справа № 22ц-749/2009рік головуючий у 1 інстанції – Сарновський В.Я.
категорія – спори про захист честі, гідності доповідач – Гірський Б.О.
та ділової репутації (39)
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Ходоровського М.В.
при секретарі - Танцюрі О.В.
з участю апелянта ОСОБА_1 ., представника позивача ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 29 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності й ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2008 року ОСОБА_3 . звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 . у заяві від 11.02.2008 року, адресованій начальнику державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області, поширив щодо нього, як головного спеціаліста відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю зазначеної інспекції, недостовірну інформацію, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
В зв’язку з цим, просив зобов’язати відповідача її спростувати шляхом направлення відповідного листа начальнику державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області.
Крім того, просив стягнути з ОСОБА_1 . завдану йому поширенням про нього недостовірної інформації моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та сплачені судові витрати.
Рішенням Лановецького районного суду від 29.05.2008 року позов задоволено частково.
"Визнано недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію, поширену 11.02.2008 року ОСОБА_1 . у заяві начальнику державної екологічної інспекції у Тернопільській області, а саме про те, що головний спеціаліст держінспектор відділу оперативного міжрайонного контролю ОСОБА_3 веде непрофесійну і антизаконну діяльність; при погодженні проектної документації вимагає грошову винагороду на суму (150 грн.) мотивуючи це – як усне розпорядження "шефа"; в післяобідню пору в приміщенні свого кабінету часто влаштовує розпиття спиртних напоїв, чим завдає незручності відвідувачам, що хочуть до нього звернутися по робочих питаннях; керуючись особистою неприязню до ОСОБА_1 . ініціював і провів перевірку складу по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .
Зобов’язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом подачі листа начальнику державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 одну тисячу п’ятсот гривень на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави мито в сумі 79 грн. 50 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави мито в сумі 28 грн. 50 коп.".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні пред’явлених ОСОБА_3 . вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального права.
Зокрема, апелянт зазначив, що він звернувся із заявою до начальника державної екологічної інспекції у Тернопільській області з метою повідомлення про можливе порушення закону позивачем ОСОБА_3 ., який є посадовою особою даної установи та поновлення порушеної законності, що є правом кожного громадянина.
Тому, інформація викладена в його заяві не може принижувати честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 . і не є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_3 . доводи апеляційної скарги заперечив та вказав, що рішення суду першої інстанції є законним, оскільки відповідач ОСОБА_1 ., звернувшись з відповідною заявою до начальника державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області, за місцем його роботи, мав намір опорочити його честь, гідність та ділову репутацію.
Представник ОСОБА_3 . – ОСОБА_2 . в суді апеляційної інстанції підтримав доводи свого довірителя.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 . підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ., у заяві від 11.02.2008 року, адресованій начальнику державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області, поширив інформацію про те, що позивач ОСОБА_3 ., як головний спеціаліст відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю зазначеної інспекції веде "непрофесійну і анти законну діяльність", "при погодженні проектної документації вимагає грошову винагороду на суму 150 грн., мотивуючи це – як усне розпорядження шефа", "в післяобідню пору, в приміщенні свого кабінету часто влаштовує розпиття спиртних напоїв, чим завдає незручностей відвідувачам, що хочуть звернутися до нього по робочим питанням", "керуючись особистою неприязню до ОСОБА_1 . ініціював і провів перевірку складу по АДРЕСА_1 , який йому належить".
Суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_3 . виходив з того, що наведена вище і поширена відповідачем ОСОБА_1 . інформація, не відповідає дійсності, спростовується рядом доказів і є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача і діями ОСОБА_1 ., який надіслав листа з недостовірною інформацією безпосередньому керівнику ОСОБА_3 ., позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої на підставі поданих доказів судом визначено в 1500 грн.
Проте, такий висновок суду не є обґрунтований.
Відповідно до ст.ст. 34, 40 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
В рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 року №8-рп/2003 зазначено, що якщо особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ., згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.01.2008 року та постановою про накладення адміністративного стягнення, притягнутий до адміністративної відповідальності. Зазначені процесуальні документи оформлялись державним інспектором ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 ., звернувшись до начальника державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області із заявою, реалізував своє право на оскарження постанови про його притягнення до адміністративної відповідальності. Сам по собі факт, що рішенням №2 від 18.02.2008 року йому відмовлено в задоволенні заяви про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не свідчить про порушення особистих немайнових прав позивача ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивач ОСОБА_3 . не довів, що метою звернення ОСОБА_1 . із вищевказаною заявою до начальника державної екологічної інспекції з охорони навколишнього природного середовища України в Тернопільській області був намір опорочити його, як посадову особу зазначеної інспекції.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено невірні висновки за обставинами справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, яким слід відмовити ОСОБА_3 . в задоволенні пред’явленого позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
В И Р І Ш И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 . задовольнити.
Скасувати рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 29.05.2008 року.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 . до ОСОБА_1 . про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності й ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: