АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 1628 / 2006 оскаржуване рішення постановлено під
Категорія 28 головуванням : Федчишена С. А.
Доповідач: Чуприна В.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Тванюка М.В., Чорного В.І.
При секретарі: Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника по довіреності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, видавця газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ТОВ „Регіна ЛТД", ОСОБА_4 ( авторський псевдонім ОСОБА_5 ) про захист ділової репутації , спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 року представник по довіреності ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000грв., мотивуючи його тим, що в інтерв'ю, яке було дане журналісту ОСОБА_5 відповідачем ОСОБА_3, опублікованому 14.09.2005 року в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1" за НОМЕР_1 в статті під назвою „ ІНФОРМАЦІЯ_2", викладена негативна і недостовірна інформація щодо позивача.
Опубліковане інтерв'ю містить наступний текст : « Вже встановлено, що за губернаторства Коцемира та ОСОБА_1 у Вінницьку спиртову галузь були допущені «донецькі», які під відомо чиєю високою «кришею» перерахували всі
обігові кошти заводів своїм же фірмам - «одноденкам» та роздали майно за смішними цінами ».
Зазначена недостовірна інформація порочить особу та принижує ділову репутацію ОСОБА_1 в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_3 в даному інтерв'ю мав злий умисел на завідоме опорочення його як народного депутата України перед виборцями та жителями Вінниччини.
Завідоме опорочення ділової репутації завдало позивачу моральної шкоди, яку в розмірі 10 000 грн. просив стягнути з відповідача ОСОБА_3, а крім цього зобов'язати останнього спростувати недостовірну інформацію поширену у вказаній вище публікації шляхом опублікування спростування в цій же газеті, на тій самій шпальті і тим же шрифтом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 01 лютого 2006 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідачів видавця засобу масової інформації ТОВ «Регіна ЛТД» та журналіста ОСОБА_4
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_1 представник ОСОБА_2, вважаючи рішення незаконним і необгрунтованим так як, зокрема суд не зазначив про порушене право позивача, не дав належної оцінки тому, що неправдиве поширення інформації відбулося відповідачем ОСОБА_3, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, а тому просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3, послався на те, що на прес-конференції надавав інформацію загального характеру, без зазначення конкретних прізвищ. Вільна інтерпретація його виступу відбулася самостійно друкованим органом. Оскільки суд прийняв рішення після детального розгляду обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав .
Відмовляючи в позові суд виходив з того, що публікуючи статтю, журналіст ОСОБА_4 не мав умислу поширити неправдиву інформацію щодо ОСОБА_1 А крім цього 30 листопада 2005 року у номері Вінницької обласної щотижневої газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» було опубліковано уточнення під назвою «Хто привів у область «донецьких» - з'ясує слідство», в якому автор статті просив вибачення за допущену неточність через технічні причини.
Проте такі висновки не є обґрунтованими, оскільки суд дійшов їх на порушення ст.ст. 10,212 ЦПК України та норм матеріального права.
Так, відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайновї права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має
право на відповідь та спростування недостовірної (негативної) інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Аналогічно ст.37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації в Україні» визначено підстави для виникнення у громадян, юридичних осіб і державних органів права вимагати від редакції друкованого ЗМІ опублікування спростування.
Як визначено ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімї та права вимагати будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
При розгляді даної справи відповідачі мали б довести, однак не довели, що такі негативні факти економічного, а можливо і політичного життя області мали місце і що важливо, безпосередню і зацікавлену причетність до цього позивача, як керівника області в той час голови обласної держадміністрації.
Аналіз тексту матеріалу, щодо якого пред'явлено позов, саме з точки зору лексики та застосування мовної форми термінів кримінальних понять дозволяє говорити про те, що автор матеріалу в ствердній формі, а отже умисно, подає негативні і недостовірні відомості щодо позивача.
В той час, в цілому поширені відомості порочать позивача ОСОБА_1, який був і є представником влади, до повноважень якого відносилися питання соціально-економічного розвитку області. Дані відомості принижують ділову репутацію позивача в громадській думці з точки зору дотримання законів, загально визнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Встановивши предмет поширених ЗМІ відомостей, тобто про що були ці відомості, суд першої інстанції повинен був констатувати факт поширення недостовірної інформації, визначити суб'єкти відповідальності і засоби поновлення порушеного права позивача.
«Уточненням» ( а не спростуванням ), опублікованим ЗОЛ 1.2005 р. в газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» автор статті та редакція фактично визнали свою вину в неточності тексту інтерв'ю від ОСОБА_3, щодо зазначення конкретних прізвищ попереднього керівництва, зокрема і ОСОБА_1 , причетних нібито до негативних явищ.
Хоча дане «уточнення» в розумінні тексту «... за попередньої влади у вінницьку спиртову галузь були допущені «донецькі»...» не змінило суті інформації, оскільки ясно, про яке керівництво йде мова в інтерв'ю ОСОБА_3, оприлюднене газетою «ІНФОРМАЦІЯ_1».
ЗМІ недостовірно висвітліте інформацію в публікації інтерв'ю, а його автор - ОСОБА_3 заперечує лише зазначення прізвищ та захищаючись від позову, вважає свій інший текст загальними фразами.
Однак останній, як поширювач недостовірної інформації, поряд з автором статті, який допустив самовільну, умисну трактовку інформації і редакцією, яка не виконала зобов'язана перевіряти достовірність інформації, повинні нести відповідальність у віщі спростування недостовірної інформації, а також відшкодувати заподіяну позивачеві моральну шкоду відповідно до ступеня вини кожного з них: ОСОБА_3 2000 грн., автор статті ОСОБА_4 2000 грн., видавник, який представляє редакцію газети 1000 грн.
Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди частково і при визначенні розмірів компенсації, колегія суддів виходить із меж розумності і з величини шкоди, завданої соціальному престижу і ділові репутації потерпілого, з урахуванням його статусу у державній структурі.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника по довіреності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2006 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, видавця газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ТОВ „Регіна ЛТД", ОСОБА_4 ( авторський псевдонім ОСОБА_5 ) про захист ділової репутації , спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3, видавця газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ТОВ „Регіна ЛТД", ОСОБА_4 ( авторський псевдонім ОСОБА_5 ) спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1, яка принижує його ділову репутацію, а саме « ...за губернаторства ОСОБА_1 у вінницьку спиртову галузь були допущені «донецькі», які під відомо чиєю «кришею» перерахували всі обігові кошти заводів своїм же фірмам - «одноденкам» та роздали майно за смішними цінами», поширену в Вінницькій обласній щотижневій газеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» 14 вересня 2005 року за НОМЕР_1 в інтерв'ю нібито від виконуючого обов'язки генерального директора «Поділля спирт» ОСОБА_3 під назвою «50 000 баксів за крісло директора спиртзаводу?» - шляхом спростування зазначеної інформації на тій самій шпальті і тим самим шрифтом, що і спростоване повідомлення, яке було подано у НОМЕР_2 газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 30 листопада 2005 року під назвою «Хто привів у область «донецьких» - з'ясує слідство».
У відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_3 дві тисячі гривен , видавця газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ТОВ „Регіна ЛТД" одну тисячу гривен, з ОСОБА_4 дві тисячі гривен на користь ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сипи з моменту його проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.