ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-4769/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
21 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Матійчук Г.О.,
при секретарі: Шишкарьовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення банківських вкладів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача банківські вклади, обґрунтовуючи це тим, що між ним та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договори банківських вкладів, а саме: № 1020/0403676001501001 від 06.03.2008 року в сумі 2 000,00 доларів США, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1020/0403687001501001 від 19.05.2008 року в сумі 1 340,00 євро, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1020/0308615001501001 від 27.01.2009 року в сумі 4 152,61 доларів США , проте відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення вкладів, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Також просить стягнути 120,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі та провести заочний розгляд справи.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За викладених підстав, а також враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори банківських вкладів, а саме: № 1020/0403676001501001 від 06.03.2008 року в сумі 2 000,00 доларів США строком на 390 днів з 06.03.2008 року по 30.03.2009 року з виплатою 11,8% річних;
№ 1020/0403687001501001 від 19.05.2008 року в сумі 1 340,00 євро, строком на 390 днів з 19.05.2008 року по 12.06.2009 року з виплатою 9,6% річних;
№ 1020/0308615001501001 від 27.01.2009 року в сумі 4 152,61 доларів США строком на 183 дні з 27.01.2009 року по 28.07.2009 року з виплатою 11% річних;
Свої зобов»язання за договорами позивач виконав, перерахувавши на рахунок банку зазначені вище суми, про що свідчать квитанції № 1020/161 від 06.03.2008 р., (а.с.11); № 1020/219 від 19.05.2008 р., (а.с.11а); № 1020/208 від 27.01.2009 р., (а.с.12).
Після закінчення терміну дії договорів позивач звернувся до установи банку з вимогою повернути кошти за договорами банківських вкладів, однак отримав відмову, мотивовану тим, що в банку немає/недостатньо коштів (а.с.13-15), суми вкладів не повернено і на день розгляду справи.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на відсутність коштів. Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак не приймається судом до уваги.
За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 120,00 грн. у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь Держави підлягає стягненню 1 700,00 грн. у відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення банківських вкладів – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 321024, ідентифікаційний код 19357325) на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1020/0403676001501001 від 06.03.2008 року в сумі 2 000(дві тисячі),00 доларів США, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1020/0403687001501001 від 19.05.2008 року в сумі 1 340(одна тисяча триста сорок),00 євро, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1020/0308615001501001 від 27.01.2009 року в сумі 4 152(чотири тисячі сто п»ятдесят два),61 доларів США та 120(сто двадцять),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 321024, ідентифікаційний код 19357325) на користь Держави 1 700 (одну тисячу сімсот),00 грн. у відшкодування судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.О.Матійчук