Справа № 22-1513 2006 р.                                     Рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 44                                                                               Задорожного В.П.

Доповідач: Чорний В.І.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 7 червня 2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Чуприни В.О., Оніщука В.В.

При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів в зв'язку з невиконанням зобов'язань в сумі аквіволентній 2500 доларів США.

На рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 29 березня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про повернення коштів в зв'язку з невиконанням зобов'язань, мотивуючи тим, що в лютому 2005 року він при свідках передав відповідачу 2500 доларів США для придбання транспортного засобу, з метою здійснення пасажирських перевезень.

В листопаді зазначеного року позивачу стало відомо, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, а отримані кошти витратив на власні потреби, а тому просить стягнути з відповідача 12625 грн.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 29 березня 2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 12625 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив суд. Просить апелянт ухвалите нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Постановляючи рішення суд виходив із того, що позивач не довів те, що в лютому 2005 року в м. Києві він передав відповідачу 2500 доларів США, а останній зобов'язався на ці кошти придбати транспортний засіб, для здійснення пасажирських перевезень, оскільки не встановлено будь-яких угод між сторонами у тому числі і позики.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримував від свого батька ОСОБА_1 певну суму коштів для здійснення деяких покупок, при цьому заперечується, щодо отримання 2500 доларів США.

Суд дійшов підставного висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки сторони письмову угоду на придбання транспортного засобу для здійснення пасажирських перевезень, на позику коштів не укладали, а недодержання вимог щодо письмової форми правочину у випадках його оспорювання не може доводитись свідченням свідків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні не спростовують висновків суду, оскільки останні грунтуються на повно з'ясованих обставинах справи. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому немає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 29 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.