Справа №2-567/2009р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 жовтня 2009 року  

  Малиновський районний суд м. Одеси у складі:  

  головуючого судді     Ярош А.І.  

  при секретарі       Стариш О.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського комерційного підприємства «Обларгообладнання», за участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП,  

ВСТАНОВИВ:  

У 1997 році ОСОБА_1 В,М. звернувся з позовом до суду до ОКП „Облагрообладнення” про стягнення матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, посилаючись на наступні обставини.  

ОСОБА_1 є власником автомобілю марки „Peugeot-505”, 1985 року випуску, державний реєстраційний номер В6518ОІ.  

24 червня 1997 року сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки „ГАЗ-31029”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ-2106”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль „ВАЗ-2106” змістився на смугу зустрічного руху, що призвело до його зіткнення з автомобілем марки „Peugeot-505”, 1985 року випуску, державний реєстраційний номер В6518ОІ, під керуванням водія ОСОБА_1, який стояв без руху, пропускаючи пішохода на миготливий жовтий сигнал світлофора.      

Зазначеною дорожньо-транспортної пригодою автомобілю ОСОБА_1 завдано механічних пошкоджень, й позивач вважає, що відшкодовувати заподіяні матеріальні збитки та компенсувати заподіяну моральну шкоду повинно підприємство-відповідач, оскільки ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ОКП „Облагрообладнення” й керував належним підприємству автомобілем.        

  Зазначена справа розглядалася судом першої інстанції неодноразово та 24 вересня 2008 року була передана на розгляд судді Ярош А.І.  

  14 березня 2006 року ОСОБА_1М, уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ОКП «Облагрообладнання» завдану дорожньо-транспортною пригодою матеріальну шкоду у розмірі 17 076,27 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.  

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з’явився, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.  

Представник ОКП „Облагрообладнення” за довіреністю №281/2 від 26 грудня 2008 року – ОСОБА_4 – у судове засідання з’явився, вимоги ОСОБА_1 від імені підприємства визнав частково в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 4800,17 грн. та витрат на проведення експертизи у розмірі 90,16 грн. – з підстав, викладених у письмових запереченнях, не заперечував проти часткового задоволення позову.    

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Відповідно до рапорту ДІМ Усатівського СВМ Біляївського РВ УМВС в Одеській області ОСОБА_5 від 21 вересня 2009 року, доставка приводом ОСОБА_2 у судове засідання є неможливою оскільки за адресою реєстрації: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Дачне, вул. Первомайська, 63 він не проживає відповідно до ОСОБА_5 від 21 вересня 2009 року. За можливою відомою адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 також не встановлено. У зв'язку з цим ОСОБА_2  про явку у судове засідання був повідомлений через засоби масової інформації, а саме шляхом надання відповідного повідомлення до Газети «Чорноморські новини», що  відповідає вимогам ч. 9 ст. 74 ЦПК України.  

  Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативну базу, яка регулює галузь спірних правовідносин, суд дійшов до наступного.  

  Оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулася у 1997 році, тоді ж і виникло зобов'язання з відшкодування шкоди, суд при вирішенні спору застосовує положення ЦК України в редакції 1963 року.  

Як встановлено в судовому засіданні, 24 червня 1997 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки „ГАЗ-31029”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, й що належить Одеському комерційному підприємству „Облагрообладнення”, рухаючись в місті Одесі по вулиці Преображенській з боку Великої ОСОБА_6 в сторону вулиці Пантелеймонівська, на перехресті з вулицею ОСОБА_6, не надав переваги у русі автомобілю марки „ВАЗ-2106”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до зіткнення вказаних автотранспортних засобів. Внаслідок вказаних подій, автомобіль марки „ВАЗ-2106” змістився на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на автомобіль марки „Peugeot-505”, 1985 року випуску, державний реєстраційний номер В6518ОІ, під керуванням водія ОСОБА_1, який стояв без руху перед перехрестям, пропускаючи пішохода на миготливий жовтий сигнал світлофора.  

  За фактом даної дорожньо-транспортної пригоди була порушена кримінальна справа №254/1998р. за звинуваченням ОСОБА_2 у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 215 КК України в ред. 1960 року.  

  Відповідно до Вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 1998 року (належним чином завірена копія – ОСОБА_7 І, а.с. 54-56), ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні вищезазначеного злочину та притягнений до кримінальної відповідальності у вигляді виправних робіт строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 28 травня 1998 року.  

Зазначеною дорожно-транспортною пригодою завдано механчних пошкоджень автомобілю марки „Peugeot-505”, 1985 року випуску, державний реєстраційний номер В6518ОІ, власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ОІС №066045 є ОСОБА_1  

Відповідно до висновку авто-технічної експертизи №7655 від 17 липня 1997 року про визначенням вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля „Peugeot-505”, яке проводилася за дорученням ст.слідчого СВ з ДТП ОГУ МВС в Одеській області ОСОБА_7, складеному експертами ОНДІСЕ (ОСОБА_7 І, а.с. 45-47), вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобілю марки „Peugeot-505”, 1985 року випуску, державний реєстраційний номер В6518ОІ заподіяних внаслідок ДТП, складає 4 800,17 грн.  

Враховуючи уточнені вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОКП „Облагрообладнення” суму компенсації заподіяних матеріальних збитків з урахуванням індексу інфляції за спірний період у розмір 17 076,27 грн., судом встановлено наступне.  

При час первісного розгляду позову ОСОБА_1 від 25 липня 1997 року, позовні вимоги ОСОБА_1 уповноваженою особою відповідача ОКП „Облагрообладнення” були визнані у обсязі матеріальних збитків, та представник відповідача заявив клопотання від 08 серпня 1997 року про прийняття грошової суми у розмірі 4 890,33 грн., з яких: 4 800,17 грн. – сума матеріальних збитків, згідно висновку експертів ОНДІСЕ №7655 від 17 липня 1997 року; а 90,16 грн. – витрати на її проведення (ОСОБА_7 І, а.с. 9)   .   Факт визнання обов'язку по сплаті вищезазначеної суми та намір виконати зобов'язання підтверджується також Наказом ОКП «Обларгообладнання» №134-П від 06 серпня 1997 року, в якому зазначено провести виплату ОСОБА_1 В,М. у суму 4890,33 грн. (ОСОБА_7 І, а.с. 10).  

Крім того, дані обставини не заперечувались позивачем ОСОБА_1 у судових засіданнях та підтверджуються його особовою заявою суду від 15 вересня 1997 року (том І, а.с. 26).      

Що стосується висновку №12211 від 21 жовтня 1998 року ОНДІСЕ за вказаною справою (ОСОБА_7 І, а.с. 76-78), яким розмір матеріальних збитків встановлений у розмірі 11 503,74 грн., суд вважає його недопустимим доказом з наступних підстав. По-перше, даний висновок не є висновком за проведеним експертним дослідженням, оскільки був зроблений на підставі листа головуючого на той час справі судді Граніна В.Л. про перерахунок вартості заподіяної шкоди, а не ухвали про призначення експертизи, як того вимагає ЦПК України. По-друге, під час проведення даного перерахунку експерт не попереджався про кримінальну відповідальність щодо надання неправдивого висновку, оскільки відповідні дані про попередження про кримінальну відповідальність відсутні в тексті висновку №12211 від 21 жовтня 1998 року.  

Ухвалою Ілічівського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Гранін В.Л.) від 09 листопада 1998 року (ОСОБА_7 І, а.с. 95) по зазначеній справі призначено повторну автотехнічну експертизу щодо визначення вартості заподіяної шкоди з урахуванням зносу на той час, однак ОСОБА_1 не було представлено необхідні документи, що підтверджують фактично понесені витрати на відновлювальний ремонт автомобілю (ОСОБА_7 І, а.с. 97), внаслідок чого проведення експертизи було неможливим.  

Під час даного розгляду справи у судових засіданнях сторонам неодноразово роз'яснювалося право заявлення клопотання про призначення повторної автотоварознавчої експертизи, однак відповідних клопотань від сторін не надходило, документів, що підтверджують фактично понесені витрати на ремонт автомобілю ОСОБА_1М, також не надані, у зв'язку з чим, при вирішенні спору, судом приймається до уваги експертний висновок від 17 липня 1997 року.  

Відповідно до ст. 206 ЦК України (в ред. 1963 року), особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність при наявності її вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом, або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.  

Враховуючи вищевикладене суд не вбачає вини відповідача у простроченні виконання грошового зобов’язання по відшкодуванню матеріальних збитків. Навпаки, дії ОКП „Облагрообладнення” по перерахуванню вказаної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду суд визнає як належне забезпечення його виконання й визнання свого обов’язку.  

При вирішення питання про стягнення суми заборгованості за грошовим зобов’язанням, кредитор має право вимагати стягнення спірної грошової суми з урахуванням індексу інфляції за певний період прострочення виконання зобов’язання, який встановлюється Державним комітетом статистики України.  

Однак, оскільки вини ОКП „Облагрообладнення” у простроченні погашення заподіяних матеріальних збитків судом не встановлено, суд вважає, що при стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 суми компенсації заподіяних матеріальних збитків, коефіцієнт індексу інфляції за відповідний період врахуванню не підлягає.  

Відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦК України (в ред. 1963 року), шкода, заподіяна особі, або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.  

Відповідно до ст. 450 ЦК України (в ред. 1963 року), організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого).  

Відповідно до ст. 441 ЦК України (в ред. 1963 року), організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОКП «Обларгообладнання» на користь ОСОБА_1 суму завданих матеріальних збитків у розмірі 4800,17 грн.  

Відповідно до ст. 440-1 ЦК України (в ред. 1963 року), Моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діянням іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода, заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій  або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.  

Судом визнається факт заподіяння позивачу моральної шкоди у вигляді фізичних страждань, пов’язаних із знищенням чи пошкодженням його майна й зміненням його встановленого образу життя. Однак, при цьому, суд вважає що вимоги ОСОБА_1М, щодо компенсації моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., є надмірною й вважає, що її розмір, приймаючи до уваги принцип співмірності та розумності, підлягає визначенню у розмірі 1 500 грн.    

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення, витрат на правову допомогу, витрат сторін та їх представників, що пов'язані і з явкою до суду, витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.  

  За час розгляду справи ОСОБА_1 сплачено на правову допомогу 1500 грн., а саме: відповідно до квитанції №14 від 16.12.1999 року – 540 грн. (ОСОБА_7 І, а.с. 401), відповідно до квитанції №4 від 25.02.2000 року – 260 грн. (ОСОБА_7 І, а.с. 402) та відповідно до квитанції б/н від 20.12.2005 року – 700 грн. (Том ІІ, а.с. 68), які підлягають стягненню з ОКП «Облагрообладнання» на користь позивача.  

  Відповідно до квитанції №6960 від 18 липня 1997 року (ОСОБА_7 І, а.с. 105),ОСОБА_1 сплачено 90,16 грн. за дачу експертного висновку №7655 від 17 липня 1997 року, які також підлягають стягненню з відповідача на його користь.  

  Керуючись ст.ст. 206, 440, 440-1, 441, 450 ЦК України, ст. 10, 60, 79, 88, 146, 209, 212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення” про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП – задовольнити частково.  

Стягнути з Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення”  на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 17 коп.  

Стягнути з Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення” на користь ОСОБА_1 суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.  

Стягнути з Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення” на користь ОСОБА_1 суму витрат, пов’язаних з проведенням авто-технічних експертиз у розмірі 90 (дев'яносто) грн. 16 коп.  

Стягнути з Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення” на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.  

В іншій частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.  

Стягнути з Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення” на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  

Стягнути з Одеського комерційного підприємства „Облагрообладнення” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп..  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.  

Суддя: