Справа №22 ас-305 2006 р.                                   Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 26                                                             Батрин О.В.

Доповідач Чорний В.І.

ПОСТАНОВА

Апеляційного суду Вінницької області

від 7 червня 2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Чуприни В.В.,Оніщука В.В.

При секретарі Руденко О.В.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 8 грудня 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вінницького військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби.

Вказував, що незважаючи на внесення в чинне законодавство України змін щодо грошового забезпечення військовослужбовців, відповідачем не був здійснений перерахунок розміру призначеної йому пенсії.

Зокрема, при нарахуванні йому пенсії не були враховані 100% надбавка, введена з 01.01.2003 року Указом Президента України №173 від 22.02.2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», надбавка за безперервну військову службу в розмірі від 10 до 90% передбачена Указом Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», а також щомісячна премія в розмірі 33,3% від розміру всіх видів грошового забезпечення, встановлена Указом Президента України №615 від 14.07.1995 року та №923 від 4.10.1996 року, а також Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 року.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 8 грудня 2005 року позов був задоволений.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір. Просить постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в позові.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав.

За висновком суду, розмір пенсії позивача належним чином не перераховувався згідно ст. 63 Закону України, про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, а тому позивач має право на відшкодування не отриманої частини пенсії без обмежень будь-яким строком в межах позовних вимог.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у збройних Силах, після звільнення з якої 20.09.1997 року був поставлений на пенсійний облік у Вінницький ОВК, яким була нарахована йому пенсія.

Пенсія ОСОБА_1 була призначена на підставі п. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-12 де пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби проводиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких осіб (2262-12).

Укази Президента України на підставі яких були задоволені позовні вимоги були виданні після звільнення позивача зі служби, не мають зворотньої сили й не поширюються на правовідносини, які мали місце до його видання.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2005 року №14 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» роз'яснив, що вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається, що перерахунки пенсії Вінницьким ОВК робилось своєчасно в межах коштів зазначених держбюджетом у відповідності з чинним законодавством на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підвищення пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №1350 від 27.08.2003 р., №895 від 13.07.2004 р. Закону України «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали, однак суд не взяв до уваги вимоги Закону й постановив рішення, яке їх порушує.

Ураховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія судців, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісара задовільнити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 8 грудня 2005 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС з дня складання в повному обсязі.