1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 р. м. Полтава Справа № 2-а-12780/09
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Л.О. Єресько,
при секретарі – М.В. Бредун
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції: Сіроштана О.А.
представників відповідача Державної податкової адміністрації України у Полтавській області: Кобильського О.О., Семенка Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції , Державної податкової адміністрації України у Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
15 січня 2009 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 (надалі - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції , Державної податкової адміністрації України у Полтавській області про визнання неправомірними дій Державної податкової адміністрації у Полтавській області щодо здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності, складення акта перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу від 02.06.2008 року № 00005397 та акта відмови від підписання матеріалів перевірки; визнання неправомірними дій Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції щодо порядку застосування фінансових санкцій і прийняття нею рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року № 0000242333, про застосування фінансових санкцій від 27.06.2007 року № 0000252333 як таких, що здійснені з порушенням вимог пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ про те, що органи державної податкової служби мають право застосовувати штрафні санкці у порядку, встановлено законами України; визнання неправомірними дій Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції щодо застосування фінансових санкцій і прийняття нею рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року № 0000242333 на підставі неіснуючого Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 року № 1776-ІІІ; визнання неправомірним та скасування рішення начальника Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Л.М. Журавель про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.06.2007 року № 0000242333 та про застосування фінансових санкцій від 27.06.2007 року № 0000252333.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що дії Державної податкової адміністрації України у Полтавській області щодо проведення перевірки та складення акта перевірки суперечать ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та пунктам 1-3, 7 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності". Направлення на перевірку, акт перевірки, акт відмови від підписання акту та інші документи складені з порушенням вимог нормативно-правових актів. Щодо виявлених порушень зазначав, що позивач займає частину магазину, друга частина якого передана на підставі укладеного договору оренди суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, який є платником єдиного податку. Розрахунки з покупцями в обох відділах магазину проводить продавець ОСОБА_8, яка працює продавцем у обох суб'єктів підприємницької діяльності за укладеними трудовими угодами. Факт невідповідності суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 1138 грн. 40 коп. не відповідає дійсності, оскільки перевіряючі порахували всі грошові кошти, що знаходились у магазині, в тому числі і у відділі СПД-ФО ОСОБА_1 та неправильно визначили суму коштів, яка була проведена через РРО. Пачок цигарок "Мальборо", на яких би вказувалась максимальна роздрібна ціна, встановлена виробником у 4 грн. 00 коп. у відділі позивача не було.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
У наданих суду письмових запереченнях відповідачі зазначали, що перевірку магазину позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки проведено в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355 згідно плану проведення перевірок на підставі направлень на перевірку та службових посвідчень. Порушення позивачем п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.ст.11, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підтверджується матеріалами перевірки, в зв’язку з чим до нього правомірно застосовано (штрафні) фінансові санкції.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_8, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.06.2008 року інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області Дем'янко А.А. та Кобильським О.О. проведено перевірку магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою АДРЕСА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на підставі направлень на перевірку від 02.06.2008 року № № 2722, 2721 та згідно із планом перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на червень 2008 року.
Перевірка проводилась в присутності особи, що здійснювала розрахунки на момент перевірки ОСОБА_8 із врученням їй під розписку копій направлень на перевірку, що підтверджується її особистим підписом на примірниках направлень відповідача.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, не проведення розрахункової операції із застосуванням РРО при продажу товарів на загальну суму 2 грн. 30 коп.;
- п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності склала 1156 грн. 40 коп.;
- ст.ст. 11, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме, на момент перевірки здійснювалась торгівля алкогольними напоями без марки акцизного збору встановленого зразка та здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником (сигарети “Мальборо”були реалізовані за ціною 4 грн. 50 коп., а на пачці вказана ціна 4 грн. 00 коп.).
За результатами перевірки складено акт від 02.06.2008 року номер бланка 00005397, зареєстрованого за № 16060016/2320, від підписання якого ОСОБА_8 відмовилась, про що складено відповідний акт, копія якого наявна у матеріалах справи.
