Справа № 2-2700

                                                                                                                                             2009 рік

З А О Ч Н Е     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    01 жовтня 2009 року .           Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:        

                                      головуючого судді          -         Кирилюк Л.К.

                                      при секретарі                   -         Палилюлько Н.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Фортеця" про визнання недійсним пункту договору про залучення внеску на депозитний рахунок та стягнення внеску з депозитного рахунку, -    

В С Т А Н О В И В  :

В липні 2009 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача кредитної спілки "Фортеця" (надалі КС "Фортеця")   про визнання недійсним пункту договору про залучення внеску на депозитний рахунок та стягнення внеску з депозитного рахунку.

Посилався на те, що 28 лютого 2008 року між ним як членом кредитної спілки "Фортеця" та відповідачем КС "Фортеця" укладено договір № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок", згідно умов якого він особисто вніс грошові кошти в сумі 25000 грн. в касу Чернівецької філії відокремленого підрозділу № 12 КС "Фортеця" за прибутковим касовим ордером № 139 від 28 лютого 2008 року строком на один рік до 28 лютого 2009 року з відсотковою ставкою 23% річних на суму внеску з виплатою після закінчення строку дії договору. Одночасно йому було видано членську книжку № НОМЕР_1 від 28 лютого 2008 року.

Після закінчення дії договору він неодноразово в усній формі звертався до відповідача про повернення внеску, а 26 березня 2009 року звернувся з письмовою вимогою. Однак до даного часу сума внеску йому не повернута, працівники відповідача відмовляються надавати письмову відповідь, мотивуючи це тим, що керівництво забороняє їм надавати будь-які письмові документи вкладникам.    

Пунктом 5.2 договору передбачено, що якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Товариство "Фортеця".

Вважає даний пункт договору незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з наступних підстав:

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.    

Згідно ч.ч.1,2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин або його окрема частина можуть бути визнані судом недійсними (оспорюваний правочин).

Відносини між споживачами послуг та виконавцями цих послуг регулюються законом України "Про захист прав споживачів", який визначає права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України "Про захист прав споживачів" під час придбання замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб споживачі мають право на захист своїх прав державою.

Захист прав споживачів здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також суди.    

Згідно ст.ст. 22, 55, 64 Конституції України гарантується право особи на звернення за захистом своїх інтересів, порушених прав до суду і це конституційне право не може бути скасовано або обмежене.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" договір – це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

Підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачені ст. 18 даного Закону. Зокрема, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договір із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Пункт 5.2 кредитного договору № 100 дз від 28 лютого 2008 року обмежує право споживача на судовий захист своїх прав в судах, штучно позбавляє його можливості реалізації повного обсягу прав, наданих йому Конституцією та законами України, звужуючи обсяг права на захист конкретно визначеним відповідачем – третейським судом, рішення якого згідно Закону України "Про третейські суди" є остаточним і оскарженню не підлягає.

При цьому відповідач КС "Фортеця" при підписанні договору не роз'яснив суть третейського застереження в договорі своєму контрагентові, а, скориставшись його необізнаністю, фактично обмежив його права на вирішення будь-яких ініційованих ним спірних питань між сторонами договору в порядку цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки відповідно до п.5 ст. 130, п.6 ст. 207 ЦПК України за наявності укладеної між сторонами третейської угоди можливість розгляду спору судом залежить виключно від волі та бажання відповідача – виконавця послуг.  

Тому вважає, що наявність в п.5.2 кредитного договору № 100 дз від 28 лютого 2008 року третейської угоди, як істотні умови укладеного сторонами договору про надання послуг, обмежує конституційне право позивача на звернення за захистом своїх прав чи інтересів до суду загальної юрисдикції та вирішення спору між сторонами в судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства і вносить істотний дисбаланс в обсяг договірних прав та обов'язків сторін на шкоду споживача.

Спочатку він намагався зв'язатись з постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Фортеця", однак безрезультатно, телефону або електронної адреси у нього немає, а письмовий запит про місцезнаходження цього суду залишений без відповіді.

