Справа № 2-3782/09  

РІШЕННЯ  

Іменем  України  

22 жовтня 2009 року  

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:  

Головуючого     – судді Гуревського В.К.  

за секретаря       – Кузнецової Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, –  

в с т а н о в и в :  

Позивач ОСОБА_1 29 жовтня 2007 року звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 117992,0 гривень, а також судових витрат у розмірі 1209,92 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 жовтня 2004 року між ним та відповідачем укладений договір позики, на підтвердження якого видано розписку цього ж дня, що засвідчує передачу грошових коштів позивачем відповідачу. Кошти передано строком до 15 січня 2005 року, втім зобов’язання не виконано, незважаючи на неодноразові звернення позивача із даною вимогою до відповідача.  

12 травня 2008 року по справі ухвалено заочне рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. 22 січня 2009 року заочне рішення суду скасоване, справа призначена до розгляду в загальному порядку.  

Відповідач ОСОБА_3 жодного разу в судове засідання не заявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом не погодились, посилаючись на наявність доказів, які свідчать про те, що між сторонами фактично склалися інші цивільно-правові відносини, але не відносини щодо договору позики. Означені докази стороною відповідача суду представлені не були.  

Судове засідання розпочате 22 жовтня 2009 року о 15.42 за відсутності відповідача та його представників. Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 прибули в судове засідання о 16.00. на оголошення вступної та резолютивної частини рішення.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких причин.  

Судом встановлено, що 27 жовтня 2004 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу, ОСОБА_2, грошову суму в розмірі 109000,0 гривень. Сторони при цьому домовились, що строк повернення боргу визначений першою вимогою до 15 січня 2005 року.  

Відповідач суму боргу не повернув, що підтверджується фактом пред’явлення суду позивачем оригіналу названої розписки від 27.10.2004 року без відмітки про повернення суми боргу. За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином, наявність боргового документ у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов’язання свідчить про невиконання останнього.  

Оскільки відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобов'язання є національна валюта України, між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за умовами якого відповідач повинен повернути позивачу суму боргу в розмірі 109000,0 гривень.  

Це грошове зобов'язання виконано відповідачем не було, чим порушено вимоги ст. 1049 ЦК України, за якою позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строки й у порядку, установлений договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

Відповідно до ст. ст. 625, 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення. Оскільки час прострочення грошового зобов'язання складає 2 роки 9 місяців, а суму боргу 109000,0 гривень, 3% річних на 25 жовтня 2007 року складає 8992 гривні, тобто загальна сума боргу складає 117992,0 гривень.  

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.  

Судом критично оцінюється посилання представників відповідача на наявність доказів щодо існування інших цивільно-правових відносин між сторонами, оскільки за час слухання справи, а саме з 07 листопада 2007 року такі докази ані відповідачем по справі, ані його представниками до суду подано не було.  

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.  

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в повному обсязі у межах заявлених вимог.  

У зв’язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати – у сумі 1209, 92 гривень згідно із положеннями ст. 88 ЦПК України.  

Керуючись ст.ст. 16, 267, 526, 611, 1049, ч. 2 ст. 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 169, 209, 212, 214-215, 217 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –  

В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 117992,0 (сто сімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дві) гривні.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1209, 92 грн.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  СУДДЯ:                 Гуревський В.К.