На підставі акту перевірки Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією (Великобагачанське відділення) 27 червня 2008 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000242333, яким до ОСОБА_6 застосовано штрафну санкцію за порушення п. 1, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідно до п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 5793 грн. 50 коп. ((2 грн. 30 коп. х 5) + (1156 грн. 40 коп. х 5)).
Рішенням Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 червня 2008 року за № 0000252333 до приватного підприємця ОСОБА_6 застосовано за порушення ст.ст.11, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" фінансові санкції: в сумі 1000 грн. - за здійснення роздрібної торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках; в сумі 1700 грн. - за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
Позивач не погодився з даними рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність винесених Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією (Великобагачанське відділення) за результатами перевірки рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, Державна податкова адміністрація у Полтавській області при проведенні 02.06.2008 року перевірки магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить приватному підприємцю ОСОБА_6 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, діяла в межах повноважень, встановлених законом.
Статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі –Закон “Про застосування РРО”) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 1.4. Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 155/ДСК від 04.04.2002 року, п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться органами державної податкової служби відповідно до щомісячних планів групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку.
Перевірку магазину згідно із вищевказаними вимогами законодавства проведено групою інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб на підставі плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на червень 2008 року та за наявності направлень на перевірку.
Доводи позивача про незаконність перевірки у зв’язку з тим, що органом державної податкової служби не було надіслано повідомлення про проведення перевірки за 10 днів до її початку, суд не бере до уваги, оскільки зазначена вимога, яка міститься у ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, стосується лише планових виїзних перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Посилання позивача на те, що йому не надано перевіряючими під розписку копію наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, не ґрунтуються на вимогах ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, якою передбачено надання копії наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, тоді як перевірка магазину позивача була плановою.
Як встановлено із пояснень представників відповідачів у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000242333 від 27 червня 2008 року, яким до ОСОБА_6 застосовано штрафну санкцію за порушення п. 1, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 5793 грн. 50 коп., дійсно було допущено технічну помилку при зазначенні номера та дати прийняття цього Закону. Разом з тим, вказана технічна помилка не впливає на суть виявлених перевіркою порушень, за результатами якої винесено зазначене рішення та не тягне скасування рішення.
Щодо суті виявлених в ході перевірки порушень суд приходить до наступних висновків.
Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, початком перевірки органу державної податкової служби є момент пред’явлення суб’єкту господарювання перевіряючими направлення на перевірку та посвідчень.
Разом з тим, із показів свідка ОСОБА_8 судом встановлено, що до пред’явлення направлення на перевірку та посвідчень, тобто до початку перевірки, перевіряючими було придбано пляшку горілки "Біленька" 0,7 л. та пачку цигарок "Бонд" на загальну суму 20 грн. 30 коп.
Особою, що здійснювала розрахунки не було проведено розрахункову операцію через РРО на суму 2 грн. 30 коп. (пачка цигарок "Бонд").
Таким чином, перевіряючими фактично проведено контрольну закупівлю продукції. Натомість повноваження на здійснення контрольних закупівель згідно ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, надано лише оперативним підрозділам податкової міліції за умови порушення оперативно-розшукової справи. Враховуючи те, що суду не надано доказів щодо порушення оперативно-розшукової справи та участі у перевірці працівників підрозділів податкової міліції, суд приходить до висновку, що контрольну закупівлю до початку перевірки позивача здійснено інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області без наданих на це законом повноважень.
У зв’язку з цим, порушення щодо непроведення через РРО суми покупки встановлювалось з використанням способу, не передбаченого законом.
Щодо не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності склала 1156 грн. 40 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування РРО” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 2 Закону України “Про застосування РРО”місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
У ході перевірки перевіряючими встановлено, що на місці проведення розрахунків фактично знаходилось 1163 грн. 20 коп., всі кошти були занесені продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8 власноручно до опису грошових коштів з покупюрним описом. Однак, згідно денного Х звіту з РРО в день перевірки через реєстратор було проведено розрахункові операції на суму 4 грн. 50 коп. У зв’язку з цим перевіряючими встановлено невідповідність коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО, в розмірі 1156 грн. 40 коп. та згідно із ст. 22 Закону України “Про застосування РРО” застосовано фінансову санкцію у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність- 5782 грн.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій складає 36 грн. 60 коп.
Згідно договору оренди майна, що належить до державної власності № 380/05-Н від 15 липня 2005 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) передало приватному підприємцю - ОСОБА_1 (орендар) у строкове платне користування державне майно площею 40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 під магазин по торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи).
Приватний підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку у 2008 році, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 01.01.2008 року.
Таким чином, у приміщенні магазину здійснюється торгова діяльність як позивачем, так і приватним підприємцем ОСОБА_1 При цьому продавцем у обох осіб згідно укладених трудових угод є ОСОБА_8
Із показань свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні встановлено, що перевіряючими було перераховано всі грошові кошти, що знаходились у магазині та належали як позивачу, так і приватному підприємцю ОСОБА_1, що у свою чергу підтверджується відомостями книги обліку доходів і витрат № 2 приватного підприємця ОСОБА_1 за 02.06.2008, копія якого наявна у матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (Великобагачанське відділення) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 червня 2008 року № 0000242333, яким до ОСОБА_6 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 5793 грн. 50 коп.
Щодо виявленого порушення, що полягає у торгівлі алкогольними напоями без маркок акцизного збору встановленого зразка суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на момент перевірки на зберіганні в позивача знаходились алкогольні напої без акцизнах марок встановленого зразка, а саме: "Севастопольське шампанське ігристе" по ціні 16 грн. за пляшку, виробник Державне підприємство Севастопольський винзавод та вино "Кримське біле марочне" по ціні 18 грн. 50 коп, виробник Державне підприємство "Кримський винний дім" м. Феодосія., що підтверджується наданими власноручно ОСОБА_6 письмовими поясненнями від 02.06.2008 року.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Статтею 1 Закону “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995 року № 329/95-ВР встановлено, що маркуванням алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного Закону виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктами 19, 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567 також визначено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції. Марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів.
З урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відсутність акцизної марки на пляшці "Севастопольського шампанського ігристого" та на пляшці вина "Кримське біле марочне" є порушенням ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлена відповідальність у вигляді штрафу для суб'єктів господарювання за зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Враховуючи вищенаведене, рішення Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 27 червня 2008 року № 0000252333 в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_6 фінансової санкції за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка в сумі 1700 грн. винесено відповідно до положень чинного законодавства України.
Отже, вимоги позивача про скасування вказаного рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Порушення позивачем ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"- здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником (цигарки “Мальборо”були реалізовані за ціною 4 грн. 50 коп., а на пачці вказана ціна 4 грн. 00 коп.) суд вважає недоведеним , виходячи з наступного.
Із пояснень представників сторін встановлено, що чек на покупку пачки цигарок «Мальборо» вибито на прохання перевіряючих, при цьому товар продавцем перевіряючому не передавався, тобто факту продажу тютюнових виробів із вищевказаними порушеннями в ході перевірки не було встановлено.
Свідок також показав, що в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" не було на реалізації цигарок “Мальборо” із зазначенням на пачці ціни 4 грн.00 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не було надано доказів на підтвердження факту здійснення роздрібної торгівлі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» цигарками «Мальборо» із зазначенням на пачці ціни 4 грн. 00 коп. та не доведено правомірність рішення щодо застосування фінансової санкції за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими ніж ті, що вказані на відповідних пачках в сумі 1000 грн.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 27 червня 2008 року № 0000252333 в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_6 фінансової санкції за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими ніж ті, що вказані на відповідних пачках в сумі 1000 грн.
Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адмінітративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 1, 3, 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.ст. 11, 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст.ст. 1, 7 “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичноїособи ОСОБА_6 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації України у Полтавській області про визнання дій неправовмірними та скасування рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (Великобагачанське відділення) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 червня 2008 року № 0000242333, яким до ОСОБА_6 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 5793 грн. 50 коп.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 27 червня 2008 року № 0000252333 в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_6 фінансової санкції за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими ніж ті, що вказані на відповідних пачках в сумі 1000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2009 року.
Суддя Л.О. Єресько