Для забезпечення захисту його прав ним була подана скарга до прокуратури Першотравневого району м. Чернівці, яка направлена в Першотравневий РВ УМВС України в Чернівецькій області. За результатами розгляду цієї скарги винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій зазначено, що наведені вище правовідносини дійсно мали місце, відповідач не повернув йому його депозитний внесок, однак зобов'язаний його повернути, зазначені правовідносини є цивільно-правовими, які вирішуються виключно в судовому порядку.

Станом на 21 липня 2009 року відповідач кошти не повернув, вважає таке відкрите небажання повернути йому кошти незаконним.

Посилання відповідача на його розпорядження від 19 січня 2009 року, згідно якого повернення внесків членів кредитної спілки за договорами, термін дії яких закінчився, здійснюватиметься згідно графіку повернення внесків в разі встановлення такого порядку за домовленістю із вкладниками відповідно до укладених додаткових договорів та згідно встановленої черговості, є намаганням уникнути виконання зобов'язань за договором. Будь-яких додаткових договорів про продовження строку дії договору з відповідачем він не підписував і підписувати не буде, про факт існування графіку повернення вкладів йому не відомо, а тому будь-які розпорядження, видані відповідачем, які обмежують його права та позбавляють можливості отримати назад кошти, є протиправними і не можуть виступати належними та допустимими доказами по справі.

Крім того, розпорядження Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг України № 1203 від 15 жовтня 2008 року та № 1236 від 23 жовтня 2008 року, на які посилається відповідач, скасовані розпорядженням Держфінпослуг від 26 березня 2009 року № 213, про це установа зазначила в своєму зверненні, в тому числі і до кредитних спілок, де наголосила на неприпустимості порушення умов кредитних договорів із споживачами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки" внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Таким чином, вважає, що відповідач порушив його право на володіння та розпорядження його власністю, а саме: грошовими коштами в сумі 25000 грн.

Згідно п. 4.3 договору в разі невиконання сторонами власних зобов'язань згідно цього договору, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки, включаючи упущену вигоду.

Відповідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Після отримання коштів від відповідача, він мав намір покласти їх на депозит в "Укргазбанк", де процентна ставка станом на 01 березня 2009 року на депозитах була вище, ніж у відповідача і складала 25% річних. Зволікання з поверненням вкладу позбавило його доходу у вигляді відсотків, які він реально міг би отримати в "Укргазбанку", а саме: 25000 х 25% = 6250 грн. та 6250: 12 х 5 місяців (з 01 березня 2009 року по 01 серпня 2009 року) = 2604 грн., тобто упущена ним вигода складає 2604 грн.            

Просить визнати недійсним пункт 5.2 договору № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок" від 28 лютого 2008 року, укладений між ним та кредитною спілкою "Фортеця", стягнути з кредитної спілки "Фортеця" на його користь внесок на депозитний рахунок в сумі 25000 грн., упущену вигоду в сумі 2604 грн., понесені судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 900 грн.

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав повністю, просить визнати недійсним пункт 5.2 договору № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок" від 28 лютого 2008 року, укладений між ним та кредитною спілкою "Фортеця", стягнути з кредитної спілки "Фортеця" на його користь внесок на депозитний рахунок в сумі 25000 грн., упущену вигоду в сумі 2604 грн., понесені судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 900 грн. з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини.  

 Представник відповідача КС "Фортеця" в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, причину неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності і на підставі наявних доказів ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст.ст. 509, 524, 525, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

 Відносно цих вимог закону судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між позивачем ОСОБА_1. як членом кредитної спілки та відповідачем кредитною спілкою "Фортеця" укладено договір № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок", згідно умов якого (п.1.1) він особисто вніс грошові кошти в сумі 25000 грн. в касу Чернівецької філії відокремленого підрозділу № 12 КС "Фортеця" за прибутковим касовим ордером № 138 від 28 лютого 2008 року строком на один рік до 28 лютого 2009 року з відсотковою ставкою 23% річних на суму внеску з виплатою після закінчення строку дії договору відповідно до п.2.2. (копія договору на а.с.8-9 та копія квитанції на а.с.10). Одночасно ОСОБА_1. було видано вступну членську книжку № НОМЕР_1 від 28 лютого 2008 року (копія на а.с.12).

           Статтею 23 Закону України "Про кредитні спілки" встановлено, що кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти у порядку та строки, які визначені договорами, укладеними з членом кредитної спілки.

 Згідно п.2.6. договору № 100дз від 28 лютого 2008 року відповідач зобов'язався повернути позивачу суму внеску, а також нараховані на внесок проценти в день закінчення строку внеску, тобто 28 лютого 2009 року. Після закінчення строку дії договору 26 березня 2009 року позивач ОСОБА_1. звернувся до відповідача з письмовою заявою про вихід зі складу членів кредитної спілки та виплату йому належних сум по внеску (копія на а.с.11), яка була прийнята представником відповідача, однак відповідач КС "Фортеця" на цю заяву не відповів і розрахунку з позивачем не провів до даного часу, що ним не оспорюється, а тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути суму внеску 25000 грн., задовольнивши в цій частині позовні вимоги.

Пунктом 4.3. договору № 100дз від 28 лютого 2008 року, укладеного між КС "Фортеця" та ОСОБА_1., передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами власних зобов'язань згідно цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки, включаючи упущену вигоду.

Відносно цих положень договору, узгоджених позивачем та відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення з відповідача на його користь упущеної вигоди після закінчення строку дії договору з 28 лютого 2009 року по 01 серпня 2009 року на час звернення з позовом до суду в сумі 2604 грн. є обґрунтованими, тому належить задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

Відносно цих вимог закону судом встановлено, що п. 5.1. договору № 100дз від 28 лютого 2008 року передбачено, що усі спори, які виникають з цього договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а п.5.2. передбачено, що якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Товариство "Фортеця".

            Згідно вимог Конституції України, положень ЦК України, Закону України "Про кредитні спілки" відповідач КС "Фортеця" при укладанні договору зобов'язаний був роз'яснити позивачу ОСОБА_1. зміст п.5.2 договору і надати документи та відомості про цей третейський суд, зокрема: свідоцтво про його реєстрацію в Міністерстві юстиції України, Положення про постійнодіючий третейський суд та регламент третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Товариство "Фортеця", відомості про його місцезнаходження, про склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейського суду, порядок обрання третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третейського суду, чого зроблено не було, не надано відповідачем таких даних про зазначений третейський суд і в ході розгляду даної справи, а тому суд вважає, що положення п.5.2. позбавляють позивача ОСОБА_1. можливості здійснювати захист своїх прав та інтересів у відповідності до Конституції України в суді, вони суперечать вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, в зв'язку з чим даний пункт договору належить визнати недійсним, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Таким чином, суд вважає, що належить визнати недійсним пункт 5.2. договору № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок" від 28 лютого 2009 року, укладеного між кредитною спілкою "Фортеця" та ОСОБА_1., з відповідача КС "Фортеця" належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1. за цим договором депозитний внесок в сумі 25000 грн., упущену вигоду в сумі 2604 грн., повністю задовольнивши позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги повністю задоволені, суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн., сплачені ним згідно квитанції (а.с.2), а також на користь держави судовий збір в сумі 284 грн. 54 коп. (1% від суми 27604 грн., що становить суму 276 грн. 04 коп., 8 грн. 50 коп. за позовну вимоги про визнання недійсним пункту договору), так як позивач при зверненні з даним позовом до суду був звільнений від його сплати.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 203, 215, 509, 524, 525, 526, 530,1167 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 228, 88 ч.1, ч.3 ЦПК України, суд,  -    

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

            Позовні вимоги задовольнити повністю.

    Визнати недійсним пункт 5.2. договору № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок" від 28 лютого 2009 року, укладеного між кредитною спілкою "Фортеця" та ОСОБА_1.  

Стягнути з кредитної спілки "Фортеця" на користь ОСОБА_1 за договором № 100дз "Про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок" від 28 лютого 2009 року депозитний внесок в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, упущену вигоду в сумі 2604 (дві тисячі шістсот чотири) гривні, а всього суму 27604 (двадцять сім тисяч шістсот чотири) гривні та понесені судові витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 гривень.

Стягнути з кредитної спілки "Фортеця" на користь держави судовий збір в сумі 284 гривні 54 копійки.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Заява про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