Справа № 2-9480/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі головуючого – судді Кічмаренко С.М.
при секретарі – Тимофійчук Х.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до «Морського кредитного товариства» про стягнення депозитного вкладу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до «Морського кредитного товариства» про стягнення депозитного вкладу та моральної шкоди, вказуючи що він 17 червня 2008 року по депозитному договору №159/08-С вніс на депозитний рахунок «Морського кредитного товариства» 36 000 грн. на строк 12 місяців, з виплатою 24 % річних. Крім того, згідно додаткової угоди від 10 листопада 2008 року він вніс на депозитний рахунок «Морського кредитного товариства» ще 4 000 грн. Таким чином загальна сума вкладу з урахуванням всіх раніше проведених довкладень складає 40 000 грн. Строк договору закінчився 17 червня 2009 року. До того часу сума вкладу складала 43 000 грн., які відповідач відмовився видавати, посилаючись на відсутність коштів.
Позивач просить суд стягнути з «Морського кредитного товариства» на його користь, враховуючи індекс інфляції: депозит у розмірі 40 000 грн., суму нарахованих процентів з 17.06.2008 року по 17.06.2009 року у розмірі 3 000 грн., нараховані 3% річних за несвоєчасну виплату грошового зобов’язання у розмірі 106 грн. 03 коп., а також моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просить суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України „у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи ”.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи повторно не з’явився в судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також враховуючи те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході судового засідання встановлено, що між сторонами був укладений договір № 159/08-С від 17 червня 2008 року та додаткова угода від 10 листопада 2008 року, згідно яких позивач вніс в «Морське кредитне товариство» 40 000 грн., а відповідач зобов’язався нараховувати та сплачувати позивачу проценти за користування внеском за процентною ставкою 24% річних, з остаточною датою повернення вкладу 17.06.2009 року. Проте відповідач дотепер не виконав свої зобов’язання за цим договором щодо повернення позивачу внеску у розмірі 40 000 грн., та процентів за період з 17.06.2008 року по 17.06.2009 року у розмірі 3 000 грн., що разом складає 43 000 грн.
Згідно листа Верховного суду України від 03.04.1997 року «про практику застосування індексів інфляції при розгляді цивільних справ» сума боргу з процетами, враховуючи індекс інфляції, складає 43 106 грн. 03 коп.
Крім того, позивачці повинні бути нараховані 3% річних за несвоєчасну виплату грошового зобов’язання у розмірі 247 грн. 99 коп.
Також, позивачкою були сплачені судові витрати, а саме витрати на вручення та відправку судових повісток у сумі 30 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки, суму боргу з процентами за період з 20.08.2008 року по 20.02.2009 року та з урахуванням індексів інфляції у сумі 21 632 грн. 23 коп., нараховані 3% річних за несвоєчасну виплату грошового зобов’язання у сумі 247 грн.99 коп., судові витрати у сумі 30 грн., що разом складає 21 910 грн.22 коп.
Згідно з ч. 1 ст.1167 ЦК України: “Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...”. Суд вважає, що внаслідок невиплати своєчасно суми вкладу, відповідач заподіяв позивачці моральну шкоду. Позивачка не мала можливості використовувати свої грошові кошти на свій розсуд. Позивачка втратила душевний спокій, багато часу втратила на оформлення документів та розгляд справи у суді.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивачки про відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає обґрунтованими. Однак, грошова сума, вказана позивачкою у розмірі – 5 000 грн., на думку суду, перевищує фактично перенесені нею душевні страждання і переживання. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в відшкодування заподіяної їй моральної шкоди – 2 500 грн. Такий розмір відшкодування доведений в судовому засіданні та підтверджується наданими доказами, глибині душевних страждань позивачки, ступеню вини відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути суму боргу з процентами та з урахуванням індексів інфляції у сумі 21 632 грн. 23 коп, нараховані 3% річних за несвоєчасну виплату грошового зобов’язання у сумі 247грн. 99 коп., судові витрати у сумі 30 грн., а саме 21 910 грн. 22 коп. і моральну шкоду у розмірі 2 500 грн., а також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 244 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 3-8, 10-14, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 224, 525, 526, 530, 610, 625, ч.1 ст. 1167 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з Кредитної Спілки «Промислово – Фінансова Кредитна спілка» на користь ОСОБА_2 суму боргу з процентами та з урахуванням індексів інфляції у сумі 21 632 грн. 23 коп.
Стягнути з Кредитної Спілки «Промислово – Фінансова Кредитна спілка» на користь ОСОБА_2 нараховані 3% річних за несвоєчасну виплату грошового зобов’язання у сумі 247грн. 99 коп.
Стягнути з Кредитної Спілки «Промислово – Фінансова Кредитна спілка» на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 30 грн.
Стягнути з Кредитної Спілки «Промислово – Фінансова Кредитна спілка» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
Стягнути з Кредитної Спілки «Промислово – Фінансова Кредитна спілка» на користь держави судовий збір в сумі 244 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апелляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції.
Суддя: С.М.Кічмаренко