця у вихідний день і не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідача ВАТ „Спецавтотранспорт" про те, що того дня ОСОБА_1 перебував на території підприємства незаконно, не виконував своїх трудових обов'язків і перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки це спростовується наявними матеріалами справи.
З таким висновком погоджується апеляційний суд. Згідно п.6 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1094 від 21 серпня 2001 року за висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків; а також ті, що сталися під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, у вихідні та святкові дні.
Тобто, законодавець визначив, що нещасними випадками, пов'язаними з виробництвом, визнаються випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків за дорученням роботодавця у вихідний день, як це і сталося у випадку з ОСОБА_1 і підтверджується слідуючим.
Згідно пояснень голови правління ВАТ „Спецавтотранспорт" ОСОБА_3 як свідка в судовому засіданні /а.с.145/, 19 вересня 2003 року він давав завдання електрику ОСОБА_1 привести в порядок проводи телефонної мережі, що йдуть по стіні адміністративного корпусу, проте ,очевидно, він цього не виконав і вийшов на роботу в суботу; наказу про його вихід на роботу ІНФОРМАЦІЯ_2 року не було. Проте підтвердив, що після цього випадку з ОСОБА_1 тривалий час проводи висіли і фактично робота не була виконана.
Зазначене є підтвердженням того, що ОСОБА_1 на виконання наказу роботодавця вийшов на роботу у суботу, не виконавши у повному обсязі роботу у п'ятницю, і під час виконання дорученої роботи упав і одержав виробничу травму. Це ж стверджував ОСОБА_1 і в судовому засіданні апеляційного суду.
Про те, що травма виробнича, йдеться і в карті виїзду швидкої допомоги /а.с. 15/, де зі слів ОСОБА_1 зафіксовано, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року на роботі упав з висоти біля 5 м на ноги.
Посилання апелянта на пояснення охоронника ОСОБА_6, про те, що він не пропускав на територію підприємства ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року і яким чином той проник не може пояснити, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки судом в якості свідка зазначена особа не допитувалась і тому ці пояснення не можуть розцінюватись як допустимий доказ.
Відсутність прізвища ОСОБА_1 у наказі про допуск на роботу у вихідний день ні в який спосіб не спростовує вищезазначене.
Тому апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду 1 інстанції, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. хт.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Чернігові - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 березня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: