ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2012 р.Справа № 2-а-119/11/1420
Категорія: 10.3Головуючий в 1 інстанції: Головко Л.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Яковлева Ю.В.
судді -Жука С.І.
судді -Запорожана Д.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 березня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 21.01.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Очаківського міськвиконкому Миколаївської області. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона має статус «учасник війни»та, відповідно до чинного законодавства України, має право на одержання щороку разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. У 2009 році розмір такої допомоги становив 1 494 грн., у 2010 році -2 118 грн., однак відповідач виплатив їй у 2009 році лише 180 грн., а у 2010 році -320 грн; просила стягнути з відповідача на її користь 3 112 грн. в рахунок недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2009 та 2010 роки.
Відповідач у встановлений законом строк надав заперечення, в яких послався на те, що відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни встановлюється Кабінетом Міністрів України і її виплата здійснюється у межах видатків, які щороку затверджуються Верховною Радою України. Згідно Постанов Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010р. № 299 позивачці як учаснику війни виплачена щорічна грошова допомога у 2009 році -у розмірі 70 грн., у 2010 році -у розмірі 120 грн.; просив відмовити у задоволенні позову.
Справа була розглянута в порядку скороченого провадження.
Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про стягнення недоплаченої суми разової грошової допомоги було задоволено повністю.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області та користь ОСОБА_1 3 112 (три тисячі сто дванадцять) гривень в рахунок недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2009 та 2010 роки.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус «учасник війни». У зв'язку з останнім перебуває на обліку у відповідача. В рахунок щорічної грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993р. (далі -Закон № 3551-ХІІ), відповідачем їй сплачено: у 2009 році -180 грн., у 2010 році -320 грн.. Ці обставини визнаються відповідачем, а тому суд вважає їх встановленими.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ, що діє на момент розгляду справи, щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виплату якої здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007р. №107-VІ "Про державний бюджет на 2008 рік" редакцію частини 5 ст.14 Закону № 3551-ХІІ змінено і встановлено, що розмір разової грошової допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет.
Зазначені зміни до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008. З цього часу зміни до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ Верховною Радою України не вносились.
Зі змісту ч. 3 ст. 150 Конституції України випливає, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент виникнення спірних правовідносин в 2009- 2010 роках частиною 5 ст. 14 Закону № 51-ХІІ передбачалося виплата разової грошової допомоги учасникам війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно абз. 8 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Абз.1 ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум у 2009 році встановлено на рівні грудня 2008 року, який відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" для осіб, які втратили працездатність, з 01 жовтня 2008 року становив 498 грн..
Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2009 рік, виплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ, мала складати 1 494 грн. (498х3), що на 1314 грн. менше, ніж виплачено позивачці.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009р. № 1646-VІ прожитковий мінімум з 01 квітня 2010 року для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 706 грн..
Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2010 рік, виплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ, мала складати 2118 грн. (706х3), що на 1798 грн. менше, ніж виплачено позивачці.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України -адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, оскільки позов був поданий 09 січня 2011 року, суд 1-ї інстанції, у відповідності до вимог ч.2 ст.99 та ч.1 ст.100 КАС України, повинен був не розглядати позовні вимоги ОСОБА_1, а залишити їх без розгляду (права позивача підлягали захисту протягом 6-ти місяців після 5 травня 2010 року).
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 203 КАС України вважає необхідним, скасувати постанову суду першої інстанції, а позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Керуючись ч. 10 ст. 183-2, ч. 1 ст. 195, ст. 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 200 та п. 3 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області -задовольнити.
Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 березня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії -скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Ю.В. Яковлев
Суддя: С.І. Жук
Суддя: Д.В. Запорожан