ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
23.10.2009 Справа №2-8/5106-2009
За позовом – Приватного підприємства «СГ», м. Євпаторія
до відповідача – фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Євпаторія
про стягнення 135323,8грн.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Жила Д.А. представник по довіреності від 01 березня 2009 року.
Від відповідача – ОСОБА_4 представник по довіреності від 12 жовтня 2009 року.
Суть спору: позивач Приватне підприємство «СГ» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача грошові кошті в розмірі 135 323,8грн., в тому числі 87000грн. (основного боргу); 3030грн. (процент за користування грошовими коштами); 3030грн. (3% відсотку річних); 36430,7грн. (інфляційні збитки): 5833,1грн. (неустойка).
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України на 19 жовтня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивача представив суду уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача грошові кошті в розмірі 103818,35грн., в тому числі 63753,85грн. (основного боргу); 4112,7грн. (процент за користування грошовими коштами); 4112,7грн. (3% відсотку річних); 27171,1грн. (інфляційні збитки); 4648грн. (неустойка).
Представник відповідача надав суду відзив на уточнену позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку із спливом строку позовної давності.
В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України на 23 жовтня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивача надав уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_2:
- 63753,85грн. (основного боргу);
- 4112,7грн. (3% відсотку річних);
- 27191,1грн. (інфляційні збитки);
- 4648грн. (неустойка).
Справа слуханням відкладалася, в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2000 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради зареєстроване як юридична особа Приватне підприємство «СГ», про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №638324.
25 серпня 2005 року між ПП «СГ» (Сторона 1) і приватним підприємцем ОСОБА_2 (Сторона 2) укладений Договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони, шляхом об'єднання засобів, майна і зусиль, домовилися спільно діяти для досягнення мети в сфері будівництва, підключення до всіх комунікацій, вводу в експлуатацію, оформлення правовстановлюючих документів 1 і 2 блоків торгової галереї по АДРЕСА_2, між ГПТУ-19 і комбінатом живлення.
Відповідно до п.2.3. Договору від 25 серпня 2005 року Сторона 2 – зобов’язується:
- здійснити фінансування робот, виконаних Стороною 1 в рамках даного договору;
Загальний об’єм фінансування Сторонок 2 робот по договору, розрахований на момент укладення договору, складає 25000$ США, по курсу НБУ на день укладення договору рівно 126250,00грн.
Фінансування здійснюється в наступному порядку:
- в п’ятиденний строк після укладення договору грошовими коштами шляхом перечислення на рахунок Сторони 1 – 60% вартості об’єкту – 75750,00грн.
- в семиденний строк після підписання акту вводу в експлуатацію і оформлення права власності, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Сторони 1 – 40% вартості об’єкту - 10000$ США в у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день оплати.
10 серпня 2005 року ПП ОСОБА_2 сплатила ПП «СГ» суму у розмірі 75750,00грн., за пайову участь в будівництві магазину по договору бн від 25 серпня 2005 року.
23 березня 2006 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення №146\4 «Про затвердження акту державної комісії по вводу в експлуатацію об’єкту – торгової галереї за адресою АДРЕСА_2, збудованої ПП «СГ»».
Відповідно до рішення виконкому від 23 березня 2006 року №146\4 вирішено затвердити Акт державної комісії про закінчення будівництвом і вводу в експлуатацію об’єкту – торгової галереї за адресою АДРЕСА_2, збудованої ПП «СГ».
На підставі Акту держкомісії і рішення виконкому Євпаторійської міської ради від 22 березня 2006 року №146\4 за Приватним підприємством «СГ» на праві приватної власності зареєстрована – нежитлова будівля, Торгівельна галерея (АДРЕСА_2), про що видане Свідоцтво про право власності від 14 квітня 2006 року.
18 травня 2006 року за ПП ОСОБА_2 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю, торгівельний павільйон НОМЕР_2, розташований за адресою АДРЕСА_2, про що видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
09 лютого 2007 року і 29 серпня 2007 року ПП «СГ» направило на адресу Відповідача лист з проханням здійснити повний розрахунок за торговельний павільйон НОМЕР_2 торгівельної галереї по АДРЕСА_2 відповідно до договору.
Як посилається позивач у своєму позові, до даного часу відповідач не виконав свої обов’язки по договору про спільну діяльність від 25 серпня 2005 року, у зв'язку із чим ПП «СГ» було змушено звернути до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх за наступними обставами.
25 серпня 2005 року між ПП «СГ» (Сторона 1) і приватним підприємцем ОСОБА_2 (Сторона 2) укладений Договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони, шляхом об'єднання засобів, майна і зусиль, домовилися спільно діяти для досягнення мети в сфері будівництва, підключення до всіх комунікацій, вводу в експлуатацію, оформлення правовстановлюючих документів 1 і 2 блоків торгової галереї по АДРЕСА_2, між ГПТУ-19 і комбінатом живлення.
Згідно до пп.1 п.2.2. Договору від 25 серпня 2005 року ПП «СГ» зобов’язується отримати правовстановлюючі документи в інтересах відповідача – ФОП ОСОБА_2
Відповідно до пп.2 п.2.2. Договору позивач повинен передати Відповідачу спірний об’єкт і сприяти ФОП ОСОБА_2 в оформленні права власності на цій об’єкт.
Відповідно до п.2.3. Договору від 25 серпня 2005 року Сторона 2 – зобов’язується:
- здійснити фінансування робот, виконаних Стороною 1 в рамках даного договору;
Загальний об’єм фінансування Сторонок 2 робот по договору, розрахований на момент укладення договору, складає 25000$ США, по курсу НБУ на день укладення договору рівно 126250,00грн.
Фінансування здійснюється в наступному порядку:
- в п’ятиденний строк після укладення договору грошовими коштами шляхом перечислення на рахунок Сторони 1 – 60% вартості об’єкту – 75750,00грн.
- в семиденний строк після підписання акту вводу в експлуатацію і оформлення права власності, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Сторони 1 – 40% вартості об’єкту - 10000$ США в у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день оплати.
Пунктом 6.2. договору про спільну діяльність передбачено, що після підписання акту державної комісії і отримання рішення виконкому про пайовиків, ФОП «ОСОБА_2 самостійно оформляє право власності на свою частину об’єкту.
Таким чином, сторони домовились, що позивач ПП «СГ» отримує правовстановлюючі документи на створений об’єкт в цілому, передає частину об’єкту відповідачу, а відповідач самостійне, при сприянні позивача, оформляє право власності на свою частину об’єкту.
Отже, оформлення за відповідачем права власності на частину об’єкту повинно було виконане після передачі частини створеного об’єкту ФОП ОСОБА_2
Як посилається позивач, у зв'язку із відсутністю факту передачі майна, Приватному підприємству «СГ» не було відоме про можливість Відповідача отримати правовстановлюючі документи на нежитлову будівлю, торгівельний павільйон НОМЕР_2, розташований за адресою АДРЕСА_2.
Крім того, відповідно до умов договору про спільну діяльність від 25 серпня 2005 року, підприємець ОСОБА_2 самостійно отримувала правовстановлюючі документи на свою частину об’єкту нерухомості, у зв'язку із чим Позивач не міг знати про момент отримання відповідачем даної документації.
09 лютого 2007 року ПП «СГ» направило на адресу Відповідача лист №6, зміст якого зводиться до необхідності остаточного оформлення торговельного павільйону НОМЕР_2 торгівельної галереї по АДРЕСА_2, і остаточного розрахунку, відповідно до умов договору про спільну діяльність.
Повторний лист №26, аналогічного змісту, був скерований на адресу ОСОБА_2 29 серпня 2007 року та отриманий останнім 19 вересня 2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (лист справи №55).
Враховуючи на вищевикладене, позивачу, ще в вересні 2007 року, не було відоме про факт оформлення права власності за ФОП ОСОБА_2
У відповідності із ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно до ст.257 ЦК України встановлений загальним строк позовної давності тривалістю у три роки.
Таким чином, виходячи з матеріалів справи, строк позовної давності закінчується в вересні 2010 року.
Посилання відповідача на лист від 25 серпня 2006 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 повідомила ПП «СГ» про оформлення правовстановлюючих документів 19 травня 2006 року, не можуть бути прийняти судом до уваги, за наступними підставами.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В свою чергу, Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт отримання вищезазначеного листа Приватним підприємством «СГ».
Оскільки ПП «СГ» звернулося за захистом свого порушеного права в суд 21 вересня 2009 року, суд вважає що строк позовної давності не скінчився.
Приватне підприємство «СГ» просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 63753,85грн.
Відповідно до п.2.3. Договору від 25 серпня 2005 року Сторона 2 – зобов’язується:
- здійснити фінансування робот, виконаних Стороною 1 в рамках даного договору;
Загальний об’єм фінансування Сторонок 2 робот по договору, розрахований на момент укладення договору, складає 25000$ США, по курсу НБУ на день укладення договору рівно 126250,00грн.
Фінансування здійснюється в наступному порядку:
- в п’ятиденний строк після укладення договору грошовими коштами шляхом перечислення на рахунок Сторони 1 – 60% вартості об’єкту – 75750,00грн.
- в семиденний строк після підписання акту вводу в експлуатацію і оформлення права власності, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Сторони 1 – 40% вартості об’єкту - 10000$ США в у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день оплати.
23 березня 2006 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення №146\4 «Про затвердження акту державної комісії по вводу в експлуатацію об’єкту – торгової галереї за адресою АДРЕСА_2, збудованої ПП «СГ»».
Відповідно до рішення виконкому від 23 березня 2006 року №146\4 вирішено затвердити Акт державної комісії про закінчення будівництвом і вводу в експлуатацію об’єкту – торгової галереї за адресою АДРЕСА_2, збудованої ПП «СГ».
На підставі Акту держкомісії і рішення виконкому Євпаторійської міської ради від 22 березня 2006 року №146\4 за Приватним підприємством «СГ» на праві приватної власності зареєстрована – нежитлова будівля, Торгівельна галерея (АДРЕСА_2), про що видане Свідоцтво про право власності від 14 квітня 2006 року.
18 травня 2006 року за ПП ОСОБА_2 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю, торгівельний павільйон НОМЕР_2, розташований за адресою АДРЕСА_2, про що видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
09 лютого 2007 року і 29 серпня 2007 року ПП «СГ» направило на адресу Відповідача лист з проханням здійснити повний розрахунок за торговельний павільйон НОМЕР_2 торгівельної галереї по АДРЕСА_2 відповідно до договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до умов договору від 25 серпня 2005 року ФОП ОСОБА_2 зобов’язана в семиденний строк після підписання акту вводу в експлуатацію і оформлення права власності, перерахувати на рахунок Сторони 1 – 40% вартості об’єкту - 10000$ США в у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день оплати.
Так, відповідно до наданого Приватним підприємством «СГ» розрахунку суми боргу, сума заборгованості складає 63753,85грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4112,7грн. І 27191,1грн. Інфляційних збитків.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 3.1. договору сторони узгодили що сторона 2 по договору (ФОП ОСОБА_2.) несе наступну відповідальність за невиконання строків перерахування средств, визначених в п.2.3. договору: сплачує Стороні 1 (ПП «СГ») штраф в розмірі 1% суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожний день прострочення платежу.
Положення даного пункту договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу виходячи з кількості днів прострочення виконання зобов'язань.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини другої ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Так, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 4648,00грн.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості перед Приватним підприємством «СГ».
Отже, відповідачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості своїх заперечень, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку відповідача, в іншу чергу відповідач не надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Так, суд вважає що позовні Приватного підприємства «СГ» підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні 23.10.09р. оголошена вступна та резолютивні частини рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44,49, 82-84 ГПК України, суд
ВСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 павільйон НОМЕР_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «СГ» (м. Євпаторія, вул. Караїмська,87\34; ЗКПО 31075377) 63753,85грн. - основного боргу; 4112,7грн. - 3% відсотку річних; 27191,1грн. - інфляційні збитки; 4648грн. – неустойки.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 павільйон НОМЕР_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «СГ» (м. Євпаторія, вул. Караїмська,87\34; ЗКПО 31075377) 997,06грн. державного мита і 236,00грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.