Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #64355909

Апеляційний суд Рівненської області

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду  кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:                      

головуючого  судді   Єремейчука С.В.,  суддів   Збитковської Т.І., Полюховича О.І., з участю секретаря   Міщук Л.А.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 07 березня 2017 року у кримінальному провадженні №120171801800000007 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, травня місяця, 16 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого: 30.06.2016 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 (ста ) годин громадських робіт,

у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

з участю: прокурора Марути Р.Д., обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 07 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

_______________________________________________________________________________

Справа № 11кп/787/224/2017  Головуючий у І-й інстанції : Сидоренко С.М. Категорія :ч.2 ст.190 КК України   Доповідач : Єремейчук С.В.

Взято ОСОБА_1 під варту в залі суду, ухвалено відраховувати строк покарання з 07 березня 2017 року.

Як встановлено вироком суду першої інстанції , 28 грудня 2016 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в кафе « Кармен», яке знаходиться по вул.Центральна,1, в смт.Клевань Рівненського району Рівненської області, повторно, умисно, з корисливих мотивів, під приводом здійснення телефонного дзвінка, зловживаючи долвірою ОСОБА_2 отримав у останнього його мобільний телефон марки «LENOVO K5 « вартістю 4757 гривень 18 копійок, який в подальшому обернув на свою користь, чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи правильність кваліфікації дій, доведеності винуватості вважає вирок суду таким, що підлягає зміні, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Просить вирок змінити, призначивши йому покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Від інших учасників судового провадження апеляційні скарги не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_1, який просить змінити вирок , думку прокурора Марути Р.Д., який просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого належить залишити без задоволення з наступних підстав.  

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1  у вчиненні  злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України за обставин, викладених у вироку,  про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників провадження, у тому числі і обвинуваченого, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.

Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, судом першої інстанції при його призначенні в повній мірі дотримано вимог ст.ст.5065 КК України.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах санкції частини статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням  ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.  Особі,  яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для  її  виправлення  та  попередження  нових злочинів.

Санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу із наступних підстав.

Відповідно до ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті)  закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або через суворість.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні покарання правомірно  врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, обставини, які пом’якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину , особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочин проти власності та вчинив новий умисний злочин протягом року, по місцю проживання характеризується посередньо, матеріальні збитки потерпілому не відшкодував , та дійшов обґрунтованого висновку , що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі у найнижчому розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.190 КК України , що відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Доводи обвинуваченого про призначення йому покарання не пов’язаного із позбавленням волі є необґрунтованими, оскільки підстав для призначення іншого покарання, ніж позбавлення волі, з урахуванням зазначених обставин, не встановлено.

На думку колегії суддів , також відсутні підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.75 КК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі у найнижчому розмірі , відповідає вимогам ст.65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та  попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Разом із тим , беручи до уваги положення Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII  « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» , яким внесено зміни в ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати його попереднє ув’язнення із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 07 березня 2017 року до моменту набрання вироком законної сили .

Керуючись ст.ст. 404, 405,  407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :  

Вирок  Рівненського районного суду Рівненської області від 07 березня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, залишити без зміни , а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1, без задоволення.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув’язнення, починаючи з 07 березня 2017 року по 06 червня 2017 року , із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І :

________________ ________________ _________________

ОСОБА_3В . ОСОБА_4 ОСОБА_5











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